|
16.05.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Другий воєнізований гірничорятувальний загін (Замовник), код ЄДРПОУ 00159367, проводить в електронній системі публічних закупівель «ProZorro» відкриті торги по закупівлі хімічного поглинача вапняного ХП-В (UA -2017-03-20-002122-b).
Для участі в аукціоні тендерні пропозиції були подані трьома учасникам, зокрема: учасником №1: ТОВ «ТПО Аріста», учасником №2: ТОВ «Югсервіс» та учасником №3: ТОВ «Донсорб», м.Черкаси, який є виробником товару, що пропонується на аукціоні. Пропозиція учасника №1 була відхилена оскільки не відповідає вимогам тендерної документації замовника.
Учасник №2: цінова пропозиція якого є найбільш економічно вигідною, уклав з Учасником №3, виробником продукції, договір про надання дилерських послуг з купівлі - продажу партії продукції, яка є предметом закупівлі. Відповідно до умов договору (дилерські послуги) учасник №2:
- здійснює рекламу продукції виробника;
- здійснює продаж купленої продукції за ціною, яка не може перевищувати ціну встановлену виробником;
- має право приймати участь в конкурсних торгах, в тому числі у державних закупівлях. Зазначений договір викладений в документах тендерної пропозиції учасника №2.
Відповідно до пункту 16 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» пов’язана особа це особа, яка відповідає будь-якій з таких ознак:
юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється таким учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з таким учасником процедури закупівлі.
Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу або вирішальний вплив на господарську діяльність учасника процедури закупівлі безпосередньо або через більшу кількість пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, що надають можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше ніж 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.
Згідно припису пункту 7 частини 1 ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник відмовляє учаснику у участі в процедурі закупівлі, у разі якщо тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та /або членом (членами) комітету з конкурсних торгів уповноваженою особою (особами) замовника.
З огляду на вищезазначене просимо надати роз`яснення чи є учасники аукціону, які уклали між собою дилерський договір, пов’язаними особами в розумінні ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі».
Просимо Вас надати роз’яснення до 25.05.2017р. (кінцевий термін розгляду тендерної пропозиції учасника).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Визначення поняття “пов’язана особа” наведено у пункті 16 частини першої статті 1 Закону.
Так, зокрема виходячи зі змісту абзацу другого пункту 16 частини першої статті 1 Закону пов’язаною особою є юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється таким учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з таким учасником.
При цьому під здійсненням контролю слід розуміти саме можливість здійснення вирішального впливу або вирішальний вплив на господарську діяльність учасника процедури закупівлі в спосіб, вказаний в абзаці шостому пункту 16 частини першої статті 1 Закону.
При цьому перелік ознак, за наявності яких учасники є пов"язаними особами, указаний у статті 1 Закону, є вичерпним.
У свою чергу, метою Закону є зокрема створення конкурентного середовища та розвиток добросовісної конкуренції. При цьому закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 3 Закону, серед яких у тому числі добросовісна конкуренція серед учасників.
Поряд з цим, Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є зокрема забезпечення державного захисту конкуренції у сфері державних закупівель. АМКУ здійснює свою діяльність на підставі законодавства про захист економічної конкуренції, що ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України і складається із Закону України “Про захист економічної конкуренції”, Закону України “Про Антимонопольний комітет України” (далі – Закон про АМКУ), Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно зі статтею 7 Закону про АМКУ у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМКУ має, зокрема такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадові особи зобов'язані передавати Антимонопольному комітету України та його територіальним відділенням відомості, що можуть свідчити про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (стаття 22 Закону про АМКУ).
У свою чергу, пунктом 4 частини першої статті 17 Закону передбачено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).
|
|
12.05.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Згідно приписів частини сьомої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Нещодавно ми в один день оголосили проведення декількох закупівель за ідентичним четвертим знаком ДК 021:2015 (з однаковими кодами), однак різними найменуваннями (конкретною назвою), що зазначається в дужках, або з однаковою конкретною назвою закупівлі, проте відмінними технічними специфікаціями. Очікувана вартість кожної з таких закупівель - 1-2 млн.грн. Всі процедури оголошені як "відкриті торги". Просимо надати роз'яснення, чи зобов'язаний Замовник об'єднувати закупівлі за однаковими кодами та здійснювати поділ предмету закупівлі на лоти? Чи вважається у такому випадку порушенням з боку Замовника, а саме уникнення проведення відкритих торгів з публікацією на англійській мові? У даному випадку Замовник не уникає проведення процедури відкритих торгів, однак незрозумілим залишається значення норми "уникнення застосування цього Закону"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4b7c2f27-204b-4fab-bc7b-96482ec5a116&lang=uk-UA
|
|
10.05.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно з статтею 4 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон) закупівля здійснюється відповідно до річного плану закупівель.
У листі МЕРТУ від 14.09.2017 № 3302-06/29640-06 була надана узагальнена відповідь, що частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмета закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатка до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.
Внаслідок чого, просимо надати відповідь, чи може замовник вносити зміни до річного плану закупівель в частині очікуваної вартості закупівлі (у результаті потреби в збільшенні обсягу необхідної закупівлі) після оголошення запланованої закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу за процедурою відкриті торги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне звернення надано за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0693e354-7673-4c48-b96c-358b39dc690e&lang=uk-UA
|
|
10.05.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Чи може замовник вносити зміни до річного плану закупівель в частині очікуваної вартості закупівлі (у результаті потреби в збільшенні обсягу необхідної закупівлі) після оголошення на веб-порталі Уповноваженого органу запланованої закупівлі за процедурою відкриті торги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне звернення надано за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0693e354-7673-4c48-b96c-358b39dc690e&lang=uk-UA
|
|
05.05.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
До сфери управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру входить понад 50 державних підприємств, які є самостійними суб’єктами господарювання.
В систему регіональних інститутів землеустрою входить 25 державних підприємств, які є самостійними суб’єктами господарювання, засновані та діють на основі державної власності та входять до сфери управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Стаття 17 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачає підстави відмови в участі у процедурі закупівлі.
Однією з підстав для обов’язкового прийняття рішення про відмову учаснику у процедурі закупівлі є пункт 7 частини 1 статті 17, а саме:
тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника;
У статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено поняття пов’язаної особи.
Статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено один із принципів здійснення закупівель, а саме недискримінація учасників.
Вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах.
Відповідно до статті 20 Закону відкриті торги є основною процедурою закупівлі.
Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.
Враховуючи вищевикладене, просимо надати роз’яснення по наступним питанням:
1) чи не є дискримінаційним пункт 7 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» по відношенню до учасників процедури закупівлі, які входять до сфери управління одного органу?
2) чи не порушує пункт 7 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», який є прямою вказівкою на відмову у процедурі закупівлі учасників, які входять до сфери управління одного органу, право бути учасником закупівлі?
3) чи порушуються норми антимонопольного законодавства у разі участі у процедурі закупівель учасників, які входять до сфери управління одного органу?
4) чи порушуються норми антикорупційного законодавства у разі участі у процедурі закупівель учасників, які входять до сфери управління одного органу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.
Відповідно до пункту 16 частини першої статті 1 Закону “пов’язана особа” - особа, яка відповідає будь-якій з таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється таким учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з таким учасником процедури закупівлі; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин, та члени сім’ї такої службової (посадової) особи; фізичні особи - члени тендерного комітету, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин.
Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу або вирішальний вплив на господарську діяльність учасника процедури закупівлі безпосередньо або через більшу кількість пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, що надають можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше ніж 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.
Таким чином, під час проведення процедур закупівель замовник перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.
|