|
|
11.07.2017
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
У квітні 2017 року Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України встановлено орієнтовний розмір кошторисної заробітної плати, який доцільно враховувати при визначенні вартості будівництва. Зокрема, Мінрегіонбудом визначено, що на стадії виконання договорів можливе уточнення розміру кошторисної заробітної плати.
Просимо надати роз’яснення: чи можливо, а якщо так, то в якому порядку переглядати договори підряду, вже укладені за результатами тендерних процедур закупівель, в частині збільшення розміру кошторисної заробітної плати. Чи являється орієнтовний розмір кошторисної заробітної плати, встановлений Мінрегіонбудом, підставою для зміни істотних умов договору, визначеною п.7 ч.4 ст.36 Закону Україи «Про публічні закупівлі», а саме: зміною регульованих цін (тарифів) і нормативів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, який містить вичерпну відповідь щодо зміни істотних умов договору про закупівлю.
Разом з тим, відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України, затвердженого Указом Президента України від 31.05.2011 № 633, Мінрегіон України відповідно до покладених на нього завдань затверджує державні будівельні норми, зокрема кошторисну нормативну базу у будівництві, порядок її застосування при здійсненні будівництва із залученням державних коштів, методологію проектування, будівництва та реконструкції об’єктів цивільного і промислового призначення, інженерно-транспортної інфраструктури у звичайних і складних інженерно-геологічних умовах.
Тому з питання , зазначеного у запиті, пропонуємо додатково звернутись до вищевказаного органу виконавчої влади.
|
|
|
04.07.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
З 11 червня 2017 року набрав чинності Закону України “Про ринок електричної енергії” (далі-Закон), який було прийнято 13.04.2017.
Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Ринок електричної енергії – система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення закупівлі купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передавання та розподілу, постачанні електричної енергії споживачам.
Ринок електричної енергії функціонує на конкурентних засадах, крім діяльності суб’єктів природних монополій, з обмеженнями установленими цим Законом.
Господарську діяльність з виробництва, передавання, розподілу електричної енергії споживачеві, трейдерську діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця проводять на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.
Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва, передавання, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачеві, трейдерської діяльності, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця затверджує Регулятор.
Закон доповнює перелік учасників ринку новим учасником – трейдером, яким може бути будь-який суб’єкт господарювання, що здійснює купівлю електричної енергії виключно з метою її перепродажу споживачеві.
Оскільки, дані зміни в Законі на наш погляд суттєво впливають на порядок проведення процедур закупівель електроенергії Замовниками і станом на 01.07.2017 відсутні будь-які роз`яснення з приводу проведення закупівлі електроенергії просимо Вас зазначити: Закупівлю електроенергії проводити, як відкриті торги чи, як переговорну процедуру? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що інформація щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії міститься в листі від 09.11.2017№ 3304-06/40489-07, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
|
04.07.2017
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наше підприємство здійснює закупівлі пального ціна на яке постійно коливається на ринку. Пунктом 2 ч. 4. ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачена можливість зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми визначеної у договорі. Так, збільшуючи ціну на пальне нам доводиться зменшувати кількість товару, аби не збільшилась загальна сума визначена у договорі. Пунктом 5 ч. 4 ст. 36 Закону передбачена можливість узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товару) Запитання: Чи можна при подальшій зміні ціни в бік зменшення (керуючись п. 5 ч. 4 ст. 36 Закону)відповідно збільшувати кількість товару не перевищуючи при цьому початкової кількості на яку було проведено торги та яка була зазначена у договорі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
16.06.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Д П «Новомосковський військовий лісгосп» забезпечує потреби держави за рахунок коштів отриманих від господарської діяльності підприємства, виходячи із статуту є прибутковою організацією.
В листопаді 2014 року був зроблений запит до Д П «Зовнішторгвидав України» Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, в якому ми просили визначити чи підпадає наше підприємство під дію Закону України «Про здійснення державних закупівель» при використанні власних коштів підприємства при відсутності бюджетного фінансування?
На наш запит було надано відповідь (лист №206/6697/15 від 02.12.2014 року прикладається), що на підставі пункту 9 частини першої статті 1 Закону України « Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 № 1197-V11, ч.2 статті 3 Господарського кодексу України Д П «Новомосковський військовий лісгосп» не є Замовником,а тому при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг виключно за власні кошти підприємства не зобов'язаний застосовувати положення Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 року №1197-VII.
В Законі України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VII вимоги пункту 9 частини першої статті 1 не змінилися .
Просимо Вашого роз’яснення, чи після вступу в дію Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VII від 25.12.2015 має силу роз’яснення Д П «Зовнішторгвидав України» №206/6697/15 від 02.12.2014 для нашого підприємства?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
06.06.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) організація провела відкриті торгів на закупівлю товару. Перший раз - торги не відбулися, у зв'язку з поданням для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій. Замовником прийняте рішення змінити якісні характеристики даного товару (для розширення кола учасників) та розпочати процедуру закупівлі в другий раз. В другий раз - торги не відбулись, так само, у зв'язку з поданням для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій. Замовник зменшує кількість товару (коливання на ринку ціни за одиницю) та розпочинає процедуру в третє. В третє - також процедура не відбулась з причин поданням для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій.
Питання:
1. Достатньою кількістю учасників для конкурентної процедури є 2 учасника. Чи має право Замовник застосувати переговорну процедуру закупівлі відповідно пункту 4 частини другої статті 35 Закону, якщо на участь в торгах двічі було подано одну пропозицію чи/та пропозицій взагалі не надійшло?
2. Чи Замовнику необхідно провести відкриті торгів вчетверте не змінюючи технічних, якісних характеристик та кількості товару, в порівнянні з останньою проведеною в третє процедурою закупівлі. І тільки після четвертої проведеної процедури (другої з однаковими параметрами) у випадку поданням для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій (або відсутність пропозицій) можна застосовувати переговорну процедури закупівлі відповідно пункту 4 частини другої статті 35 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”, а також за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort =date&fSdir=desc розміщено лист від15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”.
Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
|