Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, який містить інформацію щодо виконання, розірвання  договору про закупівлю, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06

Поряд з цим сторони договору про закупівлю ведуть переписку/переговори у спосіб, передбачений договором про закупівлю. 

Крім того, Господарським кодексом України (далі - ГК України) передбачений досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності. 

Відповідно до статті 222 ГК України у  разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Претензія підписується повноважною особою заявника претензії або його представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом або вручається адресатові під розписку.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Щодо застосування норм Закону, які дозволяють здійснити закупівлю до 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується

Згідно з частиною сьомою статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом, у разі оскарженням прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується. Відповідно до частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після розгляду/оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується.

Отже, виходячи зі змісту Закону, у разі оскарження тендеру замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі або здійснити закупівлю без застосування порядку проведення спрощених закупівель у залежності від вартості предмета закупівлі, в обсязі до 20% очікуваної вартості тендеру, що оскаржується за умови: 1) якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі; 2) сумарна ціна договорів, укладених з використанням абзацу п'ятого пункту 3 частини другої статті 40 Закону/абзацу третього пункту 3 частини сьомої статті 3 Закону, не може перевищувати 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується.

При цьому, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, а також умов щодо застосування та проведення закупівель, визначених Законом, самостійно замовник здійснює вибір способу закупівель та визначає можливість його застосування, а також визначає нагальність потреби у здійсненні закупівлі.

Щодо заходів забезпечення позову у разі судового оскарження

Ураховуючи норми пункту 17 частини першої статті 1 Закону та частини сімнадцятої статті 18 Закону укладення договору про закупівлю під час оскарження в Антимонопольному комітеті України забороняється.

Поряд з цим згідно з статтею 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.

Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.

Водночас відповідно до частини першої статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 Кодексу заходів забезпечення позову. Так, згідно з частиною першою статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії. Для вжиття заходів забезпечення позову слід звертатися із заявою до суду.

Отже, якщо справа розглядається в суді, то питання заборони відповідачу вчиняти певні дії, у тому числі щодо договору, регулюється ГПК України.

Щодо розуміння стосовно розгляду та оцінки тендерних пропозицій/пропозицій

Питання, які стосуються розгляду та оцінки тендерних пропозицій/пропозицій як певних етапів процедури закупівлі/закупівлі визначені статтею 29 Закону.

Водночас рекомендуємо для кращого розуміння алгоритму, за яким здійснюються відкриті торгів/спрощені закупівлі тощо звернутися до схем, що розроблені Київською школою економіки спільно з Мінекономіки, що знаходяться за посиланням: https://cep.kse.ua/scheme/?fbclid=IwAR2gkTwsWtFbCGcMj5zZMJDvY4CdbBK150PFGsjDoaIViNreAPlLmpnQE8g

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: 

https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06

Разом з тим  інформацію щодо коливання ціни товару на ринку можуть надавати уповноважені на те згідно з законодавством органи, установи, організації. Перелік таких організацій не є вичерпним.

Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Згідно з частиною шостою статті 3 Закону цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі, зокрема товари, роботи і послуги, що виробляються, виконуються чи надаються на користь замовника або групи замовників афілійованим підприємством виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання.

Для цілей пункту 4 частини першої статті 2 Закону діяльність в окремих сферах господарювання - діяльність, що здійснюється в одній або декількох із таких сфер: 1) забезпечення транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору) та постачання природного газу на користь третіх осіб (замовників), видобутку природного газу та надання послуг установки LNG; 2) забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам;3) забезпечення виробництва, передачі, розподілу, купівлі-продажу, постачання електричної енергії споживачам, диспетчерське управління та забезпечення відпуску електричної енергії до/з системи передачі/розподілу та забезпечення функціонування ринку електричної енергії "на добу наперед" і внутрішньодобового ринку електричної енергії та балансуючий ринок електричної енергії та організація купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках; 4) забезпечення виробництва, транспортування та постачання питної води, забезпечення функціонування централізованого водовідведення; 5) проведення зрошувальних, осушувальних або осушувально-зволожувальних меліоративних заходів, якщо обсяг води, що використовуватиметься для постачання питної води, становить більш ніж 20 відсотків загального обсягу води, одержання якої забезпечують зрошувальні чи осушувальні системи; 6) надання послуг з користування інфраструктурою залізничного транспорту загального користування, забезпечення функціонування міського електричного транспорту, у тому числі метрополітену, та експлуатація його об’єктів для надання послуг з перевезення, а також надання послуг з перевезення пасажирів автобусами в межах міст, з дотриманням умов, визначених відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування на визначених ними маршрутах; 7) надання послуг автостанцій, портів, аеропортів, послуг з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден; 8) надання послуг поштового зв’язку; 9) розробка родовищ нафти і газу, родовищ вугілля та інших видів твердого палива, видобуток нафти, вугілля та інших видів твердого палива.

