|
|
03.01.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 30 Закону України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон 922-VIII) замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо, крім іншого, наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”.
У свою чергу, згідно із пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” від 15.05.2003 № 755-IV, з наступними змінами (далі – Закон 755-IV) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім громадських формувань, адвокатських об'єднань, торгово-промислових палат, об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, релігійних організацій, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, державних та комунальних підприємств, установ, організацій): прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), дата народження, а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником (контролером). У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься відмітка про ПРИЧИНУ його відсутності.
Таким чином, за змістом пунктом 9 частини другої статті 9 Закону 755-IV у разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа, у ЄДР повинна бути внесена відмітка саме про ПРИЧИНУ відсутності кінцевого бенефіціарного власника (контролера), а не лише про його відсутність.
З огляду на викладене просимо надати відповідь (консультацію) з такого питання:
Чи зобов'язаний замовник, в силу пункту 9 частини першої статті 17, пункту 3 частини першої статті 30 Закону 922-VIII та 9 частини другої статті 9 Закону 755-IV відхилити тендерну пропозицію учасника – юридичної особи, засновником якого є інша юридична особа, у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ВІДСУТНЯ інформація про кінцевого бенефіціального власника (контролера), а також ВІДМІТКА ПРО ПРИЧИНУ ЙОГО ВІДСУТНОСТІ (натомість зазначено, що "кінцевий бенефіціарний власник (контролер) відсутній" – БЕЗ ЗАЗНАЧЕННЯ ПРИЧИНИ ЙОГО ВІДСУТНОСТІ)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запитах 189/2017 від 10.01.2017 та 709/2017 від 05.07.2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a9afe067-8862-4155-826e-deaee7cc2223&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c06ad1f3-6eb7-47a0-bf62-d0701c008ef2&lang=uk-UA
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 “Щодо застосування законодавства у сфері закупівель”, який містить інформацію щодо кінцевого бенефіціарного власника. При цьому виходячи зі змісту статті 11 Закону рішення приймаються тендерним комітетом або уповноваженою особою замовника самостійно.
|
|
|
29.12.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до частини 1 статті 10 ЗУ "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) Замовник оприлюднює "оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж;". При цьому в пункті 4 статті 10 визначено: "Оголошення про проведення процедури закупівлі у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов’язково додатково оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою..."
Відповідно до статті 253 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК) "1. Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. 2. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення."
Відповідно статті 253 ЦК, перебіг строків починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Відповідно до статті 254 ЦК та консультації МЕРТу (http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e9abd22e-5be1-40a1-b1b6-a62e48b1eae6&lang=uk-UA) "Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день". ЦК та Закон не містять визначення "день", а саме визначення «початку» та «закінчення дня».
При оголошенні закупівлі електрона система закупівель Prozorro не дозволяє визначити кінцевий строк подання пропозицій меншим а ніж термін, що дорівнює п'ятнадцять днів від моменту оголошення закупівлі. Тобто, у разі оголошення закупівлі о 16-00 01.12.17р., електрона система закупівель Prozorro не дозволяє визначити кінцевий строк подання пропозицій раніше 16-00 16.11.17р., але дозволяє визначити кінцевий строк подання пропозицій пізніше цього терміну. При оголошенні Закупівлі Замовник зобов’язаний визначити час та хвилину закінчення строку подання пропозицій, максимальний термін може складати 23 години 59 хвилин 59 секунд.
Таким чином прошу надати роз'яснення:
1.Як мають розраховуватись строки передбачені статтею 10 Закону, а саме чи останній день подання пропозиції може враховуватись в розрахунок строків, як "день"?
2.Якщо Замовник оголосив закупівлю за процедурою відкритих торгів, з очікуваною вартістю що не перевищує еквівалент 133 тис. євро, о 16-00 01.12.2017 року, та визначив кінцевий термін подання пропозиції як 19-00 16.12.2017 року, чи виконав від вимоги статті 10 Закону?
3.Якщо останній день подання пропозиції припадає на святковий або вихідний день, чи має строк подання пропозицій бути продовжений на наступний робочий день?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”.
Разом з тим, повідомляємо, що відповідь на аналогічні питання щодо обчислення строку для подання тендерних пропозицій та обчислення строків відповідно до Цивільного кодексу України зазначена у запитах 1110/2017 від 16.11.2017 та 283/2016 від 29.12.2016 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c562d8d5-d0b2-432b-be97-9cd2bc295d66&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=011d5df6-768e-46e9-9f66-86a71737584d&lang=uk-UA
|
|
|
29.12.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
При проведенні процедур закупівель з ремонту автотракторної техніки фахівці нашого підприємства зіштовхнулися з наступною проблемою.
