|
|
21.02.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи буде, i коли буде проводитись тендер на послуги з розробки Концепції, підготовки та оцінювання витрат щодо представлення експозиції Національного павільйону України на Всесвітній виставці EXPO 2025?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Мінекономіки, пропонуємо його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки в компетенції якого знаходиться Ваше питання, за посиланням http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian |
|
|
21.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Допоможіть розібратись у питанні: Закупівля демонтажних робіт житлового будинку, який постраждав внаслідок військової агресії рф?
Держказначейська служба України, вважає, що оскільки згідно Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333 видатки бюджетних коштів по демонтажу будівель та споруд здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)», тому при визначені предмета закупівлі демонтажні роботи слід визначати як послуги.
Але за пунктом 27 статті 1 Закону «Про публічні закупівлі» Роботи — розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Разом із цим відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі роботи визначають за об’єктом будівництва згідно з державним стандартом України (далі — ДСТУ) — ДСТУ Б. Д.1.1.-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» та галузевими будівельними нормами (далі — ГБН) — ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт».
Відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 474 від 19 квітня 2022 р. «Про затвердження Порядку виконання робіт з демонтажу об’єктів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів» (далі- Постанова) цей Порядок визначає механізм виконання робіт з демонтажу будівель і споруд або їх частин, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, на підставі відповідних рішень, прийнятих за результатами обстеження відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. № 257 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 33, ст. 1045).
Відповідно до пункту 3 Постанови демонтажні роботи (демонтаж) – особливий різновид будівельних робіт, що виконуються на пошкоджених або зруйнованих об’єктах з метою ліквідації (видалення) частини або всіх їх конструктивних елементів. Отже посилаючись на вищевказане можемо зробити висновок, що демонтажні роботи – роботи.
Надайте, будь-ласка, роз’яснення: при укладанні договору на виконання демонтажу будинку, пошкодженого внаслідок військової агресії рф, до якого виду закупівлі відносити даний договір, якщо оплата проходить по КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» , закупівлі робіт чи закупівлі послуг?
І чи в можливо демонтаж віднести до іншого коду економічної класифікації видатків бюджету 3132 - Капітальний ремонт інших об’єктів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 656/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b947a583-ce0a-4ad8-98c7-6d7f140b5020&lang=uk-UAВодночас зазначаємо, що питання стосовно застосування економічної класифікації видатків бюджету, не є предметом регулювання Закону України "Про публічні закупівлі". Питання економічної класифікації видатків бюджету регулюється наказом Мінфіну України "Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету" від 12.03.2012 № 333 (далі – наказ № 333). Так, згідно з пунктами 1.1 і 1.2 пункту 1 “Загальні положення” Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом № 333, економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування. Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету. Видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу. При цьому згідно з пунктом 5 наказу № 333 Державна казначейська служба України уповноважена надавати роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету. |
|
|
15.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Для закупівлі у монополістів використовується пукнту 13 підпукнт 5 (3) відсутність конкуренції з технічних причин, яка повинна бути документально підтверджена замовником. Зараз ДКСУ стверджує, що необхідно використовувати фразу "абзац 4" замість "(3)" для формування обгрунтування закупівлі. Як вірно вказати в обгрунтвуванні закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону.
Так, відповідно до абзацу 4 підпункту 5 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання в одному з таких випадків, зокрема, відсутність конкуренції з технічних причин, яка повинна бути документально підтверджена замовником.
Принагідно повідомляємо, що інформація щодо пункту 13 Особливостей, форми і змісту обгрунтування міститься в листі від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098
|
|
|
14.02.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Прошу надати роз’яснення з приводу змісту ситуації для коректного визначення замовником дій, які він має вчинити.
Згідно п. 47 Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022, переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому цього пункту.
Учасник на виконання вимог вказаної норми надає відповідні документи в останній день вказаного строку, обрахованого з урахуванням вимог ст. 253, 254 ЦК України шляхом їх оприлюднення в електронній системі закупівель, що здійснює о 22:00, в той час коли робочий день замовника – до 18:00.
Разом з тим, системний аналіз вимог законодавства дає підстави стверджувати, що в наявному випадку розміщення документів в електронній системі закупівель не є самостійною (остаточною) метою дій.
Так, відповідно до пп. 3 п. 44 Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли переможець процедури закупівлі НЕ НАДАВ у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому пункту 47 цих особливостей;
Згідно п. 47 Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022, переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен НАДАТИ ЗАМОВНИКУ шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи …
Отже, остаточною метою дій з розміщення документів в електронній системі закупівель є їх надання замовнику.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 255 ЦК України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.
Оскільки робочий час замовника закінчився раніше часу оприлюднення документів учасником, учасником подано відповідні документи за межами строку, встановленого законодавством.
В свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦК України, письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.
Оскільки документи розміщено в електронній системі закупівель як належному засобі зв’язку між замовником та учасником до закінчення останнього дня строку, то вони вважаються такими, що здані своєчасно.
Отже, в наявному випадку вбачається колізія між ч. 1 та ч. 2 ст. 255 ЦК України.
У зв’язку з вищевикладеним, прошу надати роз’яснення з приводу наступного питання: чи вважаються документи, оприлюднені учасником в електронній системі закупівель в останній день строку на їх надання, однак після закінчення робочого часу замовника (після 18:00) такими, що надані учасником у строк, встановлений законодавством.
Під час надання відповіді прошу врахувати, що Порядок функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166, має інший предмет правового регулювання, а отже вищевказане питання не регулюється ним. Крім того, він має нижчу юридичну силу порівняно з нормами закону, між якими існує колізія.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 123/2023 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1c50d66b-a34f-4b83-8ae3-e1fdea208d80&lang=uk-UAВодночас наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства слід також звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. Крім того зазначаємо, що Міністерством ведеться постійна робота з вдосконалення законодавства сфери публічних закупівель, а також здійснюється аналіз проблемних питань щодо покращення роботи електронної системи закупівель. Питання зазначене у запиті буде додатково опрацьовано в рамках цієї роботи. |
|
|
13.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Допоможіть будь ласка з'ясувати чи правомірним є те, що УДКСУ відмовляє реєструвати договір про закупівлю товару (прямий договір, до 100 тис.грн), вимагаючи в Специфікації до договору щоб після коми було 2 цифри (тобто не 33,0 а 33,00)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309.
При цьому згідно з Положенням про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (зі змінами), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику, державну політику у сфері міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів, державну політику у сфері державного пробірного контролю, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного фінансового контролю, державного внутрішнього фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства. Відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами), Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Тому, з питань казначейського обслуговування бюджетних коштів та реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань рекомендуємо звертатись до Мінфіну та Казначейства.
|