|
|
11.07.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Під час проведення процедури закупівлі відкриті торги, предмет закупівлі - Послуги з розроблення Стратегії розвитку міста «Ужгород 2030» код ДК 73210000-7 - Консультаційні послуги у сфері наукових досліджень, UA-2017-06-20-000602-a, замовником було отримано тендерну пропозицію від учасника ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "АГЕНТСТВО МІСЦЕВОГО РОЗВИТКУ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ "ЄВРОПОЛІС".
Відповідно до пункту 35 статті 1 Закону "Про публічні закупівлі" (далі - Закон): учасник процедури закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Відповідно до законодавства громадські організації не мають на меті отримання прибутку.
При цьому, відповідно до статусу (організаційно-правової форми) вищезазначеного субєкту, він є - громадським формуванням.
Просимо надати відповіді щодо наступних питань:
- Чи може бути учасником громадська організація?
- Як в подальшому визначити правовий статус договору про закупівлю, якщо громадська організація стане переможцем процедури закупівлі?
- Якщо громадська організація не може бути учасником, то чому вона зареєструвалася на сайті уповноваженого органу у статусі учасника процедури закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі – учасник) – фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
При цьому відповідно до пункту п’ятого частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, учасниками процедури закупівлі можуть бути суб’єкти визначені у пункті 35 частини першої статті 1 Закону.
|
|
|
06.07.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником було проведено процедуру відкритих торгів, які не відбулися через відсутність достатньої кількості учасників. При проведені повторної процедури закупівлі товару для розширення кола учасників замовником було змінено очікувану вартість, кількість та добавлені кваліфікаційні вимоги. Якщо процедура відкритих торгів знову буде відмінена чи можливе проведення переговорної процедури?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 "Щодо застосування переговорної процедури”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
При цьому на аналогічне за змістом питання надано відповідь за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA
|
|
|
04.07.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
З 11 червня 2017 року набрав чинності Закону України “Про ринок електричної енергії” (далі-Закон), який було прийнято 13.04.2017.
Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Ринок електричної енергії – система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення закупівлі купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передавання та розподілу, постачанні електричної енергії споживачам.
Ринок електричної енергії функціонує на конкурентних засадах, крім діяльності суб’єктів природних монополій, з обмеженнями установленими цим Законом.
Господарську діяльність з виробництва, передавання, розподілу електричної енергії споживачеві, трейдерську діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця проводять на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.
Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва, передавання, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачеві, трейдерської діяльності, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця затверджує Регулятор.
Закон доповнює перелік учасників ринку новим учасником – трейдером, яким може бути будь-який суб’єкт господарювання, що здійснює купівлю електричної енергії виключно з метою її перепродажу споживачеві.
Оскільки, дані зміни в Законі на наш погляд суттєво впливають на порядок проведення процедур закупівель електроенергії Замовниками і станом на 01.07.2017 відсутні будь-які роз`яснення з приводу проведення закупівлі електроенергії просимо Вас зазначити: Закупівлю електроенергії проводити, як відкриті торги чи, як переговорну процедуру? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що інформація щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії міститься в листі від 09.11.2017№ 3304-06/40489-07, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
|
27.06.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз’яснення чи потрібно обов’язково проводити тендерні процедури (відкриті торги, переговорну процедуру) за супутніми послугами по будівництву ( авторський нагляд, технічний нагляд, експертиза технічної та кошторисної частини проекту, вартість менше 200 тис. грн.) у разі якщо вони включені до зведеного кошторисного розрахунку у проекті, а також чи потрібно проводити тендер по послугам які не включені до зведеного кошторисного розрахунку, але будуть здійснені по даному об’єкту будівництва (коригування проекту у разі потреби, пуско - налагоджувальні роботи, приєднання до електричних мереж тощо). Зведений кошторисний розрахунок 7998 тис. грн., супутні послуги не перевищують вартості самого будівництва. При цьому просимо зазначити саме на якій стадії вважати вартість робіт, а також супутніх послуг такими, що потребують проведення тендеру: 1. Після стадії проектування; 2. після проведення експертизи кошторисної частини проекту (вимоги Постанови КМУ № 560 від 11.05.2011); 3. затвердження кошторису установи (бюджетних призначень) на проведення відповідного будівництва. Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 "Щодо закупівлі робіт”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
19.06.2017
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
На сьогоднішній день при проведенні допорогових закупівель склалася ситуація, при якій Замовники в оголошеннях про проведення закупівель через систему електронних торгів пред'являють абсолютно необґрунтовані вимоги щодо документів, які необхідні для підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям та іншим вимогам Замовника.
Деякі замовники вимагають від учасників надання копії паспорта, хоча паспорт не є до-кументом, необхідним для ведення підприємницької діяльності. Такими документами є свідоцтво про державну реєстрацію (або витяг з єдиного Державного реєстру юридич-них осіб та фізичних осіб – підприємців) та свідоцтво платника податків ( або витяг з ре-єстру платників ПДВ (якщо учасник є платником ПДВ) або платника єдиного податку (якщо учасник є платником єдиного податку).
Проте, все частіше трапляються випадки, коли відсутність вищезазначених копії призводить до необгрунтованої дискваліфікації учасника.
Прошу надати пояснення:
- має-ли право Замовник допорогових закупівель вимагати від учасника - ФОП обов'язково надавати копію паспорта для проведення подальшої кваліфікації ?
- Існує-ли перелік документів, які необхідно надавати учаснику для участі в допоргових закупівлях (в п.4 ст.16 ЗУ «Про публічні закупівлі» вказано: Документи, що не передба-чені законодавством для учасників — юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб — підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції та не вимагаю-ться під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).Відсутність документтів, що не передбачені законодавством для учасників — юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб — підприємців у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником.)
Крім того, вільний доступ в інтернеті до повного комплекту документів(паспорта, дові-дки про при своєння ІПН, тощо), необхідних для здійснення цивільно-правових, фінан-сових та інших операцій, може мати негативні наслідки для особи, яка розмістила їх там.
З повагою, Фізична Особа Підприємець Ях В.Б.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
У свою чергу, виходячи зі змісту абзацу четвертого частини першої статті 2 Закону, під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель (далі – система) з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
У разі здійсненні допорогових закупівель з використанням системи застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок), який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35.
Згідно з пунктом 6.3 Порядку під час оголошення допорогової закупівлі замовник розміщує в системі інформацію про предмет, очікувану вартість закупівлі, умови договору, порядок і умови проведення закупівлі, строк подання пропозицій, а також вимоги до учасника та іншу інформацію, яка, на його думку, є необхідною для проведення закупівлі.
Таким чином, оскільки сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону, норми Закону стосовно встановлення в тендерній документації вимог замовника щодо документів, які подаються учасниками у складі тендерної пропозиції, не поширюються на допорогові закупівлі.
Поряд з цим відповідно до пункту 6.5 Порядку у період уточнень користувачі системи мають можливість звернутися до замовника з питаннями щодо встановлених вимог.
Водночас замовник має право вносити зміни в інформацію та документи щодо оголошеної закупівлі до початку прийому пропозицій (пункт 7.1 Порядку).
Варто також зазначити, що відповідно до частини другої статті 8 Закону України “Про захист персональних даних” суб'єкт персональних даних (фізична особа, персональні дані якої обробляються) має зокрема право на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та отримувати інформацію про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким передаються його персональні дані.
Крім того, повідомляємо, що питання вирішення спорів, пов’язаних з проведенням допорогових закупівель, висвітлено в листі від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
|