|
|
08.01.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Перші торги по закупівлі газу не відбулись, другі відбулись, але потрібно відхиляти обох учасників так як не наклали ЕЦП на тендерну пропозицію. Чи має право сільська рада йти на переговорну процедуру?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, зазначаємо, що відповідь на аналогічне звернення міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA у запиті № 156/2017.
|
|
|
03.01.2019
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
07.12.2018 на рішення про визначення переможця учасником було подано скаргу, яка 12.12.2018 органом оскарженя була прийнята до розгляду. 27.12.2018 скарга не була задоволена. 02.01.2019 рішення опубліковано в системі Прозоро. Чи можемо укласти договір з визначеним переможцем по процедурі розпочатої в 2018 році? Кошти згідно кошторису на 2019 рік є.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Відповідно до частини першої статі 20 Закону відкриті торги є основною процедурою закупівлі.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Так, тендерна документація повинна містити, зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов; строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг.
Згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
Разом з тим, згідно з вимогами частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Водночас замовникам у разі укладення договору про закупівлю, відповідно до умов якого передбачається оплата за рахунок бюджетних коштів, необхідно враховувати норми бюджетного законодавства, зокрема Бюджетного кодексу України.
При цьому замовник самостійно приймає рішення, керуючись принципами здійснення закупівель та вимогами законодавства в цілому.
|
|
|
28.12.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» до послуг відноситься зокрема найм (оренда).
Із положень Глави 58 Цивільного кодексу України випливає, що передання рухомої речі у найм (оренду) здійснюється за договором прокату. Загальні положення надання послуг передбачені Главою 63 ЦКУ.
Оголошуючи відкриті торги, замовники у тендерній документації та проектах договорів часто використовують формулювання «Прокат», «Оренда», «Послуги оренди», «Послуги прокату». Для визначення предмета закупівлі застосовуються відповідні коди Національного класифікатора України «Єдиний закупівельний словник» ДК 021:2015, наприклад:
«60180000-3 - Прокат вантажних транспортних засобів із водієм для перевезення товарів;
45500000-2 - Прокат техніки та обладнання з оператором для виконання будівельних робіт та цивільного будівництва.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім вичерпного переліку випадків.
Частиною 6 статті 9 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що порядок проведення проведення конкурсу на право оренди державного та комунального майна визначається Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, визначеними Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.
Наприклад, Порядок передачі в оренду майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, врегульовано Положенням про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженим Рішенням Київської міської ради від 21 квітня 2015 року N 415/1280. Так, комунальні підприємства, установи та організації територіальної громади міста Києва можуть у встановленому порядку передавати закріплене за ними на праві господарського відання або оперативного управління майно в оренду за рішенням постійної комісії КМР з питань власності чи на підставі рішення Київської міської ради.
Згідно із ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі» вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
Передача державного та комунального майна у оренду/найм/прокат шляхом участі у відкритих торгах законодавством не передбачена. У таких випадках державні та комунальні суб’єкти господарювання автоматично позбавлені можливості законно приймати участь у тендері. Порушується їх право брати участь у процедурах закупівель на рівних з іншими учасниками умовах. Фактично «Прокат» та «Оренда» є дискримінаційними вимогами для таких учасників. І це не провина замовників, а наслідок практики правозастосування чинного законодавства України.
Прошу надати роз'яснення:
- як усунути даний дискримінаційний фактор;
- яким чином державні та комунальні суб’єкти господарювання можуть законно брати участь у закупівлях (послуг) оренди, прокату та найму?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Поряд з цим організаційні та майнові відносини, пов’язані з орендою та господарським використанням державного та комунального майна, що регулюються Законом України “Про оренду державного та комунального майна”, не є предметом регулювання Закону.
Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. При цьому закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом (пункт 20 частини першої статті 1 Закону).
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено здійснення придбання товарів, робіт або послуг, така закупівля здійснюється шляхом застосування однієї з процедур, визначених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі.
Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі”
|
|
|
27.12.2018
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Міністерством надано роз’яснення на запити 156/2017, 261/2017 та 321/2017, розміщені на Інформаційному ресурсі за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f369f9d6-d4f4-4517-9343-f1e2b8e4b944&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=102a5f36-795b-472b-bc56-51cd1d0df041&lang=uk-UA, стосовно застосування переговорної процедури.
Водночас в даному роз’ясненні зазначається, цитую: «Варто зазначити, що зазначена норма Закону застосовується замовником саме в разі відміни торгів на підставі абзацу п’ятого частини першої статті 31 Закону (подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій)».
Яким нормативно-правовим актом передбачено застосування саме абзацу п’ятого частини першої статті 31 Закону?
Закон чітко визначає, що переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 35 Закону, а не абзацу п’ятого частини першої статті 31 Закону, серед умов відміни Замовником торгів, умова відміни тендеру через відсутність достатньої кількості учасників відсутня.
Так само можна визначити недостатність учасників у разі коли допущено до оцінки менше двох тендерних пропозицій …. та/або відхилено всі тендерні пропозиції, оскільки в цих двох випадках, також, не достатня кількість учасників для вибору переможця торгів, який би відповідав кваліфікаційним критеріям.
Оскільки існує невідповідність між умовою застосування переговорної процедури, у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 35 Закону та ст. 35 Закону не містить причин відміни торгів через відсутність достатньої кількості учасників, просимо дати роз’яснення щодо терміну «недостатня кількість учасників» з посиланням на нормативно-правовий акт, яким він визначений.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 35 Закону. Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Водночас відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі − фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. При цьому кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (абзац третій частини першої статті 25 Закону.)
У свою чергу, статтею 20 Закону встановлено, що для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.
Перелік підстав для відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулися, визначений статтею 31 та є вичерпним.
Таким чином, кількість учасників, яка достатня для проведення відкритих торгів (тендеру), становить не менше двох. Тому, замовник відміняє торги в разі подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій.
З огляду на викладене, застосуванню як виняток переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 4 частини другої статті 35 Закону, мають передувати двічі відмінені торги через відсутність достатньої кількості учасників, тобто якщо на оголошені замовником двічі торги було подано менше ніж достатню кількість пропозицій, у зв"язку з чим замовник був зобов"язаний відмінити тендер.
|
|
|
22.12.2018
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
П.2 ч.2 ст. 35 ЗУ України "Про публічні закупівлі" передбачено, що переговорна процедура закупівлі застосовується у випадку відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, за відсутності при цьому альтернативи.
Питанння:
1.Чи йдеться в даному випадку мова виключно про ринок України, чи необхідно здійснювати аналіз міжнарондного ринку на предмет альтернативи?
2.Чи достатньо підтвердження Торгово-промислової палати України, про відсутність на ринку України конкуренції чи альтернативи щодо предмету закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|