|
|
21.05.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Під час закупівлі робіт пропозиція учасника, розміщена на майданчику, а саме кошторис на виконання робіт, відповідала умовам. Учасник був визначений переможцем і замовник має намір укласти з ним договір. Але після пониження ціни в результаті аукціону,кошторис учаника звісно змінився також, і учасник під час укладення договору надає до договору кошторис, що не відповідає умовам (значно занижена ціна матеріалів, їх кількість, відрізняються їх найменування тощо), при цьому обсяги робіт збережені. Такий договір замовник підписати не може, оскільки штатний кошторисник дає свій висновок, що кошторис не відповідає ДСТУ. Як діяти уповноваженій особі в такому разі? На підставі якого пункту Закону відхилити пропозицію учасника,визначеного переможцем, чи може потрібно скасовувати своє рішення про визнання його переможцем, з посиланням на які саме пункти Закону "Про публічні закупівлі"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Спрощена закупівля здійснюється відповідно до статті 14 Закону. Перелік підстав для відхилення пропозицій та відміни спрощеної закупівлі визначений частинами тринадцятою та сімнадцятою статті 14 Закону.
Разом з тим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06, розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель".
Водночас до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій замовників у конкретних випадках.
|
|
|
18.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Наша організація виступає Замовником (головним розпорядником коштів), яка частково утримується за рахунок коштів на утримання служби Замовника (1% згідно ДСТУ), що прописано у Положенні про відділ.Як необхідно планувати (відображати у річному плані ці закупівлі, якщо правильно їх називати закупівлями). Ажде, відповідно до нового Закону "Про піблічні закупівлі" один рядок плану- одна закупівля. Розрахунки утримання служби замовника відбуваються по фактично виконаним роботам.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону№ 114-IX від 19.04.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
При цьому, у разі якщо видатки замовника не передбачають здійснення придбання товарів, робіт і послуг та укладання договору про закупівлю, норми Закону, зокрема в частині планування та оприлюднення звіту про договір про закупівлю, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
Водночас, оскільки відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197, Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва , а згідно з Положенням про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, з питань використання коштів у вказному випадку пропонуємо додатково звернутись до вищезазначених органів виконавчої влади.
|
|
|
15.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Річна потреба підприємства згідно плану використання бюджетних коштів на придбання послуги з організації харчування для структурних підрозділів з різним місцерозташуванням складає 300 тис. грн. До 19.04.2020 р. було оголошено та проведено одні відкриті торги на суму 200 тис. грн. для структурного підрозділу у місті Кременчук. Договір про закупівлю було укладено 06.05.2020 р.
Необхідно провести ще одну закупівлю для іншого структурного підрозділу у місті Лубни на суму 100 тис. грн., що залишилася. Зазначу одразу, що у зв'язку з відсутністю реальної конкуренції у м. Лубни по наданню даних послуг (що підтверджується даними Prozorro та досвідом Замовника), Замовнику було достеменно відомо, що відкриті торги не відбудуться двічі, та планувалося в решті решт вийти на переговорну процедуру. Втім, часу провести двічі відкриті торги та вийти на переговорну процедуру до 19.04.20 р. не було, оскільки даний структурний підрозділ приєднався до нашого шляхом реорганізації на початку березня. А у зв'язку з тим, що нова редакція закону міняє кваліфікаційні критерії, істотні умови договорів тощо, очевидно, що якби було двічі проведено невдало відкриті торги через відстуність пропозицій, то вийти на переговорну процедуру після 19.04.2020 з ідентичними умовами ТД було не можливо, а отже на думку Замовника така переговорна процедура була би не легітимною. Постає питання, яку процедуру обрати тепер - "спрощена закупівля" чи залишити все таки "відкриті торги"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання застосування та алгоритму проведення спрощених закупівель міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Крім того, інформуємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31458, розміщено лист від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель”, який містить інформацію стосовно закупівель відокремленими підрозділами.
|
|
|
07.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Яку необхідно застосувати процедуру при закупівлі робіт авторського нагляду, якщо вартість таких робіт від 50 тис. грн до 200 тис. грн?
