|
|
29.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Департамент є замовником у розумінні ЗУ«Про публічні закупівлі» (з урах. змін, внесених ЗУ від 19.09.2019 №114-IX) та керується його положеннями. Норми ЦКУ (далі–Кодекс), ЗУ "Про авторське право і суміжні права", "Про архітектурну діяльність", ПКМУ, якою затверджено порядок здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, ДСТУ-Н Б А.2.2-11:2014 "Настанова щодо проведення авторського нагляду за будівництвом" регулюють визначення та засади застосування авторського права. Право автора на результат його творчої діяльності в галузі архітектури виникає з моменту створення твору (у т.ч. проекту), незалежно від того, був він закінчений і обнародуваний чи ні. Після реалізації проекту права автора на побудовані будівлі, споруди та інші твори як об'єкти авторського права також належать авторові, якщо вони не були передані за договором, а також з урахуванням норм законодавства щодо прав на службові твори та твори, створені на замовлення. Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт та юридичній або фіз. особі, де або в якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором. Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений на замовлення, належать творцеві цього об'єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором. До майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать:1)право на використання твору; 2)виключне право дозволяти використання твору; 3)право перешкоджати неправомірному використанню твору, у т.ч. забороняти таке використання. Виключні права авторів на використання творів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва передбачають і право їх участі в реалізації проектів цих творів. Відповідно до Порядку, затвердженого ПКМУ від 11.07.2007 №903, ЗУ"Про архітектурну діяльність" та ДСТУ-Н Б А.2.2-11:2014 визначено механізм здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств) та зазначено, що авторський нагляд здійснюється архітектором-автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами (далі-генпроектувальник) відповідно до законодавства та договору з замовником протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту. Виходячи з положень ЗУ"Про авторське право і суміжні права" генпроектувальник є автором твору архітектури (твір у галузі мистецтва спорудження будівель і ландшафтних утворень (креслення, ескізи, моделі, збудовані будівлі та споруди, парки, плани населених пунктів тощо), а у розрізі Кодексу-первинним суб’єктом авторського права. Генпроектувальник на підставі договору з Замовником розробляє проектну документацію, яка є твором архітектури (службовий твір-твір, створений автором у порядку виконання службових обов’язків відповідно до службового завдання чи трудового договору між ним і Замовником), та супроводжує і реалізує проект шляхом ведення авторського нагляду. Авторське право являється одним з напрямів інтелектуальної власності, виходячи з вище перелічених законодавчих актів за порушення авторського права передбачається цивільна, адміністративна та кримінальна відповідальність. Враховуючи вищевикладене, з метою запобігання порушень ЗУ"Про авторське право і суміжні права", ЗУ"Про публічні закупівлі" (зі змін.), ПКМУ від 11.07.2007 №903 департамент звертається до Вас з проханням надати роз’яснення з наступного питання: чи може Замовник здійснювати придбання робіт з авторського нагляду, відповідно до п.2 ч.7 ст.3 та п.2 ч.2 ст.40 ЗУ"Про публічні закупівлі" (зі змін.) якщо роботи можуть бути виконані виключно певним суб’єктом господарювання (генпроектувальником) через необхідність захисту прав інтелектуальної власності?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Поряд з цим аналогічна відповідь міститься у запиті 609/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA
|
|
|
07.04.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи має право Тендерний комітет проводити процедуру спрощеної закупівлі з 19 квітня 2020 року, в разі відстуності Уповноваженої особи?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо відповідальних за організацію та проведення спрощених закупівель відповідно до нової редакції Закону міститься у запиті 1132/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f46a9ba2-718d-45bb-aa1a-f5bbc9b6491b&lang=uk-UA
Наразі Мінекономіки готує інформаційний лист щодо уповноваженої особи, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в інформаційному листі, який буде розміщений на Інфоресурсі у підрубриці "Узагальнені відповіді".
|
|
|
31.01.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Нормами ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» передбачено два типи договірної ціни – тверда та динамічна. При цьому, тверда ціна встановлюється незмінною на весь обсяг будівництва з наданням виконавцем гарантій щодо виконання завдання в установлені строки за фіксовану ціну, а взаєморозрахунки за твердими договірними цінами проводяться на підставі виконаних робіт та їх вартості, визначеної в договорі. Враховуючи, що договір укладено внаслідок проведення процедури відкритих торгів, чи має право замовник при проведенні взаєморозрахунків витребовувати у підрядника накладні на матеріали та обладнання на підтвердження його (підрядника) витрат, якщо така норма при цьому НЕ міститься у договорі про закупівлю?
Відповідно до ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», приблизний кошторис (динамічна договірна ціна) встановлюється відкритим і може уточнюватися протягом усього строку будівництва. Уточнення динамічної договірної ціни здійснюється з урахуванням обґрунтованих цін на матеріальні ресурси, що склались на момент уточнення. Просимо роз’яснити, чи повинен підрядник при проведенні взаєморозрахунків у випадку динамічної договірної ціни надавати замовнику накладні на матеріали та обладнання на підтвердження його (підрядника) витрат, якщо при цьому уточнення динамічної договірної ціни не відбувається, а такі матеріали та обладнання актуються за цінами, визначеними в погодженій підчас проведення відкритих торгів договірній ціні?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06%20, розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
Поряд з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 затверджено загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі – Загальні умови). Відповідно до пункту 99 Загальних умов встановлено, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи. Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду.
