|
16.04.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України, визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини третьої статті 180 Господарського кодексу України істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
В умовах тендерної документації зазначено зокрема: «..що істотними умовами договору про закупівлю є предмет (найменування, кількість, якість), ціна та строк дії договору. Інші умови договору про закупівлю істотними не є та можуть змінюватися відповідно до норм Господарського та Цивільного кодексів».
При цьому у додатку до тендерної документації міститься проект договору про закупівлю, у якому визначені: предмет закупівлі; кількість, асортимент та якість товару; умови поставки; здачі-прийому товару; сума договору та порядок розрахунків; відповідальність сторін; форс-мажорні обставини; порядок врегулювання спорів; строк та умови розірвання договору; інші умови, якими зокрема визначено, які умови договору вважаються істотними; реквізити сторін; специфікація.
Окрім цього, в тендерній документації зазначено: «Учасник, який подав тендерну пропозицію, вважається таким, що згодний з проєктом договору про закупівлю, викладеним у Додатку 3 до цієї тендерної документації, та буде дотримуватися умов своєї тендерної пропозиції протягом строку, встановленого в п. 4 Розділу 3 до цієї тендерної документації.»
Чи будуть зазначені вище умови тендерної документації щодо визначення істотних умов договору про закупівлю порушувати частину 1 статті 638 Цивільного кодексу України та чи порушують такі формулювання тендерної документації норми законодавства в сфері публічних закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
11.04.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо надати роз’яснення з приводу наступного.
В пункті 14 наказу Мінекономіки №1082 від 11.06.2020р. встановлено, що під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим-четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо:
назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі;
коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.
Під час здійснення закупівель шляхом використання електронного каталогу законодавством не передбачена публікація оголошення. Але, в деяких специфікаціях товарів в електронному каталозі встановлений код товару, визначений згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі, і який в подальшому відображається на сторінці закупівлі на сайті prozorro.gov.ua (рис. 1) та в повідомленні про намір укласти договір (рис. 2)
Рис. 1
Рис. 2
У зв’язку з чим, просимо роз’яснити, чому в електронному каталозі в деяких специфікаціях товарів встановлений код товару, визначений згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі і як це узгоджується із наказами Мінекономіки №1082 від 11.06.2020р. та №708 від 15.04.2020р.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. Порядок формування та використання електронного каталогу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (зі змінами) (далі – Порядок). Порядок визначає структуру, механізм формування, використання електронного каталогу в електронній системі закупівель, у тому числі питання адміністрування, надання доступу та правил здійснення закупівель через електронний каталог. Відповідно до пункту 2 Порядку адміністратором електронного каталогу (далі – адміністратор) є централізована закупівельна організація, що забезпечує формування та супроводження електронного каталогу в ЕСЗ на підставі укладеного договору з адміністратором електронної системи закупівель. Виходячи з положень Порядку, електронний каталог складається з категорій товару та специфікацій товару. Адміністратор здійснює формування та супроводження електронного каталогу шляхом створення в ньому категорій та специфікацій товару, а також створює категорії товарів та специфікації товару шляхом визначення переліку характеристик товару з їх точними та/або мінімальними та максимальними значеннями. У специфікації товару зазначається показник від четвертої цифри Єдиного закупівельного словника (у специфікації лікарського засобу визначається показник від третьої цифри Єдиного закупівельного словника).Поряд з цим адміністратором електронного каталогу згідно з Законом та Порядком є централізовані закупівельні організації (далі – ЦЗО), що забезпечують формування та супроводження електронного каталогу в електронній системі закупівель на підставі укладеного договору з адміністратором електронної системи закупівель. Наразі адміністрування електронних каталогів здійснюють: для медичних виробів та лікарських засобів - ДП “Медичні закупівлі України”, що визначено ЦЗО відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2021 № 1093; для товарів широкого вжитку, у тому числі щодо продуктів харчування - ДУ “Професійні закупівлі”, що визначено ЦЗО відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846-р (зі змінами); для комп’ютерного обладнання та програмного забезпечення - ДП “Українські спеціальні системи”, що визначено ЦЗО відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 233-р. Тому з питань, що виникають з приводу формування електронного каталогу, в залежності від предмета закупівлі, необхідно звертатися до зазначених ЦЗО та/або до ініціаторів їх створення. Принагідно інформуємо, що за посиланнями: https://infobox.prozorro.org/articles/shcho-publikuvati-v-prozorro-vidpovidno-do-nakazu-1082https://infobox.prozorro.org/articles/yak-zaznachiti-v-sistemi-informaciyu-zgidno-z-nakazom-1082https://infobox.prozorro.org/articles/yak-zaplanuvati-ta-ogolositi-zakupivlyu-zgidno-z-nakazami-708-ta-1082на Prozorro Інфобокс містяться статті на тему: "Як публікувати інформацію в Прозорро відповідно до Наказу №1082", "Як зазначити в системі інформацію згідно з Наказом № 1082", "Як запланувати та оголосити закупівлю згідно з Наказами 708 та 1082".
|
|
11.04.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
АТ "Хмельницькобленерго" є оператором системи розподілу (далі – ОСР), що здійснює свою діяльність на підставі ліцензії виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 1410 від 13.11.2018 року.
