|
|
10.11.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Будь ласка, допоможіть розібратись. В січні укладено договір на постачання електроенергії за результатами спрощеної процедури закупівлі. В жовтні постасчальник повідомив про підвищення тарифів, що приводе до збільшення суми договору. Вимушені були дочекатись виділення додаткових коштів, розірвати існуючий договір фі тепер укладаємо прямий договір з цим же постачальником на період листопад-грудень. Питання - чи можемо ми застосувати в новому прямому договорі ст.631, якщо предмет договору той самий, що і зі спрощеною закупівлею, але за рахунок виділених додаткових коштів? Чи можливо розглядати ці два договори як окремі і незалежні один від одного? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону (передбачає оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель), регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.
Згідно статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Крім того, частиною третьою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Водночас зазначаємо, що застосування частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України в договорах, укладених без використання електронної системи закупівель можливе, якщо така умова була зазначена під час укладення такого договору.
|
|
|
10.11.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Законом України "Про публічні закупівлі" встановлено цінові пороги для застосування процедур закупівель/спрощених закупівель/укладення прямих договорів замовниками публічних закупівель залежно від вартості предмета закупівлі. Закон містить порогові значення вартості предмета закупівлі, однак не містить тлумачення терміну "вартість предмета закупівлі", насамперед - чи включає така вартість предмета закупівлі податок на додану вартість (далі - ПДВ). Згідно з законодавством Європейського Союзу, до гармонізації з яким Україна прямує згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, порогові значення для цілей застосування законодавства про закупівлю не включають ПДВ. Відповдіно до частини 1 статті 5 «Методи розрахунку очікуваної вартості закупівель» Директиви № 2014/24/ЄС від 26.02.2014 «Про державні закупівлі та скасування Директиви 2004/18/EC» розрахунок оціночної вартості закупівлі повинен ґрунтуватися на загальній сумі, без ПДВ, яку належить сплатити згідно оцінки замовника, включаючи будь-які форми варіантів і будь-які поновлення контрактів, явно зазначені в документації конкурсних торгів. У зв'язку з викладеним прошу роз'яснити: чи включають порогові значення вартості предмета закупівлі, встановлені у статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", розмір ПДВ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону цей Закон застосовується:
1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;
2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Разом з тим згідно з примірною методикою визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів.
Визначення очікуваної вартості предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно.
Отже, замовники при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі самостійно зазначають про включення/невключення податку на додану вартість (ПДВ) та керуються вартісними межами, що зазначені в пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 Закону.
|
|
|
02.11.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ми територіальний центр надання соціальних послуг, обслуговуємо пенсіонерів, і з них по закону стягується 25% пенсії. За рахунок тих грошей придбали 2 холодильники в стаціонарне відділення. Раніше не звітували в прозоро закупівлі товарів за рахунок пенсійних коштів. Зараз казна не хоче реєструвати договір без оприлюднення в прозоро.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом.
Питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
При цьому, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом, норми Закону, зокрема в частині планування та оприлюднення звіту про договір про закупівлю, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|
|
|
23.10.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
ПрАТ «АК «Київводоканал» (далі – Товариство) як підприємство, яке займає монопольне становище основним предметом діяльності якого є надання споживачам м. Києва та Київської області послуг із централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, звертається з питання надання роз’яснень відносно закупівлі послуг споживачами, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів.
Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 2189-VIII) визначено нову класифікацію житлово-комунальних послуг, нову систему взаємовідносин, що виникають у процесі надання послуг споживачам, нежитлові приміщення яких знаходяться у житлових багатоквартирних будинках.
На виконання вимог Закону № 2189-VIII, постановою КМ України від 05.07.2019 № 690 затверджено «Правила надання послуг..» (далі – Правила № 690) і типові договори. Проте, жодна з типових форм не може застосовуватись до організацій, які здійснюють закупівлю, оскільки не враховує особливості, передбачені Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922-VIII).
Маємо наголосити, що на території м. Києві значна кількість споживачів послуг (замовників), що підпадають під дію Закону № 922-VIII, мають у володінні (користуванні) декілька об’єктів водокористування, зокрема в нежитлових приміщеннях у різних багатоквартирних житлових будинках. У деяких випадках кількість таких приміщень у одного замовника може сягати понад 200 приміщень. Як приклад до таких замовників можна віднести Управління культури, Управління освіти, територіальні підрозділи Національної поліції, тощо).
