|
|
08.06.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
У Національному банку України на сьогоднішній день виникла необхідність закупівлі нотаріальних послуг, а саме: отримання свідоцтв про придбання майна, реєстрації права власності на майно, зняття обтяжень/арештів із заставленого майна та інших супутніх нотаріальних послуг для забезпечення потреб Національного банку України. Орієнтовна вартість закупівлі перевищуватиме поріг у 200 тис.грн. Відповідно, необхідно провести публічну закупівлю. НБУ звернувся до Міністерства юстиції з відповідним зверненням з проханням прояснити ситуацію з приводу можливої участі нотаріусів у публічних закупівлях, так як є велика ймовірність того, що такі торги не відбудуться. На сьогодні відповідь на наше звернення не надійшла. Лист знаходиться на розгляді. Просимо Мінекономрозвитку, як Уповноважений орган, надати роз'яснення з цього питання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь зазначена у запиті 30/2018 від 09.01.2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=480359c9-4784-4362-9590-cf45972a0277&lang=uk-UA
|
|
|
04.06.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день!
Комунальне підприємство «Управління капітального будівництва» фінансується за рахунок відрахувань 2,5% за проведення технагляду на будівництво об’єктів .
КП «УКБ» також виступає Замовником на будівництві бюджетних об’єктів.
В кошторисах на будівництво закладені витрати Замовника в розмірі 0,2% від підсумку за главами 1-9 графи 7 на проведення тендерних процедур.
КП «УКБ» враховуючи великий об’єм робіт при проведенні тендерних процедур планує створити відділ закупівлі і тендерних процедур обов’язком якого буде проведення тендерних процедур.
Запитання :
Чи має право Замовник (КП»УКБ»), брати на утримання створеного відділу тендерних процедур кошти, передбачені в кошторисах на будівництво в розмірі 0,2% від підсумку за главами 1-9 графи 7 на проведення тендерних процедур.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 5.8.13 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293 до глави 10 «Утримання служби замовника» (графи 6 та 7) включаються кошти на утримання служби замовника (включаючи кошти на здійснення технічного нагляду ) в обґрунтованому розмірі, який, як правило, складає до 2,5% від підсумку глав 1 - 9, графа 7.
При цьому, якщо функції замовника здійснює структурний підрозділ підприємства, який утримується за рахунок основної діяльності, кошти на утримання служби замовника до зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва не включаються, що обумовлюється вихідними даними на проектування.
До цієї ж глави (до граф 6 та 7) включаються кошти на проведення процедури закупівлі, на формування страхового фонду документації та на оплату послуг, пов'язаних з виконання будівельних робіт та введенням об'єктів в експлуатацію.
Кошти на проведення процедури закупівлі, включаються в обґрунтованому замовником розмірі, що обумовлюється вихідними даними на проектування.
Розмір цих коштів, як правило, складає до 0,2% від загальної кошторисної вартості будівництва (від підсумку за главами 1 - 9, графа 7).
Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України, затвердженого Указом Президента України від 31.05.2011 № 633, Мінрегіон України забезпечує формування та реалізує державну регіональну політику, державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства, а також забезпечує формування державної політики у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
При цьому згідно Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, основними завданнями якого є, зокрема здійснення перерозподілу бюджетних асигнувань, затверджених у розписі бюджету та кошторисі, в розрізі економічної класифікації видатків бюджету, а також в розрізі класифікації кредитування бюджету - щодо надання кредитів з бюджету, затверджує разом з головними розпорядниками бюджетних коштів паспорти бюджетних програм; проводить аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, стосовно його відповідності меті, пріоритетності та ефективності використання бюджетних коштів; затверджує лімітні довідки про бюджетні асигнування, що містять бюджетні призначення та їх помісячний розподіл.