Діяльність ОСР регулюється Кодексом систем розподілу (далі-Кодекс), затвердженим постановою НКРЕКП №310 від 14.03.2018 року зі змінами, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 4.3.11 Кодексу замовник нестандартного приєднання до мереж ОСР (далі - Замовник) має право у період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року після його припинення чи скасування, бути замовником робіт з проєктування електричних мереж лінійної частини приєднання з виконанням будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт щодо будівництва електричних мереж лінійної частини приєднання. При цьому Замовник зобов’язаний виконати на підставі відповідного господарського договору на користь ОСР будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи щодо будівництва електричних мереж лінійної частини приєднання від найближчої точки в існуючих електричних мережах ОСР, визначеної згідно з вимогами пункту 4.1.20 глави 4.1 розділу IV Кодексу, до точки приєднання. У разі відсутності прав на виконання зазначених робіт замовник повинен залучити підрядні організації, які мають право на виконання цих робіт.
Також, згідно п.4.3.11 Кодексу ОСР не має права відмовити Замовнику у реалізації зазначеного права.
Відповідно у ОСР виникає обов’язок укладання прямого договору підряду із Замовником, де Замовник виступає підрядником.
Законом України "Про публічні закупівлі" та постановою КМУ №1178 від 12.10.2022 року не передбачено винятків щодо незастосування процедури закупівель робіт із врахуванням вищевикладених обставин.
Враховуючи викладене, просимо Вас надати роз’яснення чи підлягає застосуванню процедура публічних закупівель до укладання договору підряду із Замовником (підрядником за договором) відповідно до п. 4.3.11 Кодексу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у частинах п'ятій та шостій статті 3 Закону. У пункті 3 Особливостей зазначається, що положення частин п’ятої, шостої, восьмої (з урахуванням положень пунктів 68-76 цих особливостей) і дев’ятої статті 3 Закону застосовуються на умовах, визначених Законом. Крім цього, виходячи з пункту 13 Особливостей, придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу у випадках, передбачених пунктом 13 Особливостей. За результатами закупівлі, здійсненої відповідно до цього пункту, замовники оприлюднюють в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 3-8 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. При цьому обґрунтування підстави замовника щодо придбання товарів, робіт та послуг згідно з пунктом 13 Особливостей, без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару, має бути у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника. Обгрунтування оприлюднюється в електронній системі закупівель разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Водночас будь-які рішення щодо закупівлі, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та дотриманням вимог законодавства в цілому. Інформуємо також, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до положення, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014 (із змінами), здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України. НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг. Тому, з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП пропонуємо звертатися до вказаного органу.
|
|
04.04.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
В особливостях здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування містится словосполучення "договір про закупівлю", зокрема пункт 13, 17, 19 тощо.
При цьому, відповідно до пункту шостого частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про публічні закупівлі», процедурами закупівель є: відкриті торги, торги з обмеженою участю, конкурентний діалог та як виняток замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі.
Замовник здійснює процедури закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель.
Особливості в той же час визначають, що У цих особливостях терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), постановах Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 166 “Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків” (Офіційний вісник України, 2016 р., № 22, ст. 855) та від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407).
Враховуючи нведене, прошу надати позицію, щодо того чи є "договора про закупівлю" про якиі зазначено зокрема у пунктаї 13, 17, 19 особливостей, договором про закупівлю у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки наприкоад по пункту 13 вони укладаються без використання електронної системи закупівель
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 Особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин третьої-п'ятої, сьомої та восьмої статті 41 Закону, та цих особливостей. Згідно з пунктом 5 Особливостей забороняється придбання замовниками товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями (крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 цих особливостей). Відповідно до пункту 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених підпунктами 1-9 цього пункту. Отже, у разі придбання товарів, робіт та послуг згідно з пунктом 13 Особливостей, такий договір є договором про закупівлю та укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням Особливостей.
|
|
02.04.2024
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 708 від 15.04.2020 (зі змінами) здйснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинокм, будівлею, спорудою....Питання: окремі споруди,,,,повинні мати окрему юр.адресуи чи одну загальну? Чи по кожному окремому обєкту сумується код ДК ,як по Закону України " Про публічні закупівлі"? чи не сумуються? Але мають один код ДК? но різні споруди. Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 19/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6b63458-3918-45df-a124-a4aefffefc17&lang=uk-UA
|