|
14.11.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день.
Відповідно до Рішення 15 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 28.02.2023 №350/23 комунальному підприємству «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради» (далі – ЦЗО ХМР) доручено забезпечення виконання функцій централізованої закупівельної організації, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216.
Просимо надати роз’яснення з наступних питань:
1) Чи має право ЦЗО ХМР, окрім організації та проведення закупівель в інтересах замовників, бути учасником процедури закупівлі, зокрема постачальником товарів?
2) Чи має право ЦЗО ХМР бути постачальником товарів до електронного каталогу Prozorro Market після проходження відповідного відбору?
З повагою,
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 постанови № 1178 замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. Згідно з пунктом 38 статті 1 Закону централізовані закупівельні організації - юридичні особи державної або комунальної власності, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно Закону. Відповідно до статті 11 Закону централізована закупівельна організація (далі - ЦЗО) набуває усіх прав та обов’язків замовників, що визначені цим Законом, та несе відповідальність згідно із законами України. Особливості створення та діяльності ЦЗО установлені постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 (зі змінами) (далі - Особливості № 1216). Також згідно з пунктом 7 Особливостей ЦЗО, у тому числі утворені під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, організовують і проводять в інтересах замовників процедури закупівлі відкриті торги відповідно до цих особливостей та закупівлі за рамковими угодами відповідно до умов, визначених Законом, а також можуть формувати та супроводжувати електронний каталог відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”. Виходячи з положень Закону та Особливостей 1216, ЦЗО як замовник, зокрема організовує і проводить тендери в інтересах замовників відповідно до Закону та Особливостей; набуває усіх прав та обов’язків замовників, що визначені Законом; несе відповідальність згідно із законами України. Поряд з цим відповідно до частини першої статті 58 Господарського кодексу України (далі - ГК УКраїни) суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом. Водночас згідно з статтею 57 ГК України установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання. В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом. Положенням визначається господарська компетенція органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи інших суб'єктів у випадках, визначених законом. Отже юридична особа - організація, створена шляхом об’єднання осіб та/або майна, зареєстрована у встановленому законом порядку, наділена загальною цивільною правоздатністю і дієздатністю, яка має право здобувати й здійснювати майнові і особисті немайнові права, виконувати обов’язки, бути позивачем і відповідачем в суді. Правосуб’єктність юридичної особи зазначається у установчих документах. Ураховуючти викладене, можливість ЦЗО як юридичної особи здійснювати іншу діяльність не пов’язану з діяльністю ЦЗО, законодавством про публічні закупівлі не обмежена.
|
|
25.03.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оборонні закупівлі" щодо удосконалення правового регулювання ціноутворення в оборонних закупівлях під час дії правового режиму воєнного стану" (Документ 3589-IX, чинний, поточна редакція — Прийняття від 22.02.2024
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 16.03.2024) . Статтю 30 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту::
...
- у разі якщо придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони під час дії правового режиму воєнного стану здійснюється за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, рівень прибутку у складі ціни державного контракту (договору) не може перевищувати рівень прибутку (граничний рівень прибутку), встановлений Кабінетом Міністрів України на момент укладення відповідного державного контракту (договору);
Який гранічний рівень прибутку встановлений КМУ на момент 25.03.2024 та в якій постанові це зазначено (номер дата)?
Дякую за відповідь.
Директор ТОВ "ЮДТ"
Михайло Клюєв
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, у відповідь на Ваше питання інформуємо про наступне. Відповідно до частини першої статті 30 Закону Кабінетом Міністрів України визначаються Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі Особливості – № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. При цьому згідно із частиною третьою статті 30 Закону України "Про оборонні закупівлі" (далі-Закон) встановлюються особливості формування ціни державного контракту (договору) з оборонних закупівель, який укладається під час дії правового режиму воєнного стану, а саме, у складі ціни державного контракту (договору) на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони враховуються витрати, зокрема податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі, і прибуток виконавця; у разі якщо придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони під час дії правового режиму воєнного стану здійснюється за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, рівень прибутку у складі ціни державного контракту (договору) не може перевищувати рівень прибутку (граничний рівень прибутку), встановлений Кабінетом Міністрів України на момент укладення відповідного державного контракту (договору); у разі невстановлення Кабінетом Міністрів України рівня прибутку (граничного рівня прибутку), визначеного цією частиною, ціна товарів, робіт і послуг визначається державним контрактом (договором), що укладається за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, відповідно до пропозиції виконавця з урахуванням прибутку такого виконавця. Також відповідно до підпункту 1 пункту 3 Постанови № 1275 положення щодо визначення