Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

27.01.2022 року Комунальним підприємством (замовник 4 категорії), засновником якого є селищна рада, оголошено проведення Спрощеної закупівлі на суму 480000 грн. за предметом «Газове паливо», код національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» – 09120000-6 в обсязі 25000 л, ідентифікатор закупівлі: UA-2022-01-27-001903-c. Спрощена закупівля не відбулась через відсутність учасників. 07.02.2022 року було повторно оголошено проведення Спрощеної закупівлі за вище вказаним предметом закупівлі на суму 480000 грн. в обсязі 25000 л, ідентифікатор закупівлі: UA-2022-02-07-000628-a. Закупівля не відбулась через відсутність учасників. Отже, Спрощена закупівля не відбулась двічі. У зв’язку з чим уповноваженою особою Комунального підприємства було вирішено закупівлю за предметом «Газове паливо», код національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» – 09120000-6 здійснити без застосування порядку проведення спрощених закупівель шляхом укладання договору без використання Електронної системи. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю ( протокол від 18 лютого 2022 р.). На сьогодні договір не укладено. Якщо зазначений предмет закупівлі, в необхідному підприємству обсязі, буде визначений селищною радою, то чи може Комунальне підприємство, враховуючи постанову Кабінету Міністрів України № 169 від 28.02.2022 (зі змінами), здійснити закупівлю за предметом «Газове паливо» в обсязі 25000 л на суму 480 000 грн. шляхом укладання договору без використання Електронної системи, підписавши лише договір з постачальником, та не витребуючи будь-яких інших документів від постачальника, які б підтверджували ідентичність технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, і вимог до учасника, що визначені були у двох Спрощених закупівлях, що не відбулися.

Відповідь

29.10.2021

Запитання Тема: Зміна істотних умов договору

Розширений перегляд

3159 / 3198

Відповідно до Постанови № 927/491/19 від 18.06.2021р., Верховний Суд України вважає, що під час застосування пункту 2 частини 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод). Зазначена позиція вже знайшла своє відображення та підтвердження у низці Постанов, які суди приймали з аналогічних підстав та у яких міститься пряме посилання на згадану вище Постанову від 18.06.2021р. (Постанова від 06.08.2021р. у справі № 922/2030/20 та Постанова від 04.08.2021р. у справі № 912/994/20). Вказана судова практика стосується договорів, укладених за попередньою редакцією Закону України «Про публічні закупівлі», що була чинною до 19.04.2020р. Проте, норма пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в чинній редакції Закону викладена інакше та набуває нового змісту, у порівнянні зі старою редакцією Закону. На нашу думку, новою редакцією Закону України «Про публічні закупівлі» вже прямо передбачена можливість неодноразового збільшення ціни за одиницю товару до 10%, що сумарно можуть перевищувати 10% від ціни, визначеної сторонами на момент укладання договору. Тобто, законодавець зазначає, що «підвищення ціни до 10% є можливим через кожні 90 днів з моменту підписання договору або внесення змін щодо збільшення ціни, а у випадку з бензином, дизельним пальним, природним газом та електричною енергією зміна ціни можлива частіше ніж 90 днів». Ретельно розглянувши роз’яснення, що було надано Мінекономіки України у листі від 24.11.2020р. № 3304-04/69987-06, нами не було знайдено відповіді на питання: чи можливе укладання додаткових угод на підставі пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» до договорів, укладених за новою редакцією Закону, за умови, що сукупність змін може перевищувати 10% від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю? Просимо надати роз’яснення щодо зазначеного вище питання.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Так, згідно з пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Отже, сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю у випадку, визначеному пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону, у разі збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків один раз протягом 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.

