|
31.03.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до роз’яснення Міністерство економічного розвитку і торгівлі України листом від 29.04.2016 року № 3302-06/12875-06 КП«Сумитеплоенергоцентраль» не є «Замовником», оскільки:
1. Здійснює свою діяльність по наданню послуг з обслуговування житлових будинків м. Суми, згідно тарифів розрахованих відповідно до постанови КМУ № 869 та затверджених виконавчім комітетом Сумської міської ради, що включає в себе одержання прибутку від діяльності. Оплату за надані послуги Підприємство отримує від споживачів послуг (населення).
2. На конкурентному ринку, оскільки на ринку надання житлово-комунальних послуг міста працює не одно підприємство, а декілька, в тому числі приватної форми власності, а ст. 12 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» дає право співвласникам будинку самостійно визначати порядок управління багатоквартирним будинком.
3. За рахунок прибутку, відповідно до п. 6.1. Статуту - «Основним узагальнюючим показником фінансових результатів при проведенні діяльності Підприємства є прибуток (дохід)».
На підставі викладеного вважаємо, що КП «Сумитеплоенергоцентраль» СМР не підпадає під визначення терміну «Замовник», відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно не є суб’єктом зазначеного Закону та не зобов’язано у своїй діяльності при закупівлі товар, послуг і робіт використовувати систему електронних закупівель «Прозоро».
Враховуючі зазначене, прошу дати роз’яснення, щодо обов’язковості та необхідності використання системи електронних закупівель «Прозоро» в фінансово-господарської діяльності комунального підприємства «Сумитеплоенергоцентраль» Сумської міської ради при закупівлі товарів, послуг та робіт за власні кошти.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками” та від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 "Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання", розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
09.08.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником, 12.03.2021р. оголошено відкриті торги, ID UA-2021-03-12-012818-b, у зв'язку з оскарженням тендерної документації (2(дві) скарги подато одним суб'єктом ТОВ "МІКОНТ") та щодо прийнятих рішень, дій чи бездіяльності Замовника( іншим суб'єктом) , Замовником оголошується переговорна процедура закупівлі через декілька днів після прийняття рішення Постійно діючою адміністративною колегією антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель про прийняття скарги ID UA-2021-07-05-010659-c щодо оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності Замовника до розгляду. На оголошену переговорну процедуру ТОВ "МІКОНТ" в передостанній день оскарження подає скаргу, Відповідно, процес оскарження у скороченій переговорній процедурі той самий, що і в оскарженні інших процедур. І виникає проблема, що розгляд скарги по основній оскаржуваній процедурі призначається раніше, ніж розгляд скарги стосовно переговорної процедури закупівлі. Виноситься рішення Колегією з основної процедури закупівлі(відкритих торгів) Під час розгляду скарги з переговорної процедури закупівлі, Колегія посилається на те, що основна процедура не є такою, що оскаржується, відсутні підстави для застосування переговорної процедури та зобов'язує Замовника скасувати переговорну процедуру, через те що Замовник НЕ ОБҐРУНТУВАВ та документально не підтвердив наявність підстав для застосування переговорної процедури закупівлі, не підтвердив правомірність її застосування(хоча всі пояснення Замовником були надані, та чомусь невраховані), та зобов'язують Замовника відмінити процедуру з підстав : "у разі, якщо замовником допущено порушення, що вплинули на об’єктивність визначення переможця процедури закупівлі; неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань закупівель."
Скаржником подана скарга, як випливає з рішень Колегії, може бути будь-якого складу, характеру, може містити наклеп, брехню, безпідставність, а Колегія ніби цього не помічає і ВСЕ приймає до розгляду та виносить рішення проти Замовника.
З вищезазначеного випливає питання, чи вірно прийняте рішення Колегією?
Яким чином можливо було провести переговорну процедуру у даній ситуації?
Чому у скороченій переговорній процедурі всі строки оскарження ті самі як і в інших процедурах, та чому строки взагалі є, оскільки це Нагальна потреба Замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідно до статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закон) Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Повноваження Антимонопольного комітету України визначені статтею 7 Закону.
Крім того, відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" органом оскарження є Антимонопольний комітет України.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності рішень, прийнятих органом оскарження.
Вдоночас, пропонуємо ознайомитись з листом від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Поряд з цим зазначаємо, що Міністерством ведеться постійна робота з удосконалення законодавства сфери публічних закупівель з урахуванням практики його застосування, а також здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення роботи електронної системи закупівель. В рамках цієї роботи буде додатково опрацьовано пропозиції, зазначені у запиті щодо строків оскарження в переговорній процедурі закупівлі під час напрацювання змін до Закону.
|
|
10.01.2019
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Державна установа «Фонд енергоефективності» (далі - Фонд) утворена відповідно до Закону України «Про Фонд енергоефективності» № 2095-VIII від 08.06.2017 року (далі- Закон № 2095-VIII), і відповідно до частини другої статті 1 даного Закону – є юридичною особою публічного права. Засновником Фонду є держава в особі Кабінету Міністрів України, Фонд утворюється за рішенням Кабінету Міністрів України.
Відповідно да статуту Фонду річна фінансова звітність Фонду підлягає обов’язковій перевірці зовнішнім аудитором, а критерії відбору зовнішнього аудитора, затвердження умов конкурсного відбору та призначення аудитора здійснюється Наглядовою радою.
Просимо Вас надати роз’яснення стосовно дії наказу ДП “Зовнішторгвидав України вiд 13.04.2016 N 35 на Державну установу «Фонд енергоефективності», та визначити чи може Фонд проводити відбір Зовнішнього аудитора використовуючи допорогову процедуру закупівельPROZORRО?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі − закупівля) − придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Визначення поняття “замовник” наведене в пункті 9 частини першої статті 1 Закону. Крім того, питання визначення поняття “замовники” розглянуто в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=11&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Таким чином, у разі якщо замовником передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Поряд з цим, у разі здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, з використанням електронної системи закупівель (далі – система) застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель, який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в ДП “ПРОЗОРРО”) від 13.04.2016 № 35.
|
|
18.01.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Чи потрібно проводити тендер та опубліковувати річний план закупівель по відшкодування коштів за пілотним проектом щодо запровадження державного регулювання цін на препарати інсуліну? При цьому потрібно укладати договір з аптеками та оплата йтиме по КЕКВ медикаменти
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, який містить відповідь на питання щодо видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат.
|
|
12.03.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, допоможіть будь-ласка вирішити питання. Замовником було здійснено процедуру закупівлі за ДК 021:2015: 55510000-8 — Послуги їдалень, за результатами якої було укладено договори за 3 лотами. Відповідно до третього лоту здійснюється дошкільне харчування, де 60% - бюджет, а 40% - батьківська плата. В договорі вказаний спец.рахунок(батьківська плата) та загальний(бюджет). Наразі казначейство говорить, що потрібно зменшити суму третього лоту і зняти повністю батьківську плату, а потім на цю батьківська плату укласти договір и кожного тижня укладати додаткові угоди та збільшувати суму. Чи правомірно таке робити? І взагалі, про що буде договір про батьківську плату?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті від 27.12.2016 № 271/2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=37b1ac7a-c779-44f9-adc2-6599e5e4224f&lang=uk-UA
У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено листи від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель” .
|