Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Державне підприємство не є замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». Одночасно, абзацом 3 п.1 ст. 75 Господарського кодексу України передбачено, що державне підприємство, його дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державному підприємству, об’єднання таких підприємств, у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України "Про публічні закупівлі", звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього. Скажіть, будь ласка, у зв’язку із набранням чинності Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель від 19.09.2019 № 114-ІХ та введенням його в дію з 19.04.2020, таке державне підприємство повинно визначити уповноважену особу? дякую!

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Згідно з пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 Закону цей Закон застосовується:

1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;

2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Водночас відповідно до статті 75 Господарського кодексу України (далі – ГК України) державне підприємство, його дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державному підприємству, об’єднання таких підприємств, у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України "Про публічні закупівлі", звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього. У звіті обов’язково зазначаються: найменування, кількість товару та місце його поставки, вид робіт і місце їх виконання або вид послуг і місце їх надання, інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт і послуг, найменування і місцезнаходження постачальника, виконавця робіт і надавача послуг, з яким укладено договір, ціна за одиницю товару, робіт і послуг та сума, визначена в договорі, дата укладення договору, строк поставки товарів, виконання робіт і надання послуг тощо.

Отже, оскільки положення ГК України не приведені у відповідність до нової редакції Закону, юридичні особи, які зазначені частині у першій статті 75 ГК України та не є замовниками у розумінні Закону оприлюднюють звіт про договір про закупівлю без використання електронної системи закупівель у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, зазначені у пункті 1 та 2 частини першої статті 3 Закону.

Водночас відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту).

Ураховуючи викладене, у разі здійснення закупівель юридичними особами, які не є замовниками у розумінні Закону, відповідальною за оприлюднення звіту про укладений договір може бути будь-яка служба (посадова) особа підприємства.

29.04.2020

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

3707 / 3635

Департамент є замовником у розумінні ЗУ«Про публічні закупівлі» (з урах. змін, внесених ЗУ від 19.09.2019 №114-IX) та керується його положеннями. Норми ЦКУ (далі–Кодекс), ЗУ "Про авторське право і суміжні права", "Про архітектурну діяльність", ПКМУ, якою затверджено порядок здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, ДСТУ-Н Б А.2.2-11:2014 "Настанова щодо проведення авторського нагляду за будівництвом" регулюють визначення та засади застосування авторського права. Право автора на результат його творчої діяльності в галузі архітектури виникає з моменту створення твору (у т.ч. проекту), незалежно від того, був він закінчений і обнародуваний чи ні. Після реалізації проекту права автора на побудовані будівлі, споруди та інші твори як об'єкти авторського права також належать авторові, якщо вони не були передані за договором, а також з урахуванням норм законодавства щодо прав на службові твори та твори, створені на замовлення. Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт та юридичній або фіз. особі, де або в якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором. Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений на замовлення, належать творцеві цього об'єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором. До майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать:1)право на використання твору; 2)виключне право дозволяти використання твору; 3)право перешкоджати неправомірному використанню твору, у т.ч. забороняти таке використання. Виключні права авторів на використання творів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва передбачають і право їх участі в реалізації проектів цих творів. Відповідно до Порядку, затвердженого ПКМУ від 11.07.2007 №903, ЗУ"Про архітектурну діяльність" та ДСТУ-Н Б А.2.2-11:2014 визначено механізм здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств) та зазначено, що авторський нагляд здійснюється архітектором-автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами (далі-генпроектувальник) відповідно до законодавства та договору з замовником протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту. Виходячи з положень ЗУ"Про авторське право і суміжні права" генпроектувальник є автором твору архітектури (твір у галузі мистецтва спорудження будівель і ландшафтних утворень (креслення, ескізи, моделі, збудовані будівлі та споруди, парки, плани населених пунктів тощо), а у розрізі Кодексу-первинним суб’єктом авторського права. Генпроектувальник на підставі договору з Замовником розробляє проектну документацію, яка є твором архітектури (службовий твір-твір, створений автором у порядку виконання службових обов’язків відповідно до службового завдання чи трудового договору між ним і Замовником), та супроводжує і реалізує проект шляхом ведення авторського нагляду. Авторське право являється одним з напрямів інтелектуальної власності, виходячи з вище перелічених законодавчих актів за порушення авторського права передбачається цивільна, адміністративна та кримінальна відповідальність. Враховуючи вищевикладене, з метою запобігання порушень ЗУ"Про авторське право і суміжні права", ЗУ"Про публічні закупівлі" (зі змін.), ПКМУ від 11.07.2007 №903 департамент звертається до Вас з проханням надати роз’яснення з наступного питання: чи може Замовник здійснювати придбання робіт з авторського нагляду, відповідно до п.2 ч.7 ст.3 та п.2 ч.2 ст.40 ЗУ"Про публічні закупівлі" (зі змін.) якщо роботи можуть бути виконані виключно певним суб’єктом господарювання (генпроектувальником) через необхідність захисту прав інтелектуальної власності?

