|
|
07.11.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
З нагоди 80 річчя Національного хору ім. Г.Верьовки 18 листопада 2023 року планується великий гала концерт в палаці "Україна". Відповідно, необхідно орендувати палац "Україна". Вартість оренди перевищує 100 тис.грн. Закупівлю ( ДК 021:2015:70130000-1: Послуги зі надання в оренду власної нерухомості) плануємо робити відповідно до абзацу 3 підпункту 5 пункту 13 Особливостей шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів через відсутність конкуренції з технічних причин. Проте, виникає питання щодо оприлюднення Договору і обгрунтування, адже в ньому містиметься дата проведення, а це вкрай небезпечно для учасників заходу в умовах воєнного стану. Чи маємо ми право скористатися в даному випадку ст.631 ЦКУ і зазначити в Договорі, що умови такого договору застосовуватимуться до відносин між нами та орендодавцем (керівництвом палацу "Україна"), які фактично виникли до його укладення. Чи є якісь інші варіанти оплатити оренду? Буду дуже вдячна за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 2180/2020, № 77/2022, № 1089/2022 та листах від 19.06.2023 № 3323-04/29308-06 "Щодо здійснення закупівель" (2 Щодо публічного доступу до інформації в ЕСЗ), від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", які розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c9808b86-c671-4d51-905c-37498f7bbc1f&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=18a2fd50-2835-43fe-9ab8-f673152aab98&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=18a2fd50-2835-43fe-9ab8-f673152aab98&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29308
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098
|
|
|
04.11.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Слава Украіні. Повідомляю про наступне і при можливості прохаю надати фахову консультацию .Дмитрівська териториальна Камьянського раьону громада на початку 2020 р. віділила кошти на проведення поточного ремонту провалів дорожнього покриття. а також поточний ремонт основи під дорожне покриття загальною сумою 2000000 гр.Були складені договори підряду на декілька окремих сіл та в кожному селі на декілька окремих вулиць кожен договір до 200000гр. На кожен обьект і договір були складені окремі кошториси та всі дані були внесені та зареестровані в системі Прозоро. та була проведена спрощена прцедура закупівель.На декількох вулицях необхідно було провести та виконати послуги на суму 400000гр. Сільська рада склала два окремих договори на одну вулицю з окремим кошторисом на кожний договір та провела реестрацию цих договорів в Прозоро.Чи відповідае вищезазначене чинному законодавству украіни що до публічних закупівель. чи потрібно в такій ситуации проводити відкриті торги..чи не є це порушенням.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті №№ 168/2023, 688/2020 (щодо вартсісних меж закупівель), що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2d7ed70d-2bb1-4d41-95fd-ac514104e126&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водноччас відповідно до частини десятої статті 3 Закону Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
01.11.2023
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно п. 5 ч. 6 ЗУ «Про публічні закупівлі» цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі:
товари, роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах.
Замовник відноситься до замовників, що визначені у п. 4 ч.1 ст. 2 «юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті» як суб’єкт господарювання, що здійснює діяльність у сфері купівлі-продажу, постачання електричної енергії споживачам.
Постановою КМУ «Деякі питання надання платних послуг науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції» від 27 липня 2011 р. № 804 затверджено Перелік платних послуг, що надаються науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції, згідно з додатком.
Крім іншого, даною постановою КМУ № 804 установлено наступне:
- вартість проведення судових експертиз та експертних досліджень, включених до переліку платних послуг, що надаються науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції, визначається відповідно до нормативної вартості однієї експертогодини, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 р. № 710 "Про затвердження Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів";
- інші послуги, включені до затвердженого цією постановою переліку, надаються науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції за згодою сторін за плату в обсязі, що відшкодовує витрати, пов'язані з їх виконанням;
- послуги, включені до переліку платних послуг, що надаються науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції, і пов’язані з діяльністю, для провадження якої законодавством встановлені певні вимоги, можуть надаватися за умови дотримання зазначених вимог.
