Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
22.01.2024 Запитання      Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа Розширений перегляд
385 / 383
Відповідно до статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі повинна бути уповноважена особа (особи), яка визначається або призначається замовником одним з таких способів: 1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством; 2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб); 3) шляхом укладення трудової угоди (контракту) згідно із законодавством. Відповідно до статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі», наказом Держфінмоніторингу від 15.12.2021 №141 визначено уповноваженими особами, відповідальними за організацію та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель/інших закупівель (далі – уповноважені особи) в Державній службі фінансового моніторингу України (далі – Держфінмоніторинг) працівників шляхом покладення на них (працівників) функцій уповноваженої особи як додаткової роботи. Відповідно до наказу Держфінмоніторингу визначені уповноважені особи забезпечують з 01 січня 2022 року організацію та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель/інших закупівель у Державній службі фінансового моніторингу відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та інших нормативних документів. Разом з тим, у абзаці першому пункту 12 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX встановлено, що у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з: - посадового окладу; - надбавки за ранг державного службовця; - надбавки за вислугу років; - місячної або квартальної премії; - компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою; - грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України. Водночас додаткові стимулюючі виплати (надбавки за інтенсивність праці та за виконання особливо важливої роботи), передбачені абзацом восьмим пункту 14 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» у 2024 році держслужбовцям таких держорганів не виплачуються. Враховуючи вищевикладене та з метою виконання Закону України «Про публічні закупівлі», просимо надати роз’яснення стосовно можливості та у який спосіб можуть бути здійснені доплати передбачені відповідно до статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» працівникам Держфінмоніторингу, на яких покладені функції уповноваженої особи як додаткової роботи.
Відповідь
13.11.2023 Запитання      Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю Розширений перегляд
914 / 892
Добрий день! Відповідно до п. 23 Постанови КМУ №1178 Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону України “Про публічні закупівлі”. У разі здійснення закупівлі із використанням електронного каталогу згідно з п. 68 Постанови КМУ №822 за результатами проведеного відбору постачальника через електронний каталог замовник оприлюднює звіт про договір, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до статті 10 Закону, тобто протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю. При цьому п. 10 Постанови КМУ №1178 передбачено, що за результатами здійснення закупівлі шляхом застосування відкритих торгів або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до цього пункту в електронній системі закупівель замовником оприлюднюється договір про закупівлю та додатки до нього відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей. Звіт про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель оприлюднюється відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей (крім закупівель із застосуванням електронного каталогу). Останнє речення можна трактувати з двох сторін: і як те, що закупівлі із застосуванням електронного каталогу відносять до закупівель без використання електронної системи закупівель, а тому потрібно публікувати звіт про договір відповідно до п. 68 Постанови КМУ №822; і як те, що закупівлі із застосуванням електронного каталогу є винятком в плані оприлюднення звіту про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель, а тому немає обов’язку в разі здійснення запиту пропозицій публікувати звіт про договір. Відтак, за результатами проведення запиту пропозицій Замовник розміщує в електронній системі сканований договір та всі додатки до нього протягом 10 робочих днів, згідно статті 10 Закону. У зв’язку з наведеним виникає ряд питань: 1) чи потрібно замовникам за результатами здійснення запиту пропозицій оприлюднювати звіт про договір укладений без використання електронної системи закупівель і якщо так, то як технічно це робити, адже відповідний звіт, передбачений п. 68 Постанови №822, замовник не розміщує самостійно, а формується він автоматично електронною системою закупівель після завершального етапу запиту пропозицій – публікації договору? ; 2) чи входить до повноважень Держаудитслужби та її міжрегіональних територіальних органів здійснення моніторингу саме закупівель що здійснюються через електронний каталог шляхом запиту пропозицій?