Для цілей цього Закону афілійованими підприємствами вважаються відокремлені підрозділи замовника, майно та операції яких зазначені в консолідованому балансі замовника, або суб’єкти господарювання, стосовно яких замовник має вирішальний вплив, або суб’єкти господарювання разом із замовником перебувають під вирішальним впливом іншого замовника.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 Закону до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених частиною другою цієї статті, та відповідають хоча б одній з таких ознак:

органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування або іншим замовникам належить частка у статутному капіталі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи чи інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради юридичної особи та/або суб’єкта господарювання;

наявність спеціальних або ексклюзивних прав - прав, наданих у межах повноважень органом державної влади або органом місцевого самоврядування на підставі будь-якого нормативно-правового акта та/або акта індивідуальної дії, що обмежують провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах. Не вважаються спеціальними або ексклюзивними права, що надані за результатами конкурсів (тендерів, процедур закупівель), інформація про проведення яких разом з критеріями відбору попередньо оприлюднювалася та була наявна у публічному доступі, можливість участі у таких конкурсах (тендерах, процедурах закупівель) не була обмежена та якщо надання таких прав здійснювалося на основі об’єктивних критеріїв.

Отже, у разі якщо замовник, який здійснює діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання здійснює закупівлі товарів, робіт і послуги, що виробляються, виконуються чи надаються на користь замовника або групи замовників афілійованим підприємством виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання без застосування процедур закупівель, передбачених Законом на підставі пункту 1 частини шостої статті 3 Закону.

При цьому перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, визначений частинами п'ятою та шостою статті 3 Закону, є вичерпний.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій установлені постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 (зі змінами) (далі – постанова КМУ № 1216, Особливості).

Виходячи з положень Закону та постанови КМУ № 1216, централізована закупівельна організація (далі – ЦЗО) як замовник, зокрема: 1) організовує і проводить тендери в інтересах замовників відповідно до Закону; 2) набуває усіх прав та обов’язків замовників, що визначені Законом; 3) несе відповідальність згідно із законами України.

Так, відповідно до Закону замовник оприлюднює в електронній системі закупівель оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Своєю чергою, учасник при підготовці тендерної пропозиції має вивчити умови тендерної документації, проекту договору про закупівлю, щоб подати тендерну пропозицію відповідно до цих вимог та у разі визнання за результатами оцінки його тендерної пропозиції найкращою (найбільш економічно вигідною) укласти договір про закупівлю таким чином, щоб умови не відрізнялися від змісту тендерної пропозиції як переможця процедури закупівлі. При цьому слід зазначити, що у тому разі якщо фізична або юридична особа, яка має намір подати тендерну пропозицію, не погоджується з вимогами тендерної документації або має пропозиції стосовно внесення змін до тендерної документації, у тому числі до проекту договору про закупівлю, така особа може звернутися   до  замовника  щодо  внесення  змін  до  тендерної  документації,  або  оскаржити  положення тендерної документації до органу оскарження відповідно до статей 24 і 18 Закону, або звернутися до суду, ураховуючи статтю 124 Конституції України.

Отже, з урахуванням зазначеного вище, слід розуміти про доцільність та можливість вносити зміни в тендерну документацію або проект договору на етапі, що передує поданню тендерної пропозиції.

Крім цього, зазначаємо, що Законом встановлено імперативну норму, згідно з якою істотні умови договору про  закупівлю  не   можуть   змінюватися  після  його  підписання до виконання зобов’язань  сторонами  в повному обсязі, крім випадків, визначених частиною п’ятою статті 41 Закону.

Докладно про такі випадки тощо в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06

Разом з цим, виходячи з пункту 30 Особливостей, замовники, які уклали договір про закупівлю за результатами проведеного в їх інтересах ЦЗО тендеру, мають подати ЦЗО інформацію про укладений договір, а також про його зміну, розірвання чи виконання. При цьому слід враховувати, що  зміни до договору про закупівлю стосуються саме випадків, передбачених частиною п'ятою статті 41 Закону.

При цьому зазначаємо, що регламент  затверджується централізованою закупівельною організацією та передбачає взаємодію між  ЦЗО та замовниками під час проведення тендерів. 

Поряд з цим  Міністерство  закликає  до конструктивної роботи ЦЗО та замовників, у тому числі шляхом проведення узгоджувальних нарад  та зустрічей  з   уповноваженими  представниками   замовника  (замовників) стосовно визначення умов проведення тендеру.