Відповідь

28.04.2020

Запитання Тема: Допорогові закупівлі

Розширений перегляд

3624 / 3629

Доброго дня!Замовником було розпочато порядок укладення договору з постачальником за допомогою е-каталогу до введення в дію Закону (до 19.04.2020 року)загальна сума якого перевищувала 50 тис. грн. Замовником постачальнику було відправлено два проекти договору на підпис до введення вдію Закону в новій редакції, та постачальник повернув 1 екземпляр договору з підписом вже після 19.04.2020 (після введення в дію Закону) з дотриманням 20-ти денного терміну відповідно до статті 181 Господарського кодексу України. Органи казначейства відмовляються реєструвати зобовязання посилаючись, на те, що замовником було порушено Закон, оскільки повинна була бути проведена спрощена процедруа закупівлі. Прошу надати роз'яснення за якою процедурою повинна закінчитися дана публічна закупівля?

Відповідь

28.04.2020

Запитання Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю

Розширений перегляд

2964 / 3026

Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі" в новій редакції у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Однією із інформації, яку повинен містити такий звіт - строк виконання договору. Що розуміється під поняттям "строк виконання договору" - строк виконання сторонами договору своїх зобовязань, який включає строк поставки товарів/ надання послуг/виконання робіт та строк оплати?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Повідомляємо, що питання оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель розглянуто в листі від 05.05.2020 №3304-04/28729-06 “Щодо спрощених закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

Отже, звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, повинен містити інформацію визначену пунктом третім статті 3 нової редакції Закону, зокрема ціну та строк виконання договору.

Відповідно Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно (частина перша статті 631 ЦКУ).

Водночас поняття зобов'язання, підстави його виникнення та підстави виникнення господарських зобов'язань визначені у Главі 47 ЦКУ та Главі 19 Господарського кодексу України (далі – ГКУ). Так, статтею 509 ЦКУ встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Крім того, статтею 174 ГКУ встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати зокрема безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У свою чергу, положення про виконання зобов’язань визначені Главою 48 ЦКУ. Так, статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поряд з цим, відповідно до статті 530 ЦКУ якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, під час оприлюднення в електронній системі закупівель звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, замовник зокрема вказує строк (термін) виконання зобов'язання, що визначається чи випливає з умов договору, іншого акту цивільного законодавства, або будь-якого іншого документу, який підтверджує придбання товару (товарів), робіт та послуги (послуг), а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

27.04.2020

Запитання Тема: Допорогові закупівлі

Розширений перегляд

3870 / 3875

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та введений в дію з 19.04.2020. Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 3 нової редакції Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Також, згідно з п.22 ч. 1 ст.1 Закону визначено: 22) предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Чи може замовник провести закупівлю без використання електронної системи закупівель, якщо очікувана вартість закупівлі за конкретною назвою становить до 50 тис. гривень, а сума за кодом ДК, в якому знаходиться така закупівля – перевищує 50 тис. гривень, але при цьому не перевищує вартісні межі, встановлені п.2 ч.1 ст. 3 нової редакції Закону?

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2