До набрання чинності нового Закон № 2189-VIII такі споживачі укладали з Товариством один договір про надання послуг на всі приміщення, які знаходяться у них у власності (користуванні). Проте, із набранням чинності нового Закону № 2189-VIII такі споживачі вимушені укладати на кожне нежитлове приміщення окремий договір, оскільки типові форми договорів, затверджені постановою КМ України від 05.07.2019 № 690, не передбачають укладання одного договору на декілька об’єктів водокористування. Це призводить до збільшення часу та затрат на їх оформлення як Замовником так і Товариством (учасником).
Просимо надати роз’яснення чи можливо для спрощення, пришвидшення здійснення процедури закупівлі послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, ефективного укладання договорів, їх супроводження, оформлення первинних та підтвердних документів, реєстрації бюджетних зобов'язань та проведення платежів, укладати між замовниками (споживачами послуг) та Товариством (учасником) один договір на закупівлю послуг з централізованого водопостачання по всім приміщення одночасно, які знаходяться у власності (користуванні) замовника? Чи обов’язково закупівлю у такому випадку здійснювати по лотам? Просимо надати детальне роз’яснення з цього питання та алгоритм дій для замовників які здійснюють закупівлю для укладення договору на надання послуг з централізованого водопостачання у Товариства (учасника).
Офіційний запит у вкладенні додається.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1353/2021 (питання 2) за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=681d058a-6442-47c3-97ed-d46332b2a046&lang=uk-UA
|
|
|
23.10.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
ПрАТ «АК «Київводоканал» (далі – Товариство) як підприємство, основним предметом діяльності якого є надання споживачам м. Києва та Київської області послуг із централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, звертається з питання надання роз’яснень відносно закупівлі послуг споживачами, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів.
Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 2189-VIII) визначено нову класифікацію житлово-комунальних послуг, нову систему взаємовідносин, що виникають у процесі надання послуг споживачам, нежитлові приміщення яких знаходяться у житлових багатоквартирних будинках. За рішенням співвласників житлового будинку (власників квартир та власників нежитлових приміщень), у будинку може існувати такі моделі договірних відносин (ст.14 Закону № 2189-VIII): 1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем; 2) колективний договір; 3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем; 4) індивідуальний публічний договір приєднання, у випадку якщо співвласниками не обрано жодної моделі договірних відносин (ч.5. ст.13 Закону № 2189-VIII).
На виконання вимог Закону № 2189-VIII, постановою КМ України від 05.07.2019 № 690 затверджено «Правила надання послуг..» (далі – Правила № 690) і типові договори. Проте, жодна з типових форм не може застосовуватись до організацій, які здійснюють закупівлю, оскільки не враховує особливості, передбачені Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922-VIII).
Таким чином, у разі якщо у житловому будинку має укладатись індивідуальний публічний договір приєднання, опублікований на офіційному сайті Товариства виникає ряд питань:
1. Приймати рішення щодо строку надання послуг, найменування предмета закупівлі із зазначенням коду та назви відповідних класифікаторів виключне право замовника (споживача послуг) (ст. 33 Закон № 922-VIII). Частиною 3 статті 13 нового Закону № 2189-VIII чітко передбачено, що договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік у тому числі і публічний. Дана стаття та типові договори на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення містять імперативну норму щодо строку його дії, («договір укладається строком на рік з дати укладання договору». За якою формою та на який строк укладати договір на надання послуг, якщо замовник опублікував повідомлення про намір укласти договір за переговорною процедурою строком на шість місяців або якщо замовник вирішив укласти договір за спрощеною процедурою на строк шість місяців?
2. Чи зобов’язаний замовник дотримуватись вимог ч.3 ст. 13 нового Закону № 2189-VIII, як споживач на якого поширюється дія цього закону та проводити спрощену чи переговорну процедуру на рік, в порушення свого права визначати менший строк, що передбачено ст. 33 Закон № 922-VIII? Як діяти замовнику та учаснику у даній ситуації?
офіційний запит у вкладені
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1349/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7c912c76-223c-4a8a-bbdd-2deb2c2f7de5&lang=uk-UA
|