|
|
12.08.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до положень статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що «оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону. Пунктом 3 цієї ж статті передбачено, що критеріями оцінки є ціна та/або вартість життєвого циклу; та/або ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі.
На сьогоднішній день, непоодинокими є випадки ініціювання перевірок, з боку правоохоронних органів, процедур публічних закупівель, з підстав не відповідності цін, визначених системою «PROZORRO» ринковим цінам, які визначаються судовим експертом або спеціалістом у відповідному висновку.
При цьому вартість товарів та послуг придбаних за цінами визначеними у договорі про закупівлю, укладеного між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі, яка визначена конкурентним шляхом за результатом розгляду тендерних пропозицій, фактично порівнюється із ринковими цінами, які визначаються за результатом співставлення відкритих пропозицій без врахування умов поставок, які зазначені в тендерній документації.
Фактично, формується прикра практика, за якою будь-яка тендерна процедура може бути поставлена під сумнів, на підставі невідповідності ціни договору про закупівлі товарів та послуг за державні кошти ринковим цінам, визначеним експертом. З метою однакового застосування положень чинного законодавства у сфері закупівель за державні кошти, прошу надати консультацію шляхом відповіді на наступні питання:
- чи необхідно при проведенні процедури державних закупівель застосовувати ринкові ціни для визначення вартості товарів та послуг, які закуповуються за вказаною процедурою?
- чи повинна ціна договору, укладеного за результатами закупівель за державні кошти відповідати та/або дорівнювати ринковій ціні такого майна.
- Чи зобов’язаний замовник процедури закупівель товарів та послуг за державні кошти придбавати майно в межах процедури закупівель за державні кошти саме за ринковою вартістю?
- чи вважається різниця між очікуваною вартістю придбаного майна, із його ринковою вартістю, майновими збитками, яких зазнало державне підприємство, чи інший замовник процедур закупівель за державні кошти?
- Чи повинно у випадку не відповідності ціни договору, укладеного за результатами процедури закупівель за державні кошти, ринковим цінам на аналогічні товари, відміняти тендер чи визнавати тендер таким, що не відбувся, або здійснювати заходи щодо стягнення різниці із постачальника товарів та послуг?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпну відповідь на питання надано у запиті № 1013/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=052f0c2f-8ae3-484d-809d-fe84dc86e2d9&lang=uk-UA
|
|
|
11.08.2021
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
Звертаємось до Вас з проханням надати роз’яснення щодо правомірності скасування комерційної закупівлі 19П-095 «Облаштування Хрестищенського ГКР. Будівництво установки поглибленого вилучення вуглеводнів на Хрестищенській ДКС. Роботи «під ключ», затвердженої рішенням Тендерного комітету АТ «Укргазвидобування» від 09 грудня 2019 року, яка була відмінена у зв’язку із набранням чинності Закон України №114- IX від 19.09.2019 р. «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» (далі – Закон №114-IX).
09 грудня 2019 року почався прийом пропозицій на комерційну закупівлю 19П-095 «Облаштування Хрестищенського ГКР. Будівництво установки поглибленого вилучення вуглеводнів на Хрестищенській ДКС. Роботи «під ключ».
02 березня 2020р. розпочалася предкваліфікація учасників.
20 березня 2020 року по закупівлі 19П-095 відбувся ціновий аукціон і розпочалась кваліфікація учасників.
Листом №29/376 від 30.04.2020р. АТ «Укргазвидобування» скасувало закупівлю 19П-095 (лист АТ «Укргазвидобування» №29/376 від 30.04.2020р. додаємо до цього листа) у зв’язку з тим, що 19.04.2020р. вступив в силу Закон №114-IX.
У зв’язку з вищевикладеним:
1. Просимо підтвердити, що закупка, яка почалась до 19.04.2020р. має бути завершена відповідно до порядку, що діяв до введення в дію Закону №114-IX.
2. Просимо надати роз’яснення чи підпадають під дію Закону №114-IX комерційні закупівлі (недержавні).
