|
|
17.06.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
КП «Київміськсвітло» звертається до Вас з метою отримання відповідних роз’яснень норм Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідно до пункту третього частини другої статті 40 Закону Замовник має право застосувати переговорну процедуру закупівлі як виняток у разі: оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується.
КП «Київміськсвітло» 29.04.2021 року оприлюднило оголошення про проведення відкритих торгів відповідно до частини третьої статті 10 Закону щодо закупівлі: Електрична енергія (ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - 09310000-5 Електрична енергія) (UA-2021-04-29-007139-c). Після розгляду пропозицій учасників та допущення до аукціону, один з учасників подав скаргу до Антимонопольного комітету України щодо допущення деяких з учасників до аукціону. Відповідно до частини першої статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» оцінка тендерних пропозицій учасників проводиться автоматично системою закупівель після розгляду всіх тендерних пропозицій шляхом застосування електронного аукціону. Станом на 16.06.2021 р. електронного аукціону ще не було.
Чи може КП «Київміськсвітло» в даному випадку застосувати переговорну процедуру закупівлі відповідно до пункту третього частини другої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі», чи дана норма поширюється тільки для процедур відкритих торгів після оцінки тендерних пропозицій учасників?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 809/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=682ca53f-a15a-49af-b966-0ffb3172f043&lang=uk-UA
Так, відповідно до частини другої статті 40 Закону України “Про публічні закупівлі” переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується.
|
|
|
02.06.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
У нас двічі не відбувся аукціон на закупівлю цементу, ми переходимо до переговорної процедури. За цей час цемент зріс в ціні майже на 10 грн. за мішок (25 кг). Чи можемо ми при переговорці зменшити кількість товару щоб вийти на ту ж суму, що зазначалася в тендері? Чи оголошувати повторно відкриті торги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у додатку 1 до листа від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
27.05.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником було вжито заходи з проведення тендеру відкриті торги для укладення рамкової угоди на закупівлю Нафта і дистиляти 2021-2025 роки.
На даний момент 27.05.2021р. Замовник намагався провести дві процедури відкритих торгів для укладення рамкових угоди на закупівлю Нафта і дистиляти на 2021-2025 рік.
Перша процедура - Торги відмінено з причини допущення для участі в торгах менше трьох тендерних пропозицій (пункту 2 частини другої статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Друга процедура - знову допущено до оцінки менше трьох тендерних пропозиції, та відповідно знову відхилили з причини їх невідповідності умовам тендерної документації. Торги відмінені на підставі: пункту 2 частини другої статті 32 Закону тендер автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій у процедурі відкритих торгів, у разі якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону, а в разі застосування конкурентного діалогу, другого етапу торгів із обмеженою участю або здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками – менше трьох тендерних пропозицій.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Чи маємо право Замовник на даному етапі провести переговорну процедуру відповідно до пункту 1 частини другої статті 40 Закону, якщо торги відмінялись через відсутність достатньої кількості учасників два рази підряд, з врахуванням що закупівля була для укладення рамкової угоди.
Якщо ж на даному етапі неможливо проводити переговорну процедуру, то просимо надати роз’яснення, які ще правомірні заходи можливо вжити для забезпечення нашої установи Паливом на 2021-2025 р.р. до закінчення проведення тендерних процедур? Або провести переговорну процедуру з умовою що переговорна процедура закінчиться в момент підписання договору по укладанню рамкової угоди? Адже неможливо передбачити скільки ще разів доведеться проводити тендер, якщо учасники знов подадуть пропозиції, що не відповідатимуть умовам тендерної документації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 40 Закону.
Так, згідно з пунктом 1 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Таким чином, замовник може застосувати переговорну процедуру по причині визначеній пунктом 1 частини другої статті 40 Закону у разі відміни процедури відкритих торгів.
Водночас Законом не передбачена можливість застосування переговорної процедури закупівлі у разі відміни двох процедур відкритих торгів для укладення рамкової угоди.
|
|
|
26.05.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", затверджених наказом Мінрегіонбуду від 04.06.2014 р. № 163, проектування це роботи, які пов'язані зі створенням проектної документації на будівництво, які в себе, зокрема, включають передпроектні роботи, проектні роботи з відповідними стадіями проектування (техніко-економічне обґрунтування (ТЕО), техніко-економічний розрахунок (ТЕР), ескізний проект (ЕП), проект (П), робочий проект (РП), робоча документація (Р).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 р. № 687-XIV:
- проект - це документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає будівельним нормам і правилам.
- архітектурне рішення - авторський задум щодо просторової, планувальної, функціональної організації, зовнішнього вигляду й інтер'єру об'єкта архітектури, а також інженерного та іншого забезпечення його реалізації, викладений в архітектурній частині проекту на всіх стадіях проектування і зафіксований у будь-якій формі.
