|
|
23.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону України Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель, до об’єднання
учасників належать: окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання
юридичних осіб - резидентів; окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання
юридичних осіб (резидентів та нерезидентів); об’єднання юридичних осіб -
нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.
Просимо надати роз’яснення у наступній ситуації. Є кілька ТОВ які самостійно приймають участь у тендерах через ПРОЗОРО але вони хочуть об’єднатись щоб їхні інтереси представляв один учасник, тобто подавав документи для участі в тендерах . Ми не дуже розуміємо що це за об’єднання учасників?? Господарський кодекс в статтях 118-127 не розкриває це поняття.
Яка на вашу думку це має бути форма об’єднання ? Вони хочуть об’єднатись на партнерських засадах без поглинання один одного але для досягнення комерційного результату. Це має бути нова ТОВ яка їх об’єднає чи ні? Які види підприємств та організацій можуть входити в таке об’єднання? Бо серед партнерів та охочих об’єднатись є приватні, державні та комунальні підприємства. Серед них є виробники, надавачі різних послуг та ін.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать:
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів;
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів);
об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.
Відповідно до статті 118 ГК України об'єднання підприємств є юридичною особою.
Статтею 120 ГК України визначено організаційно-правові форми об'єднань підприємств.
При цьому відповідно до Положення Міністерства юстиції України (далі- Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику, зокрема у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців.
Тому, з питання порушеного у запиті, пропонуємо звернутися до Мін’юсту.
|
|
|
22.06.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч.3 ст. 3 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, ВАРТІСТЬ яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів.
Згідно підпункту 22 ч.1 ст. 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах ЄДИНОЇ процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відтак, ч.3 ст. 3 регламентує порядок дій Замовника виходячи не з ВАРТОСТІ ПРЕДМЕТА закупівлі, а ВАРТОСТІ ДОГОВОРУ.
У зв'язку із цим просимо надати роз'яснення чи дійсно Замовнику не потрібно оголошувати конкурентну процедуру закупівлі, якщо він укладає декілька різних договорів, кожен з яких не перевищує 50 тис. грн., за ЄДИНИМ предметом (єдиним CPV-кодом) коли загальна річна СУМА ПРЕДМЕТА закупівлі перевищує 200 тис. грн.?
Враховуючи, що потеба за кожним з таких договорів не могла бути передбачена (запланована) заздалегідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 366/2020 та 657/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
При цьому про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
22.06.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, в п.3 р.1 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Наказом від 15.04.2020 №708 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі», предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника, тобто відсутня вимога щодо зазначення в дужках конкретної назви закупівлі, на відміну від наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17 березня 2016 року N 454 "Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі", який втратив чинність. При цьому Наказ МЕРТУ від 22.03.2016 р. №490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель", наразі чинний і передбачає у формах Річного плану, оголошення про проведення відкритих торгів тощо, заповнення графи "конкретна назва закупівлі". Виходячи з вищевикладеного, просимо надати розяснення, чи потрібно зазначати конкретну назву предмета закупівлі при плануванні закупівель та оголошенні процедур закупівель/спрощених закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з статтею 9 Закону Уповноваженим органом розроблено та затверджено порядки, зокрема щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації про публічні закупівлі.
При цьому розроблення та затвердження форм документів у сфері публічних закупівель Законом не передбачено.
Так, ураховуючи пункт 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі - Порядок № 708).
Вимога щодо назви предмета закупівлі передбачена Порядком розміщення інформації про публічні закупівлі, що затверджений наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (далі - Порядок № 1082).
Так, згідно з пунктом 12 Порядку під час розміщення в електронній системі закупівель інформації про предмет закупівлі в окремих полях зазначається інформація щодо назви предмета закупівлі (у разі визначення предмета закупівлі - послуга з виконання науково-технічних робіт, у цьому електронному полі зазначається конкретна назва науково-технічної роботи); коду предмета закупівлі відповідно до класифікаторів або назва згідно з ДСТУ, державних або галузевих будівельних норм, які передбачені для визначення предмета закупівлі відповідно до Порядку № 708, та їх назви.
У свою чергу, з технічних питань необхідно звертатись до оператора авторизованому електронного майданчика та ДП “ПРОЗОРРО” як адміністратора системи.
|
|
|
22.06.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня,підскажіть будь-ласка,як оприлюднити звіт про закупівлю без проведеня електроної закупівлі якщо, договір довгостроковий від 2001 року і зг.нового закону з 19.04.2020р. до нього є додаток до договору від 18.06.2020р якій збільшує суму договору але по ньому до 19.04.20р не було зроблено звіту про закупівлю.Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону№ 114-IX від 19.04.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
Про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
При цьому питання планування закупівель з урахуванням Бюджетного кодексу України та виконання укладених договорів, укладених у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону міститься у листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель" та від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06%20%09
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20
|
|
|
19.06.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.19.06.2020 набрав чинності Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року N 708 Про затвердження Порядку визначення предмету закупівлі. Прошу надати роз'яснення щодо визначення предмету закупівлі під час закупівлі поточного ремонту та закупівлі робіт, а саме - чи потрібно зазначати код ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника? Чи зазначати ДК 021:2015: 99999999-9 — Не відображене в інших розділах?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 4 розділу ІІ “Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг” Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
Наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, яким передбачено, що у випадках, зазначених у пункті 13, додатково в окремих полях заповнюється інформація щодо, зокрема коду та назви відповідно до Єдиного закупівельного словника, у разі визначення предмета закупівлі - послуга з поточного ремонту або послуга з виконання науково-технічних робіт.
Отже, визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту здійснюється згідно з Порядком, при цьому при розміщенні інформації в електронній системі закупівель додатково зазначається код та назва відповідно до Єдиного закупівельного словника.
При цьому відповідь щодо визначення предмета закупівлі робіт міститься у запиті № 1545/2020 за посиланням:
ttps://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bedd49af-a16e-4eff-a786-fc50fbd8cf3b&lang=uk-UA
|