Відповідь
23.10.2023 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
1428 / 1496
Департамент розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради звертається з проханням надати роз’яснення, яке стосуються планування закупівель. Під час аналізу висновків за результатами проведених моніторингів Державною аудиторською службою та її територіальними офісами, акцентували увагу на порушеннях, які наразі встановлює орган державного фінансового контролю в ході перевірок закупівель, проведених відповідно до пункту 11 та 13 Особливостей. Так, в закупівлі, проведеній відповідно до пункту 11 Особливостей UA-2023-09-13-003586-a, встановлено порушення пункту 14 Особливостей та статті 4 Закону, а саме: «включення закупівлі до річного плану (оприлюднення 13.09.2023) після укладення договору (дата укладення 12.09.2023). При цьому в запереченнях до висновку про результати моніторингу замовник надав протокол уповноваженої особи, яким зміни до річного плану затверджено 12.09.2023, тобто день у день з укладеним договором. Виходячи з вищенаведеного, просимо вас, як Уповноважений орган, надати роз’яснення з наступного питання. Яка подія вважається фактом затвердження річного плану та змін до нього: складання уповноваженою особою протоколу щодо затвердження/внесення змін до річного плану чи оприлюднення річного плану та змін до нього в електронній системі закупівель? Заздалегідь вдячні за відповідь.
Відповідь
26.09.2023 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
1347 / 1344
08.09.2023 року набули чинності зміни до постанови № 861 "Про затвердження порядків підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва" в частині додаткової вимоги до виробників наявності у них ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT). Відповідно до абз.5 пункту 5 постанови виробники товарів мають сертифікат відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT), або національних стандартів, якими їх замінено, виданий акредитованим органом з оцінки відповідності. Але відповідно до пункту 13-1. Замовник визначає в тендерній документації на закупівлю предмета закупівлі, внесеного до переліку, вимогу щодо наявності в учасника процедури закупівлі сертифіката відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT), або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим органом з оцінки відповідності. Тобто абз.5 п.5 встановлює вимогу наявності ISO у виробника, а п.13-1 зобов'язує замовника встановлювати вимогу щодо підтвердження наявності ISO у учасника. Чи означає дана норма, що учасником закупівлі товарів з підтвердженим ступенем локалізації може бути лише Виробник? Чи як інакше трактувати різночитання вимоги наявності ISO наведене в Постанові?
Відповідь
21.09.2023 Запитання      Тема: Предмет закупівлі Розширений перегляд
1658 / 1670
Згідно Постанови КМУ від 12.10.2022року за №1178(зі змінами) підприємством були проведені відкриті торги з Особливостями на закупівлю послуг з оренди автомобіля за кодом ДК021:2015: 60170000-0 “Прокат пасажирських транспортних засобів із водієм (прокат пасажирського транспортного засобу без водія (Оренда автомобіля).” Згідно договору, укладеного між Держаним міжрайонним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» та переможцем торгів ФОП, Орендодавець надає Орендарю послуги згідно коду ДК:021:2015: 60170000-0 “Прокат пасажирських транспортних засобів із водієм (прокат пасажирського транспортного засобу без водія (Оренда автомобіля )” з оплатою щомісячної орендної плати та проведення необхідних ремонтних робіт. Але п.3 ст.791 Цивільного кодексу України ( в подальшому ЦК) передбачено Особливості договору прокату « Капітальний і поточний ремонт речі здійснює наймодавець за свій рахунок», а відповідно до п.1 ст.776 ЦК України «Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.» З вище наведеного вбачається, що поняття «прокат» та відповідно «найм/оренда» мають протиріччя між собою в частині проведення ремонту (ким, та за чий рахунок буде виконуватись). Моніторинг публічних закупівель в електронній системі «Zakupivli.Pro» показує, що при проведенні закупівель послуг з оренди автротранспорту замовники використовують саме код ДК:021:2015: 60170000-0 “Прокат пасажирських транспортних засобів із водієм (прокат пасажирського транспортного засобу без водія (Оренда автомобіля )” З огляду на вищезазначене, просимо надати роз’яснення, чи правомірно з точки зору вимог чинного законодавства України у сфері публічних закупівель проводити закупівлю послуг з оренди автомобіля за кодом ДК021:2015: 60170000-0 “ Прокат пасажирських транспортних засобів із водієм (прокат пасажирського транспортного засобу без водія”.
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2