ціни державного контракту (договору) на основі розрахунково-калькуляційних матеріалів, встановлені Порядком формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 р. № 309 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 30, ст. 1737), Порядком планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 363 “Питання оборонних закупівель” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 33, ст. 1916), не застосовуються; положення абзацу першого пункту 49 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 363, не застосовується. Разом з тим, відповідно до пункту 46 Особливостей № 1275 у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом через вітчизняних суб’єктів господарювання, яким в установленому порядку надані повноваження щодо здійснення імпорту відповідних видів товарів, робіт і послуг оборонного призначення, в комерційній пропозиції в обов’язковому порядку зазначаються всі витрати виконавця, пов’язані з виготовленням/придбанням товарів, виконанням робіт та наданням послуг, всі податки та збори та постачальницька винагорода, яка становить 3 відсотки вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення за зовнішньоекономічним договором (контрактом) і підлягає сплаті за умови виконання вітчизняним суб’єктом господарювання всіх умов державного контракту (договору). Водночас, звертаємо увагу, що Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова від 31.10.2023 № 256 “Про реалізацію експериментального проекту щодо здійснення оборонних закупівель безпілотних систем та засобів радіоелектронної боротьби вітчизняного виробництва” (далі – Постанова № 256). Постанова № 256 визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо здійснення оборонних закупівель безпілотних систем (безпілотних авіаційних комплексів, безпілотних літальних апаратів, безпілотних наземних (роботизованих), безпілотних водних (плаваючих) комплексів) (далі – безпілотні системи) вітчизняного виробництва (далі – експериментальний проект). Метою експериментального проекту є сприяння розвитку виробництва безпілотних систем вітчизняного виробництва. Отже, завдяки прийнятю Закону України від 22.02.2024 № 3589-IX "Про внесення змін до Закону України "Про оборонні закупівлі" щодо удосконалення правового регулювання ціноутворення в оборонних закупівлях під час дії правового режиму воєнного стану" врегульовано питання визначення прибутку при укладанні державних (контрактів) договорів державними замовниками в сфері оборони та забезпечено можливість на період воєнного стану, визначити як можливість регулювання Кабінетом Міністрів України граничного рівня прибутку в таких договорах, так, і механізм дії, у випадку якщо такий рівень прибутку не встановлений. Підсумовуючи, звертаємо увагу, що листи міністерств не встановлюють норм права, мають виключно інформативний характер.
|
|
07.02.2024
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
03.10.2019 між учасником та Замовником було укладено договір про закупівлю за результатами проведення переговорної процедури закупівлі. В ході виконання договору виникла необхідність у виконанні додаткових робіт, які не були передбачені проектною документацією. Вказані додаткові роботи були виконані підрядником. В подальшому до проектної документації було внесено зміни та відкореговано проектно-кошторисну документацію з врахуванням виконаних додаткових робіт. Станом на даний час потребують розяснення з приводу того, яку редакцію Закону Про публічні закупівлі застосовувати до переговорної процедури, так як на момент укладення договору 03.10.2019 діяла інша редакція Закону (ст. 35) яка не мала виключень щодо проведення переговорної проведури. Однак, ст. 40 Закону в редакції Закону з 19.04.2020 забороняє проводити переговорну процедуру закупівлі (п.6 ч.2) у випадку необхідності закупівлі додаткових робіт у того ж виконавця, у випадку якщо основний договір не був укладений за результатами тендеру.
За положеннями ст. 5 Цивільного кодексу України, Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Однак, правовідносини із Замовником виникли в рамках договору укладеного за результатами переговорної процедури закупівлі від 03.10.2019 на підставі старої редакції Закону.
Тому, просимо надати розяснення, якщо договір про закупівлю був укладений за результатами переговорної процедури закупівлі на підставі Закону в редакції чинній, до 19.04.2020 року і у замовника виникла необхідність закупити у того ж самого виконавця додаткові роботи, які невід'ємно пов'язані з основним договором (та які фактично виконані підрядником) норми Закону в якій редакції потрібно застосовувати для проведення переговорної процедури (п.6 ч.2 ст. 35 старого Закону чи п.5 ч.2 ст. 40 Закону в новій редакції)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 738/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1951aed3-0ff7-4f16-bc99-9bdcca31f1a5&lang=uk-UA
|
|
18.01.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
20 березня 2022 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 335 «Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану» (надалі також – Постанова № 335).
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Постанови 335, на період воєнного стану договірна ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору) з урахуванням економічних показників діяльності підприємства на момент укладення державного контракту. При цьому під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов’язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг.
У зв'язку із зазначеним, прошу:
1. Надати інформацію чи є перелік складових, які враховуються під час розрахунку ціни (а саме, всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов’язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг) та які зазначені в підпункті 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 335 «Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану», вичерпним?
2. Надати інформацію чи містить текст підпункту 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 335 «Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану» заборону на врахування прибутку (постачальницької винагороди) виконавця під час розрахунку ціни на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (далі – Положення), Мінекономіки є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Згідно з підпунктом 5 та 6 пункту 1 статті 1 Закону України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) визначено, що головний орган у сфері планування оборонних закупівель - визначений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику та головний орган у сфері здійснення оборонних закупівель - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та в особливий період. Щодо питання формування та підтвердження собівартості товарів, робіт і послуг, зазначених в листі, то з огляду на положення законодавства собівартість товарів, робіт і послуг визначається на підставі стандартів бухгалтерського обліку, при цьому національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в Україні розробляються та затверджуються Міністерством фінансів України. Отже, до компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого органу, не належить визначення правил формування та підтвердження собівартості товарів, робіт і послуг. Також звертаємо Вашу увагу на те, що Мінекономіки не є розробником постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 335 “Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану”, а тому відсутня можливість відповісти на питання по суті Вашого звернення. Принагідно зазначаємо, що листи міністерств не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.
|
|
31.01.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! У 2023 році ми Відповідно до Постанови КМУ від 29.12.2023 р. №1415 обласні військові адміністрації є державним замовником у сфері оборони щодо закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення (товарів подвійного призначення) для будівництва фортифікаційних споруд. Вивчивши законодавчу базу з оборонних закупівель маємо деклька питань:
1. чи повинні ми закупівлю "будівництво фортифікаційних споруд" вносити до плану закупівель електронної системи закупівель через електронний майданчик?
2. чи можемо ми керуватись підпунктом 4 пункту 13 Особливостей (Постанова КМУ від 12.10.2022 р. №1178) при здійсненні закупівлі "будівництво фортифікаційних споруд"?
3. чи повинні ми в електронній системі закупівель через електронний майданчик публікувати звіт про підписаний договір та публікувати сам договір з усіма додатками та додатковими угодами при здійсненні закупівлі "будівництво фортифікаційних споруд"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Питання щодо здійснення закупівель державними замовниками у сфері оборони щодо закупівлі товарів, робіт і послуг товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд врегульовано розділом “Проведення закупівель озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, а також товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд” Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 на виконання положень Закону України “Про оборонні закупівлі» (далі – особливості 1275). Відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” Кабінетом Міністрів України 29 грудня 2023 року була прийнята постанова № 1415 “Деякі питання підвищення обороноздатності держави на період воєнного стану в Україні”, яка визначила правовий статус окремих державних замовників у сфері оборони щодо закупівлі товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд та запровадила низку змін до Особливостей 1275. Відповідно до пункту 43 Особливостей 1275, державні замовники здійснюють закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”. Порядок проведення таких закупівель, у тому числі порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником. При цьому пунктами 43-49 Особливостей 1275, що регулюють особливості проведення закупівель озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, не передбачено застосування спеціального регулювання, що визначено особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178. Відповідно до пункту 6 Особливостей 1275 для планування оборонних закупівель та звітування про їх здійснення відповідно до цих особливостей рішеннями державних замовників, що здійснюють такі закупівлі, визначаються переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони. Відповідно до абзацу першого пункту 10 Особливостей № 1275 закупівлі, визначені пунктами 8 і 9 Особливостей № 1275, не включаються до річного плану закупівель. Слід зауважити, що вимоги пункту 6 Особливостей розповсюджуються як на оборонні закупівлі, що здійснюють державним замовником відповідно до пунктів 8 та 9 Особливостей № 1275 так і на оборонні закупівлі, що здійснюються відповдіно до пунктів 43-49 Особливостей 1275. Також відповідно до абзацу 2 та 3 пункту 10 Особливостей № 1275 встановлено норму згідно з якою за результатами здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель, відповідно до абзацу першого пункту 9 цих особливостей (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин) державні замовники розміщують звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель відповідно до частин четвертої та п’ятої статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі”. Додатки до звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, щодо закупівлі послуг із забезпечення комплектами продуктів харчування, послуг щодо забезпечення харчуванням та послуг з організації харчування військових частин оприлюднюються у форматі Excel. Державні замовники протягом 90 днів з дня припинення або скасування дії правового режиму воєнного стану прикріплюють до зазначених звітів про договори, укладені без використання електронної системи закупівель, файли з відповідними договорами, всіма додатками та змінами до них. При цьому відповідно до частини 4 статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон) за результатами здійснення закупівель на період дії правового режиму воєнного стану в разі здійснення закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, державний замовник (служба державного замовника, військова частина) оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівель озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), протягом 10 робочих днів з дня укладення такого договору. Таким чином у випадку укладання державним замовником прямого державного контратк (договору) без використання електронної системи закупівель, відповідно до абзацу першого пункту 9 Особливостей № 1275, а також при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, відповідно до пунктів 43-49 Особливостей № 1275, державний замовник зобов’язаний розмістити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель відповідно до вимог та у строки визначені частиною четвертою та п’ятою статті 30 Закону. Також підпункт 1 частини 3 статті 30 Закону визначає вимогу згідно з якою оборонні закупівлі (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин) під час дії правового режиму воєнного стану здійснюються з дотриманням таких вимог, а саме державні замовники протягом одного робочого дня до дати розміщення оголошення про закупівлю надсилають таке оголошення для оприлюднення адміністратором електронної системи закупівель на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель та/або в електронній системі закупівель.
|