|
|
16.06.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз’яснення з наступного питання.
На підставі рішення Вінницької міської ради від 27.06.2018 № 1254 (https://www.vmr.gov.ua/MunicipalEnreprise/ContentLibrary/def75ea4-c1d0-4984-ac20-94f7f580507a/10/%E2%84%961254%2027-06-2018.pdf) КП «Вінницякартсервіс» є уповноваженою особою здійснювати справляння плати за транспортні послуги шляхом продажу електронних квитків та носіїв оплати проїзду, оформлення персоналізованих карток та електронних квитків для пільгових категорій населення через центри обслуговування користувачів, третіх осіб агентів, веб портали та мобільні додатки, також затверджений відповідний порядок функціонування автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському електричному та автомобільному транспорті загального користування (АСООП).
Комунальне підприємство «Вінницякартсервіс» в якості Агента має на меті укласти агентський договір за винагороду (встановлення відсотку від коштів отриманих Агентом в день здійснення реєстрації Електронних квитків) з Комунальним підприємством «Вінницька транспортна компанія» в якості Принципала за яким:
«Агент в порядку і на умовах, визначених у рішенні Вінницької міської ради №1254 від 27.06.2018р. та цьому Договорі, зобов’язується надавати Принципалу послуги з комерційного посередництва щодо справляння від імені та в інтересах Принципала плати за Транспортні послуги, які надаються Принципалом Пасажирам, та надання інших пов’язаних з цим послуг, а Принципал зобов’язується виплачувати Агенту Агентську винагороду за надані ним послуги з комерційного посередництва відповідно до цього Договору. Комерційне посередництво згідно з цим Договором полягає в здійсненні Агентом, безпосередньо або через третіх осіб, таких дій від імені, в інтересах, за рахунок і під контролем Принципала:
- продаж Пасажирам Електронних квитків та Неперсоналізованих карток;
- видача пільговим категоріям пасажирів Персоналізованих карток та зарахування на них Електронних квитків;
- забезпечення можливості скасування Реєстрації Електронного квитка в АСООП у разі виходу Транспортного засобу з ладу під час роботи на Маршруті (Лінії);
- здійснення повернення Пасажирам коштів за придбані Неперсоналізовані картки, які не містять пошкоджень та незареєстровані в АСООП Електронні квитки у випадку їх повернення Пасажирами;
- інформування Пасажирів про порядок придбання Квитків, Електронних квитків та Карток, отримання Пільговими категоріями пасажирів Персоналізованих карток, Електронних квитків, а також користування Реєстраторами;
- будь-яких та всіх інших юридичних та фактичних дій, які Агент вважає необхідними або доцільними для виконання ним своїх обов’язків у якості особи, уповноваженої відповідним рішенням Вінницької міської ради на здійснення справляння плати за Транспортні послуги;
- перерахування коштів Агентом Принципалу за продані та зареєстровані Електронні квитки;
- здійснення диспетчеризації транспортних засобів Принципала.».
Загальна вартість агентського договору може перевищити 200 тис гривен.
Зважаючи на вищевикладене, чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на правовідносини між Принципалом та Агентами, які будуть виникати на підставі такого договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах № 190/2017 та № 215/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fac90a62-aca4-4cf6-977c-68e02bd6aec2&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c08ca251-8ec7-4d03-a736-3e765d3c3eb1&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
16.06.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Суб’єкти природних монополій у сфері енергетики та сферах теплопостачання, централізованого водовідведення та централізованого водопостачання в своїй договірній діяльності з розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів використовують типові договори, які затверджені постановами Кабінету Міністрів України.
При цьому, пунктом 7 частини четвертої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) передбачається внесення змін до договору у разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Аналізуючи зазначене вбачається юридична колізія, протиріччя між існуючими типовими договорами які є обов’язковими до виконання та порядком і діями щодо зміни їх ціни у відповідності до Закону, оскільки типові договори не містять в собі порядку зміни ціни.
Беручи до уваги вищевикладене, прошу надати розгорнуту відповідь на наступне питання для подальшої співпраці з монопольними організаціями: чи вважається порушенням вимог пункту 7 частини четвертої статті 40 Закону, підписання розпорядником\одержувачем бюджетних коштів додаткової угоди, щодо внесення змін до типового договору в частині збільшення регульованого тарифу, якщо в типовому договорі відсутній порядок зміни ціни?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина перша статті 41 Закону).
У свою чергу, відповідно до частини четвертої статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
|
|
|
16.06.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
На вимогу Постанови Кабінету Міністрів України від 13 травня 2020 р.№ 376 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 225 для закупівель по (COVID-19), нас зобов'язали публікувати інформацію з Єдиного державного реєстра при публікації закупівель по COVID-19.
В повному контексті постанова Постанова забов'язала Замовників, цитата "ЗАБЕЗПЕЧУЄ оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання пунктів 8 і 9 розділу І Закону України від 17 березня 2020 р. № 530-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та інформації відповідно до пункту 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань” з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, з якою замовник уклав договір про закупівлю”.
Отже ми повинні ЗАБЕЗПЕЧИТИ інформації відповідно до пункту 9 частини другої статті 9, а саме "прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу)". При в інфобоксі ДП Прозорро посилання https://infobox.prozorro.org/articles/informaciya-pro-kincevogo-beneficiarnogo-vlasnika-v-zvitah-covid-19
Викладено:
Зайти на сайт ЄДР за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch
та скопіювати дані про бенефеціара але там немає всіх даних відповідно до пункту 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань” з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, з якою замовник уклав договір про закупівлю”.
Як вносити дані про Бенефеціарних власників якщо у нас немає доступу до цих даних?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.07.2020 № 3304-04/42059-06 “Щодо змін до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19 стосовно інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F42059-06
|
|
|
16.06.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Чи вважається укладення трьох договорів з поточного ремонту по 1 об'єкту (сума більше 200 тис.) ухиленням від проведення процедури закупівлі, якщо всі договори заплановані по різним кодам
класифікатора та передбачають собою різні роботи?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 1510/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f97ef516-7e0a-4a48-8e28-d72e4dcbbcbe&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
15.06.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Ми, є замовниками в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі". Просимо Вас надати роз’яснення щодо наступного: чи має право Замвоник під час підготовки тендерої документації, оголошення про проведення відкритих торгів встановити забезпечення тендерної пропзиції шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Замовника? Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 25 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції.
Поряд з цим, згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 Закону забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції – надання забезпечення виконання зобов’язань учасником перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції/пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.
У свою чергу, визначення поняття “гарантія” наведено в статті 560 Цивільного кодексу України.
Таким чином, замовник під час проведення конкурентної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі має право встановити вимоги щодо надання учасниками забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, дотримуючись при цьому вимог Закону.
|