Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
16.11.2021 Запитання      Тема: Предмет закупівлі Розширений перегляд
3707 / 3666
Для здійснення розрахунків з державним бюджетом за митними платежами на всій території України (авансові платежі готівкою в пунктах пропуску, грошова застава громадян в національній та іноземній валюті тощо) центральним органом виконавчої влади, що реалізує митну політику (далі – Держмитслужба), визначається уповноважений банк. Визначення банку здійснюється на конкурсній основі відповідно до Порядку проведення конкурсу з визначення уповноваженого банку на здійснення розрахунків з державним бюджетом за митними платежами, затвердженого наказом Мінфіну від 29.09.2014 № 984 і зареєстрованого в Мін’юсті 26.11.2014 за № 1514/2691 (далі - Порядок). До участі в конкурсі допускаються банки, які відповідають певним вимогам, визначеним пунктом 3.4 Порядку, зокрема які: - готові забезпечити повне банківське обслуговування у всіх визначених Держмитслужбою місцях митного оформлення; - підтвердили сумісність програмно-технічних комплексів та - за найменшою ціновою пропозицією за банківські послуги зі здійснення розрахунків з державним бюджетом за митними платежами на всій території України. Розрахунки з державним бюджетом за митними платежами здійснюються уповноваженим банком на підставі відповідних генеральних угод про співробітництво та розрахунково-касове обслуговування, укладених між Держмитслужбою та уповноваженим банком, а також на підставі договорів, укладених між відокремленими підрозділами Держмитслужби та уповноваженого банку. Отже, вказаний конкурс проводиться Держмитслужбою за окремою процедурою. Частота проведення конкурсів та зміни уповноваженого банку Порядком не визначається. В цілому співпраця з уповноваженим банком згідно з генеральним договором про співробітництво будується поступово в напрямку розширення існуючої мережі відділень Банку згідно погодженого плану розвитку на відповідний рік з метою забезпечення розрахунково-касового обслуговування митниць та їх підрозділів за місцем розташування. Виконання розрахунково-касового обслуговування (далі – РКО) є однією зі складових співробітництва, здійснюється за затвердженими тарифами і не може бути виокремлене із загальної системи співпраці і передано іншому банку, який би міг запропонувати меншу ціну в результаті торгів за процедурою/спрощеною закупівлею без проведення конкурсу в установленому порядку за всіма іншими вимогами. Водночас, у редакції Закону «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) після внесення змін, які набрали чинності 26.06.2021, пункт 13 частини 5 статті 3 Закону було змінено, зокрема закцентовано увагу на тому, що тільки окремі послуги не підпадають під дію Закону. Тож враховуючи, що серед послуг, перелічених у пункті 13 частини 5 статті 3 Закону, послуги з РКО відсутні, таким чином вони підпадають під дію Закону і вимагають застосування його норм при здійсненні закупівель таких послуг, тобто з урахуванням вартісних меж (процедура закупівлі/спрощена/«прямий договір»). Наразі, вартісна межа за предметом закупівлі послуг з РКО за кодом ДК 021:2015 66110000-4 «Банківські послуги», відповідно до єдиного річного плану закупівель Держмитслужби на 2021 рік, перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 Закону. З огляду на викладене, просимо надати роз’яснення, чи може Держмитслужба в умовах наявності діючих генеральних угод про співробітництво та розрахунково-касове обслуговування, укладених між Держмитслужбою та уповноваженим банком, а також на підставі договорів, укладених між відокремленими підрозділами Держмитслужби та уповноваженого банку, проводити закупівлю послуг з РКО без застосування електронної системи закупівель, а саме або шляхом укладення «прямих договори» або шляхом застосування переговорної процедури закупівлі.
Відповідь
10.11.2021 Запитання      Тема: Предмет закупівлі Розширений перегляд
2319 / 2248
Допоможіть будь- ласка у вирішені такого питання: протягом 2021 року було розміщено 6 процедур відкритих торгів на проведення поточного ремонту та 1 відкриті торги на монтаж пожежної сигналізації. За результатами процедур було зекономлено 40 тис. грн, частину цих коштів було використано на інші потреби, залишок 25 тис.грн. Також за результатами спрощених закупівель ,залишилось 20 тис. грн. Також було укладено прямий договір на медичні послуги, але додатковою угодою зменшено суму договору на 27 тис. грн. Внаслідок чого залишилися вільні кошти в загальній сумі 72 тис. грн. . Керівництво пропонує провести додатковий ремонт сходової клітини в адмін приміщенні, кошторисна вартість якого складає 191 тис. грн. Різницю суми вирішено попросити у центрального органу управління та провести спрощену закупівлю на поточний ремонт по ДК 021:2015-45000000-7. Підкажіть будь-ласка чи не буде це порушенням ЗУ “Про публічні закупівлі”, в частині поділу предмета закупівлі? Дуже дякую за відповідь.
Відповідь
10.11.2021 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
3453 / 3381
Доброго дня. Будь ласка, допоможіть розібратись. В січні укладено договір на постачання електроенергії за результатами спрощеної процедури закупівлі. В жовтні постасчальник повідомив про підвищення тарифів, що приводе до збільшення суми договору. Вимушені були дочекатись виділення додаткових коштів, розірвати існуючий договір фі тепер укладаємо прямий договір з цим же постачальником на період листопад-грудень. Питання - чи можемо ми застосувати в новому прямому договорі ст.631, якщо предмет договору той самий, що і зі спрощеною закупівлею, але за рахунок виділених додаткових коштів? Чи можливо розглядати ці два договори як окремі і незалежні один від одного? Дякую.
Відповідь
03.11.2021 Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі Розширений перегляд
3017 / 3061
Добрий ранок! На закупівлю послуг теплопостачання на 2021 рік була проведена переговорна процедура, заключено договір на близько 380 тис. На сьогодні збільшено тариф майже в два рази згідно рішення міської ради. Згідно п.7 частини 5 ст.41 можна було б заключити додаткову угоду на збільшення вартості договору без зміни кількості послуг якщо це є в договорі, я правильно розумію? Але постачальник в договорі прописав що в разі зміни ціни додаткові не заключаються, нова ціна застосовується з моменту затвердження тарифу. Пропорційно залишку послуг, які мали б бути отримані до кінця року відповідно до нового тарифу (без зміни обсягу, який планували на початок року) виникає потреба на близько 160 тис. Як діяти в цьому випадку? Заключити додаткову, якщо в договорі інформація що в разі зміни тарифів вони застосовуються зразу і без додаткових угод? Провести переговорку після того як цей договір буде виконано (але сума менше 200 тис.грн)? Укласти прямий договір на додаткові кошти здається теж не вірним, так як сума більше 50тис.
Відповідь
02.11.2021 Запитання      Тема: Відкриті торги з публікацією англійською мовою Розширений перегляд
2508 / 2546
Відповідно до пункту 16 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» пов’язана особа це особа, яка відповідає будь-якій з таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється таким учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з таким учасником процедури закупівлі. Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу або вирішальний вплив на господарську діяльність учасника процедури закупівлі безпосередньо або через більшу кількість пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, що надають можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше ніж 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі. Відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у графі " про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) - тип бенефіціарного володіння: Не прямий вирішальний вплив З огляду на вищезазначене просимо надати роз`яснення чи є учасники аукціону у яких тип бенефіціарного володіння: не прямий вирішальний вплив, пов’язаними особами в розумінні ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» Просимо Вас надати роз’яснення до 08.11.2021 р. (кінцевий термін розгляду тендерної пропозиції учасника).
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2