|
|
28.02.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Просимо роз'яснити ряд питань:
1. Чи зобов'язані ми, як замовник, перевіряти інформацію у відкритих держреєстрах про контрагентів (постачальників, підрядників)учасника аукціону, чи ми перевіряємо тільки учасника?
2. Якщо у допороговій закупівлі заявку на участь у тендері не подав жоден учасник, чи можемо ми укласти прямий договір одразу, чи зобов'язані ще раз оголосити закупівлю і тільки після другої відміни торгів застосувати переговорну процедуру?
3. Якщо учасник зазначає що предмет закупівлі, а саме вугілля, видобувається в Росії, а юридична особа, яка постачає таке вугілля нашому учаснику тендеру зареєстрована в Україні і не підпадає під санкції, то чи можемо ми відхилити пропозицію такого учасника? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Відповідь на питання міститься в листах від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 "Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі”, від 17.01.2019 № 3304-04/1983-06 "Щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним", від 12.02.2019 № 3304-04/6186-06 "Щодо інформації про функціонування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F13652-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F1983-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F6186-06
Щодо питання 2
Відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті № 125/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a5b0599a-655f-4750-83c1-9d82495b9e62&lang=uk-UA
Щодо питання 3
Відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими до виконання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1147 “Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації” визначено перелік товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з Російської Федерації.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 07.09.2018 № 3304-04/39245-06 "Щодо застосування санкцій".
Підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 30 Закону.
При цьому до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
|
|
|
02.07.2018
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
1. Тендерною документацією Замовника про замовлення послуг визначено, що Учасник в складі своєї тендерної пропозиції повинний надати: Інформацію (повне найменування та місцезнаходження) про кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до надання послуг як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю або лист про відсутність суб’єкта господарювання як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору, залученого до надання послуг. Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено надання підтвердження незалучення субпідрядників. Просимо дати роз'яснення чи законною являється вимога Замовника про надання листа щодо незалучення субпідрядників, якщо частиною 3 статті 22 Законом України "Про публічні закупівлі" встановлено, що тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.
2. Відповідно до Вашого розяснення на запитання чи може виконавець залучати до надання послуг субпідрядників, Замовник має право в своїй тендерній документації встановлювати вимого щодо інформації по субпідрядників оскільки таке визначено в статтях 19 та 22 Закону України "Про публічні закупівлі". Просимо дати роз'яснення чи може Замовник встановлювати вимоги про інформацію по залученню субпідрядників, якщо проектом його договуру який наданий в складі тендерної документації право на залучення субпідрядників невизначено, а статтєю 19 визначено, що у звіті про результати проведення процедури закупівлі обов'язково зазаначається, зокрема у разі закупівлі робіт або послуг - повне найменування та місцезнаходження кожного юридичного суб’єкта господарювання, якого учасник, з яким укладено договір про закупівлю, буде залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю, якщо про це зазначено в договорі про закупівлю.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому статтею 22 Закону встановлено, що тендерна документація повинна містити зокрема:
інструкцію з підготовки тендерних пропозицій;
проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов;
у разі закупівлі робіт - вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.
Таким чином, статтею 22 Закону встановлено імперативну норму щодо переліку інформації, яку обов’язково повинна містити тендерна документація.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено листи від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”, від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”
|
|
|
29.10.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати роз"яснення, яку саме ціну мають вказувати учасники публічних закупіель, які не являються платниками ПДВ в полі ціни пропозиції під час подачі тендерної пропозиції на електронному майданчику, в разі, якщо Замовником встановлно, що ціна пропозиції подається з ПДВ, і після внесення ціни у відповідне поле на сайті електронного майданчика ана ціна автоматично відображається з відміткою "з ПДВ"?
ЧИ є порушенням, якщо учасник - неплатник ПДВ, подав початкову пропозицію, заповнивши електронну форму "ціна", вказавши при цьому певну суму своєї пропозиції, яка потім відображається сайтом як подана з ПДВ, а після завершення аукціону подав таку ж саме ціну пропозиції, але вказавши при цьому, що вона без ПДВ? (приклад: пропозиція ПЕРЕМОЖЦЯ у закупівлі UA-2018-09-11-002109-c).
За можливості, прошу не відповідати посиланням на відповідь по подібному запитанню. Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Пунктом 29 частини першої статті 1 Закону визначено, що тендерна документація – документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках.
Поряд з цим тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону).
У свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
При цьому відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до тих вимог, які визначені у тендерній документації.
При цьому інформація щодо врахування податку на додану вартість при розробці тендерної документації міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
07.04.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Запитання стосовно ЗУ "Про публічні закупівлі", а саме:
1. Як правильно планувати закупівлі, складати річний план та здійснювати
закупівлі якщо декілька предметів закупівлі входять до одного класу
(ХХХХ0000-Y) згідно з єдиним закупівельним словником. Наприклад: потрібно
закупити папір а4 на суму 130000 грн, конверти на суму 48000 грн,
канцелярське приладдя на суму 120000 грн. Всі ці предмети закупівлі
підпадають під код ДК 021:2015 - 30190000-7 "Офісне устаткування та
приладдя різне". Загальна сумма складає 298000 грн. Як в даному випадку
складати річний план та вібрати тип закупівлі та провести її? Чи можливе
скласти три окремих річних плану та провести по кожному з ним окрему
процедуру закупівлі, а саме відкриті торги для кожного, адже загальну сума
по цьому класу перевищує встановлені ЗУ "Про публічні закупівлі" пороги и
ми повинні застосовувати процедуру відкритих торгів? Чи потрібно
здійснювати закупівлю одним лотом за одним єдиним річним планом або
багатолотову закупівлю заодним річним планом?
