|
08.07.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
ДНУ «Інститут освітньої аналітики» (далі – Інститут), підпорядкований Міністерству освіти і науки України, є замовником у трактуванні Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). У діяльності Інституту виникла потреба закупівлі послуги з «Модернізації програмно-апаратного комплексу «Автоматизованого інформаційного комплексу освітнього менеджменту»» (ПАК «АІКОМ») за кодом ДК 021:2015: 72212600-5 «Послуги з розробки програмного забезпечення для баз даних та операційних систем». Очікувана вартість на зазначену послугу складає 3 млн. грн, у зв’язку з цим закупівля має бути проведена за процедурою відкритих торгів.
Метою закупівлі послуг за процедурою відкритих торгів з використанням системи порталу prozorro.gov.ua є підвищення якості послуг на модернізацію ПАК «АІКОМ» та підбір кваліфікованого учасника, бажано з досвідом роботи в освітніх проектах. Останнє пов’язано з специфікою розроблення чи модернізації саме освітніх інформаційних систем у зв’язку зі складністю та багаторівневістю (заклад освіти, територіальні органи управління освітою, Міністерство освіти і науки України) їх функціонування, а також суспільною важливістю якісного інформаційного комплексу освітнього менеджменту для багатьох сторін (батьки, учні, педагоги, управлінці тощо).
Для проведення нами зазначеної закупівлі послуг згідно вимог Закону, просимо надати роз’яснення з наступного.
Інститут для досягнення мети торгів мав би указати в тендерній документації до закупівлі на модернізацію ПАК «АІКОМ» однією з основних вимог до учасників відкритих торгів досвід з розробки або модернізації освітніх інформаційних систем та на підтвердження відповідного досвіду вимагати в учасників: сканкопію оригіналу аналогічного договору (з усіма додатками, додатковими угодами до нього), сканкопії оригіналів актів прийому-передачі наданих послуг/виконаних робіт, які свідчать про повне виконання аналогічного договору.
Чи не буде дана вимога вважатися дискримінаційною щодо учасників відкритих торгів відповідно до вимог частини 4 статті 5, частини 4 статті 22 Закону (замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 1064/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=c9f65704-bb33-4e93-b2f7-fb03fbe3edc6
|
|
08.07.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
У зв’язку із набранням чинності Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” (далі - нова редакція Закону) від 19.09.2019 № 114-ІХ та введенням його в дію 19.04.2020, просимо надати роз’яснення з наступного питання.
Департамент сім’ї, молоді та спорту Луцької міської ради є виконавчим органом Луцької міської ради, який сприяє реалізації державної політики з питань сім’ї, молоді, фізичної культури та спорту в місті Луцьку.
Одним з напрямків діяльності Департаменту є забезпечення постійної співпраці Луцької міської ради з молодіжними, дитячими та спортивними громадськими організаціями, органами студентського самоврядування Луцької міської територіальної громади.
Протягом року до Департаменту звертаються численні громадські організації за підтримкою заходів, які вони планують провести.
Департамент, як розпорядник державних коштів, з метою підтримання діяльності таких громадських організацій закуповує товари/послуги (нагородна атрибутика, канцтовари, поліграфічні послуги, послуги з організації харчування ), які необхідні для проведення вищезазначених заходів.
Спрогнозувати кількість громадських організацій, які звернуться до Департаменту та кількість заходів, що будуть проведені протягом року фактично є неможливим. Враховуючи вищевикладене, Департамент за практикою, що склалась протягом останніх років, закуповував товари/послуги для кожного заходу окремо.
У зв’язку з затвердженням нового порядку визначення предмета закупівлі, відповідно до Наказу Мінекономрозвитку № 708 від 15.04.2020 (надалі Наказ), чи може Департамент надалі проводити закупівлі окремо для кожного заходу місцевого рівня, відповідно до п. п. 6, 15 Наказу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі розміщено лист від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 Закону замовники - суб’єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.
Так, статтею 2 Закону визначено поняття замовників та категоризацію замовників.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків;
Разом з тим відповідно до пункту 38 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України одержувач бюджетних коштів - суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Так, згідно з пунктом 3 розділу І Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
|
|
07.07.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ч.3 ст. 3 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, ВАРТІСТЬ яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів.
Згідно підпункту 22 ч.1 ст. 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах ЄДИНОЇ процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відтак, ч.3 ст. 3 регламентує порядок дій Замовника виходячи не з ВАРТОСТІ ПРЕДМЕТА закупівлі, а ВАРТОСТІ ДОГОВОРУ.
У зв'язку із цим просимо надати роз'яснення чи дійсно Замовнику не потрібно оголошувати конкурентну процедуру закупівлі, якщо він укладає декілька різних договорів, кожен з яких не перевищує 50 тис. грн., за ЄДИНИМ предметом (єдиним CPV-кодом) коли загальна річна СУМА ПРЕДМЕТА закупівлі перевищує 200 тис. грн.?
Враховуючи, що потеба за кожним з таких договорів не могла бути передбачена (запланована) заздалегідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо закупівель, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень міститься в листі від 05.05.2020 №3304-04/28729-06 “Щодо спрощених закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
07.07.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. Просимо надати роз’яснення з наступних питань:
1). Наше підприємство приймало участь у 2019 р. у конкурсі на визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів і визначене переможцем конкурсу. У конкурсній документації було заявлено про використання 5 од. орендованих сміттєвозів з зазначенням їх технічних характеристик та реєстраційних документів( технічні паспорти, власники). Договори на оренду двох автомобілів були укладені терміном на один рік і в кінці липня 2020 р. термін дії договорів закінчується. Чи потрібно проводити тендер на продовження оренди автомобілів відповідно до вимог ЗУ «Про публічні закупівлі»?.
2). Конкурс на визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів проводився по територіальному принципу, тобто Виконавець визначений для надання послуг для усіх категорій споживачів міста. Чи потрібно щорічно проводити тендер споживачам ( бюджетним установам) щодо визначення виконавця послуг з вивезення відходів? І у разі, коли переможцем тендеру буде визначений інший учасник ніж Виконавець, з яким укладено договір відповідно проведеного Конкурсу, чи не суперечить це Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про відходи», постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 № 1173 « Питання надання послуг з вивезення побутових відходів», постанові Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 № 1070 «Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
При цьому питання планування закупівель з урахуванням положень Бюджетного кодексу України міститься у листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель" розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06%20%09
|
|
07.07.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Управлінням економіки частково відшкодовуються витрати участі товаровиробників у ярмарково-виставкових заходах з міського бюджету. Перелік таких товаровиробників затверджується рішенням виконавчого комітету міської ради із зазначеням суми відшкодування. Укладається договір на таке часткове відшкодування, реєструється юридичне зобов'язання за КЕКВ 2240. Чи є предметом закупівлі часткове відшкодування участі у ярмарково-виставкових заходах з міського бюджету (так вказується предмет договору) і чи взагалі потрібно оприлюднювати такі договори в Прозорро, застосовувати певні коди ДК?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F10639-06 розміщено лист від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 “Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, в якому розглянуто питання видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат.
Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.
|