Враховуючи наступне:
Відповідно до статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський нагляд, авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об’єкта архітектури, іншими робітниками затвердженого проекту. Відповідно до п. 2 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури» та ДСТУ-Н Б А.2.2-11:2014 «Настанова щодо проведення авторського нагляду за будівництвом», - авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно- монтажних робіт проекту.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Поряд з цим аналогічна відповідь міститься у запиті 609/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA
|
|
|
04.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Шановні колеги!
Вимогами ч2 ст23 Закону зазначено, що у разі якщо предмет закупівлі в подальшому буде використовуватися фізичними особами, технічні специфікації повинні складатися з урахуванням потреб осіб з інвалідністю або проектувальних вимог для врахування потреб усіх категорій користувачів.
Просимо надати роз’яснення з наступних питань:
1) Що мається на увазі «якщо предмет закупівлі в подальшому буде використовуватися фізичними особами»? Наприклад, це може бути товар – продовольчі товари (масло, м’ясо, риба тощо), спортивні товари (тренажери, інше спортивне спорядження) тощо.
Також це можуть бути послуги – наприклад, медичні послуги, страхування фізичних осіб тощо. Предметом закупівлі можуть бути роботи, результат яких може бути використаний фізичними особами – наприклад, будівництво будівель, споруд тощо.
Тобто, в зазначених випадках товари, роботи або послуги будуть безпосередньо після придбання використовуватись фізичними особами.
З іншого боку існують товари, наприклад, комплектуючі для протезно-ортопедичних виробів, які будуть придбані замовником за процедурою відкритих торгів, після цього шляхом виробничого процесу буде створений товар – ортопедично-протезний виріб за заявкою фізичної особи-інваліда. Тобто сам придбаний замовником товар не є таким, що одразу після придбання буде використовуватись фізичною особою.
Ще один приклад товару, який безпосередньо не використовується фізичними особами – бензин та дизельне паливо, мастила та шини до автомобілів (наприклад, такі товари можуть бути придбані замовником для власного транспорту, який обслуговує підприємство, транспорт використовують посадові особи замовника -фактично фізичні особи).
До яких саме предметів закупівлі використовувати дану вимогу – до тих, що в результаті придбання будуть безпосередньо використовувати фізичні особи, або й до таких, що наведені в прикладі та є комплектуючими, запасними частинами товарів тощо, які в подальшому (через переробку, через використання в машинах, механізмах, що можуть бути використані фіз.особами для власних цілей, у тому числі й фізичними особами, що є посадовими особами замовника.
2) Яким чином технічні специфікації повинні складатися з урахуванням потреб осіб з інвалідністю у випадку коли, наприклад, товар – продукти харчування тощо використовуються у тому числі й особами з інвалідністю, а також й іншими фіз.особами без зазначених властивостей? Як саме забезпечити замовнику виконання вимог ч2 ст23 Закону при складанні тендерної документації – це може бути посилання на норми законодавства – ДСТУ, ТУ тощо, у разі якщо такі норми містять застереження для осіб з інвалідністю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини другої статті 23 Закону у разі якщо предмет закупівлі в подальшому буде використовуватися фізичними особами, технічні специфікації повинні складатися з урахуванням потреб осіб з інвалідністю або проектувальних вимог для врахування потреб усіх категорій користувачів.
При цьому Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон № 875-XII) визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.
Так, згідно зі статтею 2 Закону № 875-XII особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Отже, такі вимоги стосуються будь-яких предметів закупівлі, які будуть безпосередньо використовуватися фізичними особами і тому мають ураховувати потреби осіб з інвалідністю та усіх категорій користувачів.
Поряд з цим технічні вимоги до предмета закупівлі визначаються замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням відповідних технічних регламентів, національних стандартів та з дотриманням законодавства в цілому.
|