|
|
14.11.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день.
Підприємству-виробнику було запропоновано укласти договір постачання продукції за результатами відровідної процедури (з урахуванням положень Постанови КМУ №1275 "Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану") одним з підрозділів ДПСУ. Зокрема, замовник запросив у підприємства-виробника гарантийний лист, яким підприємство-постачальник (виробник) гарантує що розрахунок ціни договору передбачає прибуток до 25 відсотків собівартості товарів. (зг. п.9 "ОСОБЛИВОСТЕЙ здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" Постанови КМУ №1275 віл 11.11.2022р).
Просимо надати роз'яснення, чи може підприємство-постачальник (виробник) рахувати собівартісь продукції як "собівартісь реалізованої продукції", якщо ціна договору розрахована на умовах постачання продукціі "DDP склад замовника"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, відповідно до положень пункту 9 Постанови №1275, при укладенні договору (контракту) без застосування процедур закупівель передбачених пунктом 8 Постанови №1275, допускається за однієї з таких умов:- розрахунок ціни договору передбачає прибуток до 25 відсотків собівартості товарів, робіт та послуг, у разі коли виконавець державного контракту (договору) є виробником запропонованого товару, надавачем послуг або виконавцем робіт;
- якщо виконавець державного контракту (договору) не є виробником товару, він має гарантувати, що сукупний прибуток усіх суб’єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), становить до 25 відсотків первинної собівартості товару.
Собівартість товарів, робіт і послуг визначається виробником товару, надавачем послуг або виконавцем робіт на підставі стандартів бухгалтерського обліку.
Принагідно зазначимо, що до компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого органу відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, не належить визначення правомірності дій суб'єктів у конкретних випадках та повідомляємо, що листи міністерств не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.
|
|
|
03.11.2023
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Є питання щодо Методу визначення очікуваної вартості товару, а саме Розрахунку очікуваної вартості товарів/послуг методом порівняння ринкових цін.
Відповідно до «Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі», затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 18.02.2020 № 275, «Метод порівняння ринкових цін - це метод визначення очікуваної вартості на підставі даних ринку, а саме загальнодоступної відкритої інформації про ціни ТА інформації з отриманих цінових пропозицій та прайс-листів на момент вивчення ринку.»,
У даному випадку не зрозумілим є сполучник «ТА».
Відповідно до зазначеного, послідовність дій при визначенні очікуваної вартості за методом порівняння ринкових цін наступна:
1) здійснити пошук, збір та аналіз загальнодоступної інформації про ціну (мережа інтернет, прайси та інше)
2) направити не менше 3-х письмових запитів цінових пропозицій до постачальників/виробників товару
3) визначити очікувану ціну за одиницю, як середньоарифметичне значення масиву отриманих даних
4) визначити очікувану вартість, як добуток очікуваної ціни за одиницю на кількість товару/послуг.
Чи вірно я розумію дану норму?
Чи слід розуміти способи аналізу ринка шляхом аналізу загальнодоступної інформації та аналізу інформації, отриманої шляхом проведення ринкових консультацій, як два окремих, не залежних один від одного способів?
Чи дійсно для кожного виду товару слід використовувати обидва способи аналізу ринка?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу повідомляємо, що питання щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі розглянуту у запитах № 938/2022, № 377/2023 та № 1235/2022, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4ddd00a6-b25c-4b71-bec7-4e80c8ae93ca&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d25b7524-b646-4fd0-8154-f9565d1b1eba&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1a5e4a01-5b3c-4555-97e1-400c5cf7b595&lang=uk-UAВодночас, оскільки способи розрахунку очікуваної вартості не є вичерпними, вибір способу та визначення очікуваної вартості здійснюється замовником самостійно.
|
|
|
17.11.2023
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Комунальне підприємство має намір придбати транспортний засіб (б/у). Чи є якісь обмеження, заборони щодо придбання комунальним підприємством транспортного засобу, який був у використанні (б/у).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання стосовно придбання бувшого у використанні предмета закупівлі міститься в запиті № 1160/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=46c0507d-c82a-4419-8698-8c62a5519a1c&lang=uk-UA
|
|
|
03.08.2023
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи має право замовник під час оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю робіт разом з тендерною документацією розміщувати в електронній системі закупівель іншу інформацію, зокрема, експертний звіт щодо розгляду проектної документації на будівництво?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Згідно з частиною першою статті 22 Закону тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Перелік відомостей, які має містити тендерна документація встановлений частиною другою статті 22 Закону. При цьому відповідно до частини третьої статті 22 Закону тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовниками з дотриманням мети Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції та принципів, закріплених у статті 5 Закону.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
03.08.2023
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи є договір, що укладений за результатами конкурсної закупівлі з використанням електронної системи (вартість якої менше 1,5 млн. грн для робіт) договором про закупівлю в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі". Оскільки, відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в Особливостях здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 12.10.2022 № 1178, що затверджено Наказом ДП Прозорро №25 :
закупівля – придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в Особливостях закупівель, шляхом здійснення відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги( послуг), виконавця робіт із використанням електронної системи закупівель для укладення договору про закупівлю;
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Водночас відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами).
Виходячи з пункту 11 Особливостей, для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель (далі - ЕСЗ) відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, згідно з інструкцією про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в особливостях здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, яка затверджена наказом ДП “Прозорро” від 20.10.2022 № 25 (далі - Інструкція) або шляхом укладання прямих договорів з обов’язковим звітуванням в електронній системі закупівель про їх укладення. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Таким чином, закупівлі згідно Інструкції відбуваються у порядку, аналогічному до порядку проведення спрощених закупівель, визначеному статтею 14 Закону, в частині технічної реалізації. А отже, у разі здійснення закупівлі шляхом застосування спрощених закупівель відповідно до Інструкції, договір, що укладається за результатами такої закупівлі ,не є договором про закупівлю у розумінні Закону.
|