|
|
11.10.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Підскажіть будь ласка відбувається об`єднання двох закладів шляхом злиття, буде створюватись нова юридична установа. Підскажіть, що робити з договорами, які діють на момент злиття, розривати, робити додаткову угоду на правонаступництво, як правильно? Коди дк в новій установі будуть з нуля рахуватися чи підбиватися?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 1259/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваеного органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5b6a6e75-673e-4117-95ee-51981fd9211d&lang=uk-UA
|
|
|
23.11.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Прошу надати офіційне роз’яснення стосовно вимог від Замовника додаткових документів у процедурі закупівель Запит пропозицій постачальників. Відповідно до Постанови КМУ №1135 від 31 жовтня 2023 р. до пункту 57 Постанови КМУ № 822 від 14 вересня 2020 р. вносяться зміни, які передбачають, що Запит пропозицій постачальників не повинен містити вимог до постачальника та інших документів, які не передбачені цим Порядком. Але, ми стикнулися з наступною проблемою: у закупівлі UA-2023-11-17-011298-a Замовник вимагає додаткові документи від учасника у Додатку 2 до Проєкту договору. Але процедурою Запит пропозиції постачальників навіть не передбачені відповідні поля у електронних майданчиках системи Prozorro для прикріплення відповідних документів.
Отже, зважаючи на вищеперелічене, виникають наступні питання:
1. Чи є законним відповідний порядок вимагання документів від Замовника?
2. Чи є законним вимоги Замовника саме у Закупівлі, зазначеній вище?
3. Якщо відповідь на перші два питання буде позитивною, то який механізм надання документів, які вимагає Замовник?
Дякую за змістовну та вичерпну відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 20.11.2023 № 3323-04/62708-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" ( 5.Щодо повноважень Держаудитслужби), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62708
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
25.05.2023
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Чи буде вважатись порушенням, якщо публікувати план+звіт до договору про закупівлю до 50 тис.грн.?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 139/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=52d84b5d-31aa-49f2-981d-c31c8c5a9afd&lang=uk-UA
|
|
|
29.09.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
21.09.2023 постанова щодо підтримки оборонно-промислового комплексу України в умовах воєнного стану № 10071 від 19.09.2023 була прийнята Верховною Радою України, постановою зокрема передбачено:
1. Кабінету Міністрів України гарантувати виконавцям державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель компенсацію всіх економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних із їх виконанням, а також суми прибутку (постачальницької винагороди) у складі вартості (ціни) товарів, робіт і послуг оборонного призначення, відповідно до умов державних контрактів (договорів).
2. Рівень прибутку у складі вартості (ціни) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель визначається рішеннями Кабінету Міністрів України, які були чинними станом на 24 лютого 2022 року, із урахуванням особливостей, передбачених пунктом 3 цієї Постанови, та не може бути зменшений державними замовниками.
3. Рівень прибутку у складі вартості (ціни) державних контрактів (договорів) на виготовлення та поставку безпілотних систем (безпілотних авіаційних комплексів, безпілотних літальних апаратів, безпілотних наземних (роботизованих) комплексів, безпілотних водних (плаваючих) комплексів) вітчизняних виконавців визначається окремими рішеннями Кабінету Міністрів України.
У зв’язку х цим виникає ряд питань:
Як замовнику вірно розтлумачити норми цієї постанови № 10071 від 19.09.2023?
У постанові № 10071 від 19.09.2023 йдеться що рівень прибутку визначається рішеннями уряду які були чинними станом на 24.02.2022. Мається на увазі Постанова Уряду №309 про від 17.03.2021? Чи йдеться про Постанову Уряду 363? Можливо це відсилка на інші постанови?
Що означає формулюваггя "та не може бути зменшений державними замовниками"?
Чи потрібно замовнику який закуповував по калькуляції ВИТРАТ без прибутку зробити ревізію раніше заключених договорів? Можливо передбачені ще якісь дії замовника? Чи можна донараховувати прибуток по старим договорам якщо були договори по собівартості? На які нормативно- правові акти спиратись?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
З питань застосування положень постанови Верховної Ради України від 21.09.2023 № 3388-IX "Щодо підтримки оборонно-промислового комплексу України в умовах воєнного стану" рекомендуємо звернутися до головного органу у сфері здійснення оборонних закупівель, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363 «Питання оборонних закупівель» - Міністерства оборони України, та головного органу у сфері планування оборонних закупівель – Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості.
Принагідно зазначимо, що до компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого органу, відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, не належить визначення правомірності дій суб'єктів у конкретних випадках та повідомляємо, що листи міністерств не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.
|
|
|
08.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, яким чином державний замовник сфери оборони визначений в Постанові КМУ від 03.03.2021 №363 уповноважує підконтрольні йому органи на здійснення закупівель у відповідності до Постанови КМУ від 11.11.2022 № 1275, чи повинен бути це наказ або розпорядження, чи є вимоги до виду документу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідно до пункту 10 частини першої статті 1 Закону України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон про оборонні закупівлі) державні замовники у сфері оборони – визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України.
Перелік державних замовників у сфері оборони визначено постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2021 р. № 363 “Питання оборонних закупівель”. Згідно з пунктом 26 частини першої статті 1 Закону про оборонні закупівлі служба державного замовника – суб’єкт господарювання, що належить до сфери управління державного замовника, або структурний підрозділ державного замовника, що уповноважується ним на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення та інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
Таким чином, військова частина, організація (установа, заклад) повинна належати до сфери управління державного замовника або бути структурним підрозділом державного замовника та відповідно отримати відповідні повноваження, наприклад шляхом видання відповідного наказу, розпорядження, доручення або іншого розпорядчого документа державного замовника.
|