За Рекомендаціями щодо забезпечення правомірності створення та використання творів архітектури, розміщеними на сайті Мінекономіки за посиланням https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=b2fa2348-98d5-4ba5-8c6e-7963432eaff7&title=RekomendatsiiSchodoZabezpechenniaPravomirnostiStvorenniaTaVikoristanniaTvorivArkhitekturi, твір архітектури – це твір у галузі мистецтва спорудження будівель і ландшафтних утворень (креслення, ескізи, моделі, збудовані будівлі та споруди, парки, плани населених пунктів тощо).
Особисті немайнові права авторів врегульовано ст. 31 Закону про архітектурну діяльність, Цивільним кодексом України від 16.01.2003 р. № 435-IV та Законом України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.1993 р. № 3792-XII.
Відповідно до абзю. 1 роз 3 Рекомендацій щодо забезпечення правомірності створення та використання творів архітектури закон передбачає охорону творів архітектури, виражених як проекти, документація, а також як побудований об’єкт архітектурної діяльності.
За таких обставин чи можливе застосування п. 2 ч. 7 ст. 3 Закону № 922 для придбання замовником робіт з коригування проекту, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за порогову вартість, без застосування порядку проведення спрощених закупівель у разі необхідності захисту прав інтелектуальної власності, або п. 2 ч. 2 ст. 40 цього Закону, у разі якщо вартість перевищує порогову суму?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Так, частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з випадків, передбачених пунктом 2 частини сьомої статті 3 Закону.
У разі здійснення закупівлі у випадках, передбачених частиною сьомою статті 3 Закону, у тому числі, пов'язаних з необхідність захисту прав інтелектуальної власності, замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування проведення спрощених закупівель приймається замовником самостійно.
Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі – Мінекономіки), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами, далі - Положення), Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема інтелектуальної власності.
Згідно з пунктом 4 Положення Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: організовує в установленому порядку проведення експертизи заявок на об’єкти права інтелектуальної власності, видає патенти/свідоцтва на об’єкти права інтелектуальної власності; здійснює державну реєстрацію об’єктів права інтелектуальної власності, проводить реєстрацію договорів про передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, що охороняються на території України, ліцензійних договорів; визначає уповноважені заклади для проведення експертизи заявок на об’єкти права інтелектуальної власності та доручає їм проведення такої експертизи; веде державні реєстри об’єктів права інтелектуальної власності; проводить аналіз стану застосування і дотримання національного законодавства і міжнародних договорів у сфері авторського права і суміжних прав; здійснює міжнародне співробітництво у сфері інтелектуальної власності і представляє інтереси України в зазначеній сфері у міжнародних організаціях відповідно до законодавства.
Тому, з питання захисту прав інтелектуальної власності слід звертатися до Мінекономіки як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. Детальна інформація розміщена на вебсайті Мінекономіки у розділі "Діяльність" рубрики "Інтелектуальна власність' за посиланням
http://www.me.gov.ua/Tags/DocumentsByTag?lang=uk-UA&id=bb27fb37-4305-4686-9ea0-995d1c10f028&tag=DerzhavnaSluzhbaIntelektualnoiVlasnosti
Крім цього, зазначаємо, що питання стосовно підстав для застосування переговорної процедури закупівлі міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Також пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
19.05.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Територіальний центр соціального обслуговування Подільського району м. Києва, звертається до Вас з проханням надати роз’яснення:
1. На сьогоднішній день послуги з поповнення електронних проїзних квитків у місті Києві надає КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ГОЛОВНИЙ ІНФОРМАЦІЙНО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНИЙ ЦЕНТР» (КП ГІОЦ) ЄДРПОУ 04013755. Послуги надаються за встановленими тарифами на проїзд у міському транспорті. Чи можна вважати КП ГІОЦ монополістом на ринку надання послуг з поповнення електронних проїзних квитків на умовах безготівкового розрахунку за встановленими тарифами на послуги з перевезення пасажирів у міському пасажирському транспорті міста Києва?
2. Чи є можливим застосування переговорної процедури закупівлі з КП ГІОЦ при здійсненні публічних закупівель бюджетними організаціями згідно п.2 ч.2 ст. 40 Закону України «Про публічні Закупівлі», а саме: «відсутності конкуренції з технічних причин» у випадку якщо вартість послуг перевищує 200 тис. грн?
Вищезазначена інформація є необхідною для визначання процедури закупівлі послуг з поповнення електронних проїзних квитків Територіальним центром соціального обслуговування Подільського району м. Києва на 2021 рік.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Водночас звертаємо увагу, що згідно з частиною шостою статті 40 Закону повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити таку інформацію, зокрема обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі з посиланням на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.
Таким чином, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі на підставі, передбаченій абзацом четвертим пунктом 2 частини другої статті 40 Закону за наявності обгрунтування. При цьому замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.
Отже, в залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування.
В свою чергу питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|