При складанні тендерної документації відкритих торгів одним з ключових критеріїв визначення вартості майбутньої закупівлі є об’єм ремонтних робіт по кожному агрегату. Як показує практика, достеменно визначити перелік робіт та потребу у заміні запасних частин до повного розбирання вузла неможливо, навіть за умови демонтажу повної розборки агрегату наше підприємство не має в своєму розпорядженні ані нормативної документації для проведення дефектування, ані фахівців відповідної кваліфікації.
Таким чином при проведенні моніторингу ринку та при проведенні процедури закупівлі використовується попередня дефектна відомість. Після укладання договору за результатами проведених торгів та передачу об’єкта в ремонт на стадії дефектування фахівцями виконавця, як правило, виявляються додаткові об’єми послуг, які в силу об’єктивних обставин не були враховані на стадії попереднього дефектування, та процедура торгів відміняється, оскільки очікувана вартість закупівлі була сформована на підставі попередньої дефектної відомості.
Відповідно до п. 6 ст. 2 ЗУ «Про публічні закупівлі» забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт та послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.
Ураховуючи вимоги ст. 4 та ч. 3 ст. 1 ЗУ «Про публічні закупівлі», закупівля здійснюється відповідно до річного плану, який складає та затверджує тендерний комітет та уповноважена особа (особи), що планує закупівлі. При цьому очікувана вартість предмета закупівлі у річному плані зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі та не потребує коригування за результатами здійснення такої процедури закупівлі.
Тобто визначити обсяг, склад та очікувану вартість послуг з ремонту автотракторної техніки неможливо на етапі планування закупівлі, з цього і виходить, що процедури закупівлі з цих послуг не відбуваються.
Просимо надати роз’яснення, як у цьому випадку діяти тендерному комітету.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, а також за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, які містять відповіді на питання, зокрема щодо здійснення закупівель, які замовник об’єктивно не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі та щодо визначення очікуваної вартості закупівель.
|
|
|
27.12.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз’яснення, що вважається датою розкриття тендерної пропозиції в відкритих торгах з публікацією англійською мовою (ч.4 ст.10 Закону України «Про публічні закупівлі»): строк подання тендерної пропозиції, а саме часткове розкриття тендерної пропозиції з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі (згідно абз.2 ст.27 Закону України «Про публічні закупівлі») чи дата та час аукціону, визначеного системою, коли надаються цінові пропозиції від учасників?
Умовами тендерної документації Замовником вимагається забезпечення тендерної пропозиції по процедурі відкритих торгів з публікацією англійською мовою у формі банківської гарантії (строк дії якої не менше строку дії, протягом якого тендерна пропозиція є дійсною). Тендерні пропозиції вважаються дійсними протягом 120 днів з дати розкриття тендерних пропозицій.
Відповідно до оголошення про проведення відкритих торгів:
Кінцевий строк подання тендерних пропозицій - 19.12.2017р. до 09.00
Дата та час розкриття тендерних пропозицій - 24.01.2018 р. (попередня дата запланованого системою аукціону).
Чи можна вважати дійсною банківську гарантію, яка набуває чинності 24.01.2018 р.?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання стосовно дати розкриття зазначена у запиті 26/2016 від 17.10.2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=eaf68cf5-bcc1-44d2-a623-84a1ad725b76&lang=uk-UA
У свою чергу, статтею 21 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі- Закон) встановлено, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначається кінцевий строк подання тендерних пропозицій.
Водночас, виходячи зі змісту статті 25 Закону, учасник має право подавати тендерну пропозицію, вносити до неї зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
Разом з тим, відповідно до пункту 8 частини першої статті 1 Закону забезпечення тендерної пропозиції - надання забезпечення виконання зобов’язань учасника перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.
При цьому відповідно до абзацу десятого частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій.
Відповідно до частини третьої статті 24 Закону забезпечення тендерної пропозиції не повертається у разі, зокрема відкликання тендерної пропозиції учасником після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються чинними.
Таким чином, замовник самостійно встановлює в тендерній документації умови надання забезпечення тендерної пропозиції та приймає рішення щодо відповідності тендерної пропозиції вимогам тендерної документації у конкретних випадках.
Водночас підстави для відхилення тендерної пропозиції визначені у статті 30 Закону та є вичерпними.
|
|
|
21.12.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи є комунальні підприємства афілійованими підприємствами по відношенню до Бердянської міської ради (засновник), її виконавчого комітету в розумінні ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі". Якщо так, чи можна в такому випадку проводити закупівлю товарів, робіт, послуг у таких підприємств без застосування процедури публічних закупівлеь (відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі").
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що питання здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання міститься в листах від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, та листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 “Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону” розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Таким чином, перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений частиною третьою статті 2 Закону, а для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково визначений частиною четвертою статті 2 Закону.
Тому перелік випадків, на які не поширюється дія Закону, визначений частиною четвертою статті 2 Закону застосовується виключно замовниками, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання.
В інших випадках замовник здійснює закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, керуючись при цьому вартісними межами, визначеними в частині першій статті 2 Закону.
|