|
|
09.03.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178" від від 17 лютого 2023 р. № 157 було відкориговано, зокрема, підстави для відмови в участі учаснику/переможцю.
Так, положення ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" були замінені вимогами пункту 44 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Одночасно, у формі забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції, затвердженої Наказом Міністерства економіки від 14.12.2020 № 2628 досі містяться посилання на статтю 17 Закону України "Про публічні закупівлі" у перелік підстав для звернення з вимогою до принципила.
Враховуючі вищевикладене, просимо роз'яснити які саме вимоги до забезпечення тендерної пропозиції має встановити Замовник? Чи має він право самостійно внести зміни до форми забезпечення тендерної пропозиції в тендерній документації для приведення у відповідність до вимог Особливостей?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 149/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=37e6c636-217e-4e40-a211-f10e7da855f3&lang=uk-UA
|
|
|
04.08.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пунктом 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженою постановою НКРЕКП від 12.10.2022 №1178 (далі – Особливості), визначено підстави для зміни істотних умов договору.
Підставою для зміни ціни за одиницю товару у зв’язку із коливанням ціни такого товару на ринку є документальне підтвердження такого коливання. У договорах про закупівлю електричної енергії для порівняння ринкових цін, як правило, обирається один з організованих його сегментів – ринок «на добу наперед» (РДН).
В залежності від умов договору, документальним підтвердженням такого коливання може бути документ, виданий уповноваженою організацією : ДП «Держзовнішінформ», Торгово-промисловою палатою України тощо, або дані з офіційного сайту АТ «Оператор ринку» (www.oree.com.ua).
Причому, як слідує з вищезазначеного положення, відсоток збільшення ціни товару в договорі, повинен визначатись пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору або останнього внесення змін до договору в частині зміни ціни за одиницю товару.
Підставою для зміни ціни за одиницю товару у зв’язку із зміною регульованих цін (тарифів), зокрема тарифу на послуги з передачі електричної енергії є відповідний нормативно-правовий документ, що видається Регулятором (НКРЕКП).
Зазначений тариф не включений до ціни електричної енергії, що торгується на організованих сегментах ринку і не впливає на зміну такої ціни, проте є складовою ціни електричної енергії для кінцевого споживача. У випадку зміни тарифу, зміна договірної ціни відбувається на різницю зміни такого тарифу у порівнянні із попередньою його величиною, а не, наприклад, ціною електричної енергії на організованих сегментах ринку.
Отже, підстави зміни договірної ціну у зв’язку із коливанням ціни на ринку та у зв’язку із зміною регульованих цін (тарифів), зокрема тарифу на послуги з передачі електричної енергії є різними за своєю природою та підставами.
А тому визначення пропорційності зміни ціни повинно відбуватися у порівнянні із попередніми змінами до договору, що мали місце на тих самих підставах.
Відповідно, в ситуації, коли підставою для зміни договірної ціни є коливання ціни на ринку товару, порівняння цін необхідно проводити до цін, що склалися на ринку на момент укладення договору або останнього внесення змін до договору в частині зміни ціни за одиницю товару саме у зв’язку із коливанням ціни на ринку, а не у зв’язку із іншою причиною, що була раніше підставою для внесення змін до договору та зміни ціни за одиницю товару.
З огляду на викладене вище, просимо надати роз’яснення - чи правильним є при обґрунтуванні підставності зміни договірної ціни постачання електричної енергії у зв’язку із коливанням цін на ринку «на добу наперед» порівнювати діючі ринкові ціни із цінами на дату укладення договору або останнього внесення змін до договору в частині зміни ціни за одиницю товару у зв’язку із коливанням ціни на ринку «на добу наперед», а не зміною тарифу на послуги з передачі електричної енергії?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься в запиті № 211/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=08f53e8e-3c91-4572-9283-13bd12e3a6db&lang=uk-UAЗвертаємо увагу, що інформацію щодо коливання ціни товару на ринку можуть надавати уповноважені на те згідно з законодавством органи, установи, організації та що перелік таких організацій не є вичерпним. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
11.09.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з пунктом 47 Особливостей переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому цього пункту.
Згідно з імперативною нормою, що передбачена підпунктом 3 пункту 44 Особливостей, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому пункту 47 Особливостей..
З 04.09.2023 Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) відкрило доступ до Реєстру осіб, які вчинили корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення.
Питання:
В разі якщо переможець процедури закупівлі у визначений Особливостями строк не надав замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документ, що підтверджує відсутність підстав, зазначених у підпункті 3 пункту 47 Особливостей Замовник повинен відхилити тендерну пропозицію такого переможця?
Чи відсутