|
|
20.02.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
предмет закупівлі - послуги з харчування пацієнтів. На початку лютого розпочата процедура відкритих торгів. Для забезпечення харчуванням на термін проведення процедури укладена додаткова угода на 20% до тендерного договору 2016 року, строком дії по 28.02.2017р. Відкриті торги не відбулися - не подано жодної пропозиції, плануємо оголосити другі торги, але строк проведення процедури 30 днів. Яким чином забезпечити харчування пацієнтів з 01.03.2017 та до завершення процедури? Чи можна укласти прямий договір за місячною потребою, для забезпечення харчуванням на термін проведення нової процедури?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому інформація щодо планування закупівель міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
18.07.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи можливо у договорі прописувати ч.5 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі", який буде укладатися за результатами відкритих торгів й укладати на початку наступного року додаткову угоду на продовження строку, досьтатнього для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році. Чи вищезазначена частина статті 36 Закону, розповсюджується лише на договори, укладені за результатами переговорної процедури (неконкурентної)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Відповідно до частини четвертої статті 36 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених Законом.
При цьому договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, за результатами проведення процедур, визначених статтею 12 Закону.
Таким чином, істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватись у випадках, встановлених статтею 36 Закону незалежно від процедури закупівлі, за результатами проведення якої укладено договір про закупівлю.
|
|
|
06.02.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Керуючись нормами статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) просимо надати роз’яснення щодо застосування замовником норм частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України в договорі про закупівлю, який укладено за результатами проведення відкритих торгів (у період оскарження рішень замовника після оприлюднення рішення про намір укласти договір).
Так, з метою безперервного забезпечення лікувальних закладів міста на початку 2018 року природним газом та недопущення ситуації, що може призвести до негативних соціальних та економічних наслідків, поставити під загрозу здоров'я та життя мешканців міста та медичний персонал, призведе до відключення від системи газопостачання лікувальних закладів, замовником наприкінці 2017 року були оголошені відкриті торги на закупівлю природного газу на 2018 рік.
Рішення про намір укласти договір оприлюднений на веб-порталі Уповноваженого органу 26.12.2017 року. Договір про закупівлю укладено у відповідності до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з додержанням строків, визначених частиною 2 статті 32 Закону, - 09.01.2018 року.
Однак, ураховуючи особливості проведення процедури відкритих торгів, замовник не завжди може спрогнозувати дату укладання договору про закупівлю. Це, насамперед, зумовлено багатьма чинниками (внесення змін до тендерної документації з продовженням строків подання тендерних пропозицій, оскарження умов закупівлі тощо). Враховуючи викладене та забезпечуючи право на оскарження рішень замовника суб’єктами оскарження, неохопленим договором про закупівлю залишився період з 01.01.2018 по 08.01.2018 року. Відключення від системи газопостачання лікувальних закладів призведе до соціальної напруги в місті та до незворотних наслідків.
Враховуючи вимоги частини 7 статті 2 Закону, замовник заздалегідь у проекті договору, який є додатком до тендерної документації, передбачив можливість застосування норм частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України. Також передбачено, що оплата за поставлений природний газ буде здійснюватися замовником не раніше ніж з дня укладання договору про закупівлю. При цьому постачальник здійснює поставку, усвідомлюючи ризики (оскарження процедури закупівлі з подальшою відміною торгів або визнання їх такими, що не відбулись тощо), при яких йому не буде здійснено оплату за природний газ за відповідний період (з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу рішення про намір укласти з ним договір до дати укладання договору).
Аналізуючи відповідь Департаменту регулювання публічних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, надану на запит 91/2016 з аналогічного питання, варто зазначити, що вона ґрунтується на дотриманні замовниками принципів здійснення публічних закупівель, зокрема дотримання права на оскарження умов закупівлі суб’єктом оскарження. Водночас застосування норм частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України під час проведення переговорної процедури у відповідності до пунктів 1, 2, 5, 6 частини 2 статті 35 Закону допускається.
Разом з тим, коментарі до законодавства України про публічні закупівлі в рамках проекту Гармонізації системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС, зокрема до частини 1 статті 36 Закону (щодо застосування норм частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України), ґрунтуються на забезпеченні замовником конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів та недопущення попередньої домовленості з певним суб’єктом господарювання до моменту визначення його переможцем торгів.
Враховуючи викладене, просимо роз’яснити дії замовника відносно застосування норм частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України у договорі про закупівлю природного газу (у період оскарження рішень замовника після оприлюднення рішення про намір укласти договір). Заздалегідь вдячні за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті від 08.11.2016 № 91/2016 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afaabe9f-3ed2-4fa3-9e57-f768e2207f97&lang=uk-UA
|
|
|
24.04.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!Допоможіть, будь ласка, розібратися! Проводимо процедуру відкритих торгів. Представник учасника Юр. особи за довіреністю не надав документи згідно п.2.ч.1 ст.17 ЗУ "Про публічні закупівлі", а саме (п.2. ч.1 ст.17 Відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено до ЄДР осіб, які вчинили корупційні або повязанні з корупцією правопорушення), але надав на себе як на фіз.особу згідно п.3.ч.1. ст.17 (службову (посадову) особу учасника яку уповноважено представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення). У тендерній документації ми як замовник вимагали надати документи по 17 ст.п.2, п.3, п.4, п.5, п.6, п.10. Питання: Чи є підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника юр.сособу яку за довіреністю представляє фіз.особа ненаданяя довідки в довільній формі зг.п.2.ч.1 ст.17. Дякую за швидку відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb, розміщено лист від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 “Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі”.
|
|
|
20.04.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальне виробниче підприємство „Кременчуцьке міське управління капітального будівництва”, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), звертається з проханням надати методологічну допомогу та відповідь на наступне питання.
Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 3302-06/24782-06 від 05.08.2016, щодо здійснення закупівлі робіт — Замовник може встановити вимогу щодо надання учасниками у складі своєї тендерної пропозиції переліку та обсягів робіт відповідно до технічної специфікації, встановленої у тендерній документації, без зазначення вартості окремих складових робіт.
За результатами аукціону ціна тендерної пропозиції учасника може зменшуватись, а остаточна договірна ціна погоджується сторонами під час укладання договору про закупівлю робіт.
Згідно ч. 7 ст. 28 Закону: “Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у ч. 1 статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.
Чи має право замовник відхилити тендерну пропозицію учасника, якщо останній вніс до розрахунку договірної ціни завідомо недостовірну інформацію в частині вартості матеріальних ресурсів. Зокрема, ціни на матеріальні ресурси необгрунтовано занижені, або завищені, та не відповідають середньорегіональному рівню цін, що склався на момент проведення закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=262edc8b-df9b-41c9-b8c1-405fcaed357c&lang=uk-UA
|