Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Відповідно до п.35 ч.1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" уповноважена особа-службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). В разі призначення уповноваженою особою особу, яка не є суб"єктом декларування та не подавала декларації за минулий рік, чи повинна ця особа до та після призначення її уповноваженою особою подати таку декларацію?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту).

Поряд з цим відповідно до частини першої статті 1 Закону України “Про запобігання корупції” суб’єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов’язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Разом з тим Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 19.05.2016 № 1 затверджено Положення про апарат Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – Положення). Згідно з пунктом 20 Положення апарат через структурні підрозділи забезпечує діяльність Національного агентства, зокрема у сфері контролю та перевірки декларацій, моніторингу способу життя суб'єктів декларування.

Отже, з питання, порушеного у запиті пропонуємо звернутися до Національного агентства з питань запобігання корупції.

28.04.2020

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

3768 / 3647

Відповідно до пункту 7 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» в новій редакції, введеній в дію 19.04.2020 року, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Просимо роз’яснити, чи можна вказану норму Закону застосувати за умов, якщо у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт у того самого учасника, загальна вартість таких робіт є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону та не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру, проте такий тендер був проведений за старою редакцією Закону і такий договір станом на момент введення в дію нової редакції Закону вже повністю завершений.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Згідно з пунктом 28 частини першої статті 3 Закону спрощена закупівля – придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону.

Водночас частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких відповідає вартісним межам визначеним в пункті 28 частини першої статті 3 Закону, без застосування порядку проведення спрощених закупівель.

Так, відповідно до пункту 5 частини сьомої статті 3 Закону замовник не застосовує порядок проведення спрощеної закупівлі у разі якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури.

У разі здійснення закупівлі у зазначеному випадку, замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.

Отже, у разі укладення договору про закупівлю до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ, замовник може здійснити придбання таких робіт чи послуг без застосування порядку проведення спрощеної закупівлі з підстави, передбаченої пунктом п’ятим частини сьомої статті 3 Закону, протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру.

28.04.2020

Запитання Тема: Допорогові закупівлі

Розширений перегляд

3763 / 3782

Доброго дня!Замовником було розпочато порядок укладення договору з постачальником за допомогою е-каталогу до введення в дію Закону (до 19.04.2020 року)загальна сума якого перевищувала 50 тис. грн. Замовником постачальнику було відправлено два проекти договору на підпис до введення вдію Закону в новій редакції, та постачальник повернув 1 екземпляр договору з підписом вже після 19.04.2020 (після введення в дію Закону) з дотриманням 20-ти денного терміну відповідно до статті 181 Господарського кодексу України. Органи казначейства відмовляються реєструвати зобовязання посилаючись, на те, що замовником було порушено Закон, оскільки повинна була бути проведена спрощена процедруа закупівлі. Прошу надати роз'яснення за якою процедурою повинна закінчитися дана публічна закупівля?

Відповідь

27.04.2020

Запитання Тема: Планування закупівель

Розширений перегляд

3262 / 3234

Доброго дня, підкажіть, будь ласка, тепер потрібно проводити спрощені закупівлі на технагляд і авторський нагляд? Раніше публікували звіт про укладений договір, сума 60-90 тис грн. Адже авторський нагляд здійснюється автором проекту. А технагляду замовник має довіряти, а через аукціон може виграти компанія/особа, що буде прикривати підрядника. Як правильно вчиниити та які процедури обрати?

Відповідь

27.04.2020

Запитання Тема: Допорогові закупівлі

Розширений перегляд

4026 / 4045

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та введений в дію з 19.04.2020. Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 3 нової редакції Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Також, згідно з п.22 ч. 1 ст.1 Закону визначено: 22) предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Чи може замовник провести закупівлю без використання електронної системи закупівель, якщо очікувана вартість закупівлі за конкретною назвою становить до 50 тис. гривень, а сума за кодом ДК, в якому знаходиться така закупівля – перевищує 50 тис. гривень, але при цьому не перевищує вартісні межі, встановлені п.2 ч.1 ст. 3 нової редакції Закону?

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2