2. В новій редакції ЗУ "Про публічні закупівлі" стосовно строків для
спрощених закупівель зазначено наступне: оголошення про проведення
спрозеної закупівлі та проект договору про закупівлю публікуються не
пізніше ніж за 6 р.дн. до кінцевого строку подання пропозицій; період
уточнення інформації учасниками спрощеної закупівлі не менше 3 р.дн.;
кінцевий строк подання пропозицій не менше 5 р.дн. Сума днів періоду
уточнення та строку подання пропозицій складає 8 р.дн. Чи я правильно
розуміє, що строк між оприлюдненням оголошення та кінцем подання пропозицій
мінімум буде складати 8 р.дн.? Чи ці 3 р.дн. включаются до складу 5 та 6
р.дн.? Я правильно визначити загальний строк між датою оприлюднення
оголошення та кінцевою датою подання пропозицій?
3. У поточній редакції ЗУ " Про публічні закупівлі" у абз. 11 ч. 1 ст. 10
зазначено, що звіт про укладені договори оприлюднюється протягом одного дня
з дня укладення договору. У новій редакції Закону від 19.04.2020 такого
немає. Чи я правильно розумію, що з моменту вступу нової редакції Закону
звіт про укладені договори не потрібно оприлюлюднювати?
4. Через який термін після закінчення спрощеної закупівлі можна укладати
договір про закупівлю? В новій редакції Закону визначено, що договір мусить
бути укладений не пізніше ніж через 20 к.дн. з дня прийняття рішення про
намір укласти договір. На відміну від процедури відкритих торгів, де
визначено, що договір не може бути укладений раніше ніж через 10 днів з дня
оприлюднення наміру про укладення договору та не пізніше ніж через 20 днів.
Щодо спрощеної закупівлі терміну стосовно "не раніше 10 днів" не встановлено.
5. Чи мусить учасник/переможець спрощеної закупівлі підтверджувати
відсутність підстав передбачених статтею 17 нової редакції ЗУ "Про публічні
закупівлі"?
6.Чи мусить замовник при проведенні спрощеної закупіалі враховувати
підстави визначенні в статті 17 Закону при розгляді ТП учасників та
визначенні переможця?
7. В мене є декілька предметів закупівлі, які входять до одного
класу (ХХХХ0000-Y) згідно з єдиним закупівельним словником (ЄЗС). Мені
потрібно закупити: 1) оплата послуг с перезарядки картриджів; 2)
техобслуговування і ремонт маркувальної машини. Ці дві закупівлі підпадають
до коду ДК 021:2015 - 50310000-1. Загальна сума за цими закупівлями складає
110 000 грн., з них 100 000 грн на перезарядку картриджів та 10 000 грн на
техобслуговування маркувальної машини. Якщо відштовхуватися від загальної
суми, то ми мусимо проводити спрощену закупівлю. Але техобслуговування
здійснює тільки Укрпошта, тому потрібно проводити переговори. Як потрібно
опублікувати річний план закупівель та провести закупівлі, якщо один з
лотів з одного класу за ЄЗС підпадає під переговорну процедуру закупівлі
(техобслуговування маркувальної машини), а інший під спрощену закупівлю
(перезарядка картриджів)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Щодо питання 1
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 нової редакції Закону предмет закупівлі − товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Сфера застосування нової редакції Закону визначена статтею 3 нової редакції Закону.
Таким чином, в залежності від предмету закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання, шляхом застосування процедур, визначених статтею 13 нової редакції Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 3 нової редакції Закону.
Поряд з цим відповідно до частини першої статті 4 нової редакції Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель.
При цьому відповідно до частини десятої статті 3 нової редакції Закону Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Щодо питання 3
Статтею 3 нової редакції Закону передбачається, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Щодо питань 2, 4-7
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=5553 розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнені відповіді, зокрема щодо спрощених закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
|
23.10.2019
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Просимо Вас надати консультацію з наступного питання.
Процедура – відкриті торги. Два учасника. 17.09.2019 переможцем обрано першого учасника. У цей же день протокол розгляду тендерної пропозицій першого учасника та повідомлення про намір укласти договір оприлюднені замовником в електронній системі. 25.09.2019 другим учасником подана скарга про Оскарження визначення переможця. Колегія АМК України 27.09.2019 прийняла скаргу до розгляду. 15.10.2019 Колегія АМК України постановила що замовник зобов’язаний скасувати рішення про визначення першого учасника переможцем процедури закупівлі (16.10.2019 о 20:54 була опублікована результативна частина рішення Колегії АМК України, 18.10.2019 о 23:22 було опубліковано все рішення).
Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Якщо розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною другою статті 32, і перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги (в нашому випадку це 16.10.2019), то нам незрозумілі наші дії. На виконання рішення Колегії замовник відхиляє першого учасника, але ж для розгляду наступного пройшли усі строки за Законом, а якщо ми повинні розглянути наступного учасника, то відповідно до якого пункту Закону? Чи після відхилення першого, ми повинні відмінити тоги з причини неможливості усунення порушень, що виникли через виявлення порушення законодавства з питань публічних закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 28 Закону після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною.
Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 28 Закону у разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.
Разом з тим, рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону).
Поряд з цим, згідно з частиною восьмою статті 18 Закону розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною другою статті 32, абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону.
Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
Таким чином, у разі скасування замовником рішення про визначення переможця на виконання рішення органу оскарження, замовник відхиляє пропозицію такого учасника якщо його пропозиція не відповідає умовам тендерної документації та переходить до розгляду наступної тендерної пропозиції з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною у строки, визначені Законом.
Водночас відповідно до абзацу другого частини дванадцятої статті 18 Закону рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
|