Тому, з питання зазначеного у запиті пропонуємо додатково звернутись до вищезазначених органів виконавчої влади.
|
|
|
29.05.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів). Інформація отримується замовником з «Зведених відомостей про рішення органів Комітету про визнання вчинення суб’єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді спотворення результатів торгів (тендерів) та накладення штрафу» (далі – Реєстр). Учасником подано пропозицію на участь у відкритих торгах, Учасника наявний в цьому Реєстрі. Про те в Реєстрі зазначена інформація, що рішення органу Комітету оскаржене у судовому порядку. Зазначено, що залишено апеляційну скаргу Комітету/територіального відділення без задоволення, а постанову суду про оскарження рішення АМКУ залишено без змін (тобто суд рішення АМКУ скасував) . Блок «Перегляд та перевірка органом Комітету рішень у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» АМКУ в Реєстрі не заповнений.
Чи має право Замовник не відмовляти такому учаснику в участі у процедурі закупівлі чи до отримання результатів перегляду та перевірки органом Комітету рішень у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (тобто до моменту виключення учасника з Реєстру) Замовник зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника відповідно до статті 30: наявні підстави, зазначені у статті 17.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Пунктом 4 частини першої статті 17 Закону передбачено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).
Разом з тим, відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.
При цьому згідно пункту 7 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з відносин, пов’язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов’язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
Відповідно до частини першої статті 25 ГПК України апеляційні господарські суди переглядають в апеляційному порядку судові рішення місцевих господарських судів, які знаходяться у межах відповідного апеляційного округу (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного господарського суду).
Згідно з статтею 26 ГПК України Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій.
Поряд з цим, Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є зокрема забезпечення державного захисту конкуренції у сфері державних закупівель. АМКУ здійснює свою діяльність на підставі законодавства про захист економічної конкуренції, що ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України і складається із Закону України “Про захист економічної конкуренції”, Закону України “Про Антимонопольний комітет України” (далі – Закон про АМКУ), Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно зі статтею 7 Закону про АМКУ у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМКУ має, зокрема такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
Додатково інформуємо, що Мінекономрозвитку звернулось до АМКУ листом від 13.06.2018 № 3304-04/25268-03 стосовно питань щодо інформації про суб’єктів господарювання зі зведених відомостей та про рішення органів АМКУ про визнання вчинення суб’єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції та отримало відповідь АМКУ листом від 19.06.2018 № 300-29/02-7453 (копії у вкладенні додаються).
|
|
|
29.05.2018
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до повного виконання, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
Водночас внесення таких змін до договору має бути обгрунтованим та документально підтвердженим.
Проте, жодним нормативно-правовим актом не визначено перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку не визначено.
На практиці ми стикнулись з ситуацією коли ціна на певний товар зазнала суттєвого коливання в бік збільшення, проте, статичні дані щодо середніх споживчих цін на товари певної узагальненої категорії, інформацію про які ведуть органи Держастату України, не відображають такого коливання.
Ми звернулись до відділення Торгово-промислової палати у своєму регіоні, проте, вони не змогли надати потрібну інформацію, оскільки не здійснювали моніторинг цін на такий товар станом на дату укладання договору про закупівлю, що унеможливило підтвердити коливання ціни товару на ринку.
Довелось звернутись до однієї з Товарних бірж, яка мала у своєму розпорядженні потрібну інформацію та надала відповідну довідку про ринкову вартість товарів. При цьому, товарна біржа мала відповідний сертифікат суб'єкта оціночної діяльності і свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів, які дозволяють їй проводити оцінку майна і майнових прав.
Проте, замовник відмовився вносити відповідні зміни до договору, мотивуючи відмову тим, що Товарна біржа не є уповноваженим органом, який має право надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку. Насамперед, відмова пов'язана з тим, що Державна аудиторська служба (фінінспекція), яка здійснює перевірки замовників щодо правомірності витрати бюджетних коштів, в якості уповноважених органів, установ, організацій, що мають право надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, приймає підвтерджуючі документи лише органів Держстату України та відповідних регіональних установ Торгово-промислової палати.