3. Відповідно до п.5 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №114- IX процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону. Просимо дати роз’яснення, що означає «Процедури закупівель товарів, робіт и услуг, розпочаті до введення в дію цього Закону»?
Додаток:
1. Лист АТ «Укргазвидобування» №29/376 від 30.04.2020
2. Витяг з консультаційного договору укладеного між TECHNEX LIMITED та China Tianchen Engineering Corporation
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону№ 114-IX від 19.04.2019) (далі - Закон № 114-IX) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553, розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону".
Щодо питання 2
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом.
Водночас повідомляємо, що на на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0 розміщено листи від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”
Щодо питання 3
Статтею 12 Закону України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) було передбачено наступні процедури закупівлі:
- відкриті торги;
- конкурентний діалог;
- переговорна процедура закупівлі.
Отже, такі процедури закупівлі як: відкриті торги, конкурентний діалог, переговорна процедура закупівлі розпочаті до введення Закону № 114-IX, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію Закону № 114-IX.
|
|
|
09.08.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником, 12.03.2021р. оголошено відкриті торги, ID UA-2021-03-12-012818-b, у зв'язку з оскарженням тендерної документації (2(дві) скарги подато одним суб'єктом ТОВ "МІКОНТ") та щодо прийнятих рішень, дій чи бездіяльності Замовника( іншим суб'єктом) , Замовником оголошується переговорна процедура закупівлі через декілька днів після прийняття рішення Постійно діючою адміністративною колегією антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель про прийняття скарги ID UA-2021-07-05-010659-c щодо оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності Замовника до розгляду. На оголошену переговорну процедуру ТОВ "МІКОНТ" в передостанній день оскарження подає скаргу, Відповідно, процес оскарження у скороченій переговорній процедурі той самий, що і в оскарженні інших процедур. І виникає проблема, що розгляд скарги по основній оскаржуваній процедурі призначається раніше, ніж розгляд скарги стосовно переговорної процедури закупівлі. Виноситься рішення Колегією з основної процедури закупівлі(відкритих торгів) Під час розгляду скарги з переговорної процедури закупівлі, Колегія посилається на те, що основна процедура не є такою, що оскаржується, відсутні підстави для застосування переговорної процедури та зобов'язує Замовника скасувати переговорну процедуру, через те що Замовник НЕ ОБҐРУНТУВАВ та документально не підтвердив наявність підстав для застосування переговорної процедури закупівлі, не підтвердив правомірність її застосування(хоча всі пояснення Замовником були надані, та чомусь невраховані), та зобов'язують Замовника відмінити процедуру з підстав : "у разі, якщо замовником допущено порушення, що вплинули на об’єктивність визначення переможця процедури закупівлі; неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань закупівель."
Скаржником подана скарга, як випливає з рішень Колегії, може бути будь-якого складу, характеру, може містити наклеп, брехню, безпідставність, а Колегія ніби цього не помічає і ВСЕ приймає до розгляду та виносить рішення проти Замовника.
З вищезазначеного випливає питання, чи вірно прийняте рішення Колегією?
Яким чином можливо було провести переговорну процедуру у даній ситуації?
Чому у скороченій переговорній процедурі всі строки оскарження ті самі як і в інших процедурах, та чому строки взагалі є, оскільки це Нагальна потреба Замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідно до статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закон) Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Повноваження Антимонопольного комітету України визначені статтею 7 Закону.
Крім того, відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" органом оскарження є Антимонопольний комітет України.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності рішень, прийнятих органом оскарження.
Вдоночас, пропонуємо ознайомитись з листом від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Поряд з цим зазначаємо, що Міністерством ведеться постійна робота з удосконалення законодавства сфери публічних закупівель з урахуванням практики його застосування, а також здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення роботи електронної системи закупівель. В рамках цієї роботи буде додатково опрацьовано пропозиції, зазначені у запиті щодо строків оскарження в переговорній процедурі закупівлі під час напрацювання змін до Закону.
|
|
|
05.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Державною установою «Фонд енергоефективності» (далі – Орендар), Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та ДП «Укркомунбудобслуговування» (далі – Балансоутримувач) підписаний договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.