До Переліку платних послуг, що надаються науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції (додаток до постанови КМУ №804) крім іншого включені:
- На замовлення фізичних чи юридичних осіб проведення експертних досліджень із застосуванням засобів і методів судової експертизи, надання консультацій, що потребують спеціальних знань (аб.3)
Питання:
Чи підлягає застосуванню норма п. 5 ч. 6 ЗУ «Про публічні закупівлі» до правовідносин, пов’язаних із закупівлею послуг проведення експертного дослідження, проведеного в порядку ЗУ "Про судову експертизу", вартість якого розраховується у відповідності до Постанови КМУ від 27 липня 2011 р. № 804 та Інструкції, затвердженої постановою КМУ від 1 липня 1996 р. № 710 ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься в запиті № 50/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=53acd591-e68a-4024-92c3-5d9c130b5ef8&lang=uk-UA
При цьому Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 3 постанови № 1178 замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями.
Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, визначений частиною шостою статті 3 Закону, та є вичерпним.
Так, згідно з пунктом 5 частини шостої статті 3 Закону цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі, зокрема товари, роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах.
Таким чином, у разі якщо державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень на товари, роботи, послуги затверджені ціни (тарифи), або такі ціни визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах, то такі закупівлі здійснюються без застосування Закону.
В інших випадках замовник здійснює придбання згідно вимог законодавства.
Одночасно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення віднесення предметів до таких, на які не поширюється дія Закону у конкретних випадках.
|
|
|
31.10.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Чи виникають об'єктивні обставини в розумінні п.п4 п.13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою від 12.10.2022 № 1178 , якщо неможливість здійснення закупівлі призведе до зниження обороноздатності, що підтверджено зовнішніми документами? Чи встановлено граничні суми закупівлі, у разі застосування зазначеного підпункту? Враховуючи те, що громада знаходиться в районі можливих бойових дій, виникає потреба в підвищенні обороноздатності. Звертаємось у зв'язку з тим, що у інформаційному листі №3323-04/78667-06 від 08.12.2022 року відсутня інформація із зазначених питань.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо пункту 13 Особливостей), від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо переліку виключень) та у запиті № 504/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
Відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Виходячи з пункту 13 Особливостей, придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення прямих договорів у випадках, передбачених пунктом 13 Особливостей, у тому числі підпункту 4 цього пункту.
Замовник самостійно прймає рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг згідно з пунктом 13 Особливостей.
При цьому підстави, за наявності яких замовник укладає такий договір про закупівлю, мають бути обґрунтованими та документально підтвердженими. Обґрунтування має бути у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа, що готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника.
Водночас у разі укладення договору про закупівлю відповідно до пункту 13 Особливостей замовник повинен обов'язково оприлюднити в електронній системі закупівель одночасно зі звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до даного пункту.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
31.10.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до пункту 37 частиної першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать:
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів;
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів);
об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.
При цьому згідно з статтею 1130 Цивільного кодексу України:
"1. За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
2. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.".
Питання:
1. Чи є договір про спільну діяльність "об'єднанням учасників" в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі"?
2. Чи є договір про спільну діяльність, учасниками якого є юридична особа-резидент та юридична особа-нерезидент, "об'єднанням учасників" в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі"?
3. Чи може договір про спільну діяльність бути учасником процедури закупівлі/спрощеної закупівлі?
4. Чи може договір про спільну діяльність, учасниками якого є юридична особа-резидент та юридична особа-нерезидент, бути учасником процедури закупівлі/спрощеної закупівлі?
Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Водночас відповідно пункту 37 частини першої статті 1 Закону 37 учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать:
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів;
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів);
об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.
Відповідно до статті 118 Господарського кодексу України об'єднання підприємств є юридичною особою.
Статтею 120 Господарського кодексу України визначено організаційно-правові форми об'єднань підприємств.
Водночас відповідно до статті 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, пунктом 37 частини першої статті 1 Закону установлено виключний перелік випадків, у разі яких об'єднання учасників належать до учасників процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
|