Виникає питання щодо переліку органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку. І чи може бути Товарна біржа установою, яка має такі повноваження?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
29.05.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
|
Національний університет водного господарства та природокористування отримав лист Західного офісу Держаудитслужби України від 26.03.2018 за № 17-17-17/1539, відповідно до якого учасниками торгів подано документи згідно додатку № 3 Тендерної Документації із зазначенням цін тендерних пропозицій, які доступні для публічного перегляду до аукціону, чим порушено вимоги статті27 Закону України «Про публічні закупівлі» . Враховуючи, що інформація стосовно цінової пропозиції, запропонованої учасниками,стала відома до проведення аукціону, Держаудитслужба рекомендує відмінити торги «Пара, гаряча вода та пов’язана продукція UA-201802-09-000423-c».
Замовник не заперечує факту,що пропозиції учасників були доступні для публічного перегляду до аукціону, проте, зважаючи на наступне, торги не було відмінено та укладено договір із переможцем аукціону.
По-перше: посадові особи Західного офісу Держаудитслужби України, вбачаючи можливі порушення дотримання законодавства з питань публічних закупівель, не зареєстрували скаргу у порядку, визначеному статтею 18 Закону.
По-друге:жоден із учасників не оскаржував Тендерну документацію та процедуру закупівель у порядку, визначеному статтею18 Закону.
По-третє: відповідно до ст. 13 Закону України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 № 2633-IV, із змінами, органи місцевого самоврядування переглядають за власною ініціативою та/або за зверненням суб’єкта господарювання тарифи на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії та щоквартально оприлюднюють інформацію про тарифи на теплопостачання для всіх категорій споживачів, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії. Крім того, відповідно до ст. 20 Закону України «Про теплопостачання» оприлюднюють середньозважені тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також тарифи на транспортування та постачання теплової енергії.
Крім того, ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» також врегульовано порядок затвердження та оприлюднення тарифів на житлово-комунальні послуги, в т.ч. і теплопостачання.
Тарифи для ТОВ «Альтернативна Теплова Компанія» затверджено рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради за № 118 від 14.11.2017, яке оприлюднене у відповідності до вимог чинного законодавства у засобах масової інформації. Тарифи для ТОВ «Рівнетеплоенерго»,затверджені постановами НКРЕКП № 1532 від 28.12.2017,№ 1171 від 31.03.2015 (зі змінами), №1431 від 30.04.2015 (зі змінами), №1169 від 31.03.2015 (зі змінами) №1543 від 30.04.2015 (зі змінами). Інформація про тарифи є публічною та загальнодоступною, в т.ч.на їхньому офіційному сайті.
Відповідно, Замовник та учасники, ще до початку торгів та подання пропозицій мали доступ до вказаної інформації із джерел масової інформації та офіційних сайтів органів державної влади, надавачів послуг (учасників торгів). Відповідно той факт, що інформація була доступна для публічного перегляду до аукціону, жодним чином не вплинув на проведення аукціону та результати торгів.
До того ж проведена процедура не суперечить положенням ст. 3 «Принципи здійснення закупівель» Закону України «Про публічні закупівлі».
Як наслідок процедуру не було відмінено, і укладено договір із переможцем аукціону.
Замовник звертається до Вас за роз’ясненням, чи можна врахувати специфіку проведення закупівлі теплової енергії та визнати проведену процедуру дійсною (відповідно укладений договір не суперечить чинному законодавству), з огляду, що тарифи на комунальні послуги, затверджуються відповідно до чинного законодавства та оприлюднюються у засобах масової інформації, що відповідно не вплинуло на проведення процедури закупівлі.Крім того, учасники та інші особи проведену процедуру не оскаржували за порядком визначеним у ст.18 Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 208/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4ca05941-4c7d-4a4f-ad29-dc82a1c81970&lang=uk-UA
|