Договір оренди не містить положень про обов’язок будь-якої із сторін договору провести ремонт або відшкодувати вартість проведеного ремонту, але містить положення про те, що Орендар має право за згодою Балансоутримувача проводити поточний та/або капітальний ремонт Майна і виступати замовником на виготовлення проектно-кошторисної документації на проведення ремонту.
В подальшому Балансоутримувачем запропоновано провести ремонт самостійно та покласти витрати за ремонт на Орендаря на підставі договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання будівлі, яким передбачено відшкодування витрат Балансоутримувача на виконання робіт та надання відповідних послуг.
Запланована Балансоутримувачем вартість проведення ремонту орендованого приміщення передбачає проведення конкурентної процедури закупівлі (у випадку проведення ремонту Орендарем), але у випадку відшкодування ремонту Орендарем, а здійснення ремонту Балансоутримувачем, конкурентна процедура не проводиться, оскільки на Балансоутримувача не поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі», на відміну від Орендаря.
Пунктом 10 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено: забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом.
Враховуючи вищевикладене, просимо надати роз’яснення чи має право Орендар на підставі Договору оренди та Договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання будівлі відшкодовувати витрати на проведення ремонту без проведення процедури закупівлі Балансоутримувачем?
чи не розцінюється таке відшкодування як уникнення процедури закупівлі Орендарем, оскільки, як договором оренди так і діючим законодавством чітко не передбачено механізм відшкодування, в той час як в договорі оренди Орендарю надана можливість здійснити ремонт самостійно?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання відшкодування (компенсації) розглянуто у запиті № 896/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=78328aa6-dff8-4e16-8763-2553290cfa72&lang=uk-UA
Водночас у разі якщо замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
03.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Відповідно до протоколу тендерного комітету учасник фізична особа – підприємець був визнаний переможцем по процедурі спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель. Відповідно до вимог п. 17 ст. 25 Закону України «Про оборонні закупівлі» переможець торгів у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати оприлюднення на офіційному веб-сайті уповноваженого органу з питань закупівель рішення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати державному замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі". Однак Замовнику стало відомо, що переможець торгів помер.
Прошу надати роз’яснення :
- Відповідно до проведеної процедури учасником було надано банківську гарантію цінової пропозиції, вимога по банківській гарантії подається Замовником у разі надав документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі". Підкажіть будь ласка чи може Замовник не вимагати сплати коштів по забезпеченню цінової пропозиції , чи поширюється дана вимога у разі смерті Учасника ФОП.
- Підстави відміни торгів для Замовника, так як законодавством даний випадок не передбачений. (інші учасники відсутні)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що у запиті № 117/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=08bca170-0d90-4145-b198-927842b43c6f&lang=uk-UA міститься інформація щодо органів, компетентних у сфері оборонних закупівель.
Водночас закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водноча відповідно до частини дванадцятої статті 25 Закону України "Про оборонні закупівлі" (далі – Закон про оборонні закупівлі) забезпечення цінової пропозиції не повертається учаснику відбору виключно у разі, зокрема ненадання учасником відбору документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону.
Згідно з пунктом 33 частини першої статті 1 Закону про оборонні закупівлі учасник відбору - суб’єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, фізична особа, які в установленому порядку надали цінову пропозицію для участі у відборі, оголошеному державним замовником.
Поряд з цим надання довідок переможцем відповідно до статті 17 Закону передбачено частиною сімнадцятою статті 25 Закону про оборонні закупівлі.
Крім того, підстави для відхилення цінових пропозицій визначені статтею 26 Закону про оборонні закупівлі.
Водночас згідно з статтею 608 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
|