Водночас до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб"єктів у конкретних випадках.
|
|
|
23.12.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Керуючись Законом України "Про публічні закупівлі", Порядком укладання і виконання рамкових угод", затвердженим наказом Мінекономрозвику України від 15.09.2017 №1372 (далі - Порядок) та роз'ясненнями Мінекономрозвику України "Щодо укладання та виконання рамкових угод" установою було розпочато процедуру закупівлі за рамковою угодою. Визначено предмет закупівлі 03140000-4 Продукція тваринництва та супутня продукція (яйця курячі, мед натуральний бджолиний) та опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів. Після проведеного аукціону було визначено учасників-переможців процедури закупівлі. Відповідно до п.3 розділу ІІІ Порядку Замовник має оприлюднити в електронній системі закупівель зведену ціну за одиницю товарів, яку подали учасники-переможці. Однак на теперішній час відстуня технічна можливість ввести ціну за одиницю кожного найменування товару (окремо ціну за яйця курячі та окремо за мед). Закупівлю даних продуктів харчування планувалося здійснити у рамках однієї процедури закупівлі, оскільки відповідно до ДК 021:2015 це код 03140000-4 Продукція тваринництва та супутня продукція. Після звернення до контакт-центру майданчика, на якому було розпочато процедуру, отримано відповідь, що потрібно зазначати зведену (тобто якусь середню) ціну пропозиції кожного учасника, або проводити окремі закупівлі по кожному найменуванню. Враховуючи той факт, що одиниця виміру яєць - шт., а одиниця виміру меду - кг., і ціна за одиницю кожного товару значно відрізняється, вважаємо невірним зазначення середньої ціни за цими продуктами. На теперішній час процедеру закупівлі відмінено. Прохання надати роз'яснення, чи дійсно при закупівлі за рамковою угодою у разі закупівлі товару, який містить більше ніж одну позицію у переліку номенклатури, Замовнику потрібно зазначати середню ціну за усіма позиціями товару, чи Замовник має на кожне найменування товару проводити окрему процедуру закупівлі (особливо актуально при закупівлі овочей та фруктів, оскільки за кодом ДК - 03220000-9 — Овочі, фрукти та горіхи номенклатура товару становить понад 20 позицій)? Буду вдячна за відповідь
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3810-03%20 розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”
|
|
|
13.12.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! В нас виникли два питання, щодо пропозиції обраного Замовником Переможця.
Вимога ТД:
«…До ціни тендерної пропозиції (за формою, згідно з Додатком 2) мають бути надані підтверджуючі розрахунки за статтями витрат договірної ціни у відповідності до ДСТУ:
-розрахунок прямих витрат;
-розрахунок вартості матеріальних ресурсів;
-розрахунок вартості експлуатації будівельних машин і механізмів з розрахунком вартості машино-години власної будівельної техніки, вартості машино-години орендованої будівельної техніки, яка буде застосовуватися для виконання замовлення (за його наявності);
-розрахунок загально-виробничих витрат (виходячи з структури будівельної організації);
-розрахунок заробітної плати;
-розрахунок коштів на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій;
-розрахунок прибутку (в межах усереднених показників, згідно з ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013);
-В разі необхідності: витрати на перевезення робітників, на відрядження робітників, на перебазування підрядної організації та інші;
-Інших витрат, передбачених ДСТУ та врахованих у вартості пропозиції;
-Пояснювальну записку до договірної ціни;
-Детальний графік виконання робіт (Додаток 4);
-Розрахунки інших витрат учасника, якщо вони передбачені договірною ціною.
-Необхідно надати розрахунок до тендерної пропозиції (договірної ціни) за зразком (Додаток 5)…»
Перше питання:
Переможець вказав рівень середньомісячної зарплати для розрахунку пропозиції суму у розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень нуль копійок).
Відповідно до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», рівень місячного розміру заробітної плати становить 4173 гривні (чотири тисячі сто сімдесят три гривні).
Тобто, Переможець вказав нижче рівня середньомісячної заробітної плати. Підкажіть, будь ласка,чи є це помилкою?
Друге питання:
Учасник-переможець надав Довідку, в якій зазначає, що не надає окремим документом у складі Тендерної пропозиції розрахунок заробітної плати, посилаючись на Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №196 від 27.07.2018 року та Постанову Кабінеті Міністрів України №546 від 11.07.2018 року, без зазначень конкретних пунктів/абзаців/розділів, тобто, на що саме Переможець посилається, та з яких законних підстав та чому вирішив не надавати розрахунок заробітної плати, який чітко передбачений та вимагається умовами тендерної документації, зовсім не зрозуміло. Підкажіть, будь ласка, чи є це помилкою учасника-переможця?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. При цьому згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна зокрема містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.
Водночас відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція − це пропозиція щодо предмету закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
У свою чергу, перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 30 Закону. Так, згідно з пунктом 4 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
При цьому відхилення тендерної пропозиції за наявності підстав, визначених статтею 30 Закону, є обов’язком, а не правом замовника.
Разом з тим згідно з частиною другою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.
|