23.10.2021

Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі

Розширений перегляд

2799 / 2644

ПрАТ «АК «Київводоканал» (далі – Товариство) як підприємство, основним предметом діяльності якого є надання споживачам м. Києва та Київської області послуг із централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, звертається з питання надання роз’яснень відносно закупівлі послуг споживачами, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів. Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 2189-VIII) визначено нову класифікацію житлово-комунальних послуг, нову систему взаємовідносин, що виникають у процесі надання послуг споживачам, нежитлові приміщення яких знаходяться у житлових багатоквартирних будинках. За рішенням співвласників житлового будинку (власників квартир та власників нежитлових приміщень), у будинку може існувати такі моделі договірних відносин (ст.14 Закону № 2189-VIII): 1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем; 2) колективний договір; 3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем; 4) індивідуальний публічний договір приєднання, у випадку якщо співвласниками не обрано жодної моделі договірних відносин (ч.5. ст.13 Закону № 2189-VIII). На виконання вимог Закону № 2189-VIII, постановою КМ України від 05.07.2019 № 690 затверджено «Правила надання послуг..» (далі – Правила № 690) і типові договори. Проте, жодна з типових форм не може застосовуватись до організацій, які здійснюють закупівлю, оскільки не враховує особливості, передбачені Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922-VIII). Таким чином, у разі якщо у житловому будинку має укладатись індивідуальний публічний договір приєднання, опублікований на офіційному сайті Товариства виникає ряд питань: 1. Приймати рішення щодо строку надання послуг, найменування предмета закупівлі із зазначенням коду та назви відповідних класифікаторів виключне право замовника (споживача послуг) (ст. 33 Закон № 922-VIII). Частиною 3 статті 13 нового Закону № 2189-VIII чітко передбачено, що договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік у тому числі і публічний. Дана стаття та типові договори на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення містять імперативну норму щодо строку його дії, («договір укладається строком на рік з дати укладання договору». За якою формою та на який строк укладати договір на надання послуг, якщо замовник опублікував повідомлення про намір укласти договір за переговорною процедурою строком на шість місяців або якщо замовник вирішив укласти договір за спрощеною процедурою на строк шість місяців? 2. Чи зобов’язаний замовник дотримуватись вимог ч.3 ст. 13 нового Закону № 2189-VIII, як споживач на якого поширюється дія цього закону та проводити спрощену чи переговорну процедуру на рік, в порушення свого права визначати менший строк, що передбачено ст. 33 Закон № 922-VIII? Як діяти замовнику та учаснику у даній ситуації? офіційний запит у вкладені

Відповідь

08.07.2021

Запитання Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю

Розширений перегляд

2459 / 2301

Доброго дня! Просимо надати відповідь на наступне питання. Наша установа в березні 2021 р. провела відкриті торги на закупівлю природного газу. В оголошенні про проведення торгів був вказаний предмет закупівлі: ДК 021:2015:09120000-6: Газове паливо. У висновку за результатами моніторингу цієї закупівлі ДАСУ вказано на порушення замовником вимог п.14 Порядку №1082 від 11.06.2020 р. стосовно відсутності в оголошенні зазначення коду товару, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі. При поданні оголошення ми керувались вимогами п.14 Порядку №1082 та листом-роз'ясненням Мінекономіки №3304-04-53972-06 від 03.09.2020 р. «Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель», за якими зазначення такого коду необхідне для номенклатурних позицій. Предмет закупівлі не розподілявся на окремі номенклатурні позиції (закуповувався виключно природний газ), тому, відповідно до «Порядку визначення предмету закупівлі», в оголошенні був вказаний лише загальний код, визначений за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Скажіть, чи достатньо у випадку, коли предмет закупівлі не розподіляється на окремі номенклатурні позиції, зазначення в оголошеннях лише коду, визначеного за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника?

Відповідь

02.04.2021

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

3885 / 4144

Косенко Ілля Володимирович м. Харків, вул. Плеханівська, 25 Доброго дня! Пишу вам що до закупівлі з ідентифікатором UA-2020-12-31-003899-c Замовник двічі, порушуючи закон, намагався скасувати торги (обидва протоколи про скасування були успішно оскаржені в АМКУ) Термін дії тендерних пропозицій за цією закупівлею складає 90 днів. Враховуючи постійні протоколи від замовника про "продовження терміну розгляду пропозиції" та дві процедури оскарження (до 30 днів на виконання кожного з рішень АМКУ, до трьох днів на прийняття скарги, до 7 днів на розгляд, та до 20 днів на кваліфікацію), незабаром сплине термін дії усіх тендерних пропозицій по цій закупівлі, і пропозиції моєї компанії також. У зв'язку з цим, мені здається що замовник на законних підставах зможе скасувати закупівлю. Тобто, законно зробити те що двічі намагався зробити незаконно. Чи є вихід з такої ситуації? Чи буде законним скасування закупівлі у такому випадку? Чи є законні інструменти, що забороняють відміну тендеру?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, відповідь на питання міститься у запиті 2455/2020 за посиланням:

https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a80e9891-6ace-4729-9123-02a554750a1c&lang=uk-UA

Згідно з частиною двадцять другою статті 18 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.

Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.

Водночас згідно статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Тому, у разі необхідності вжиття заходів контролю слід звертатись до указаного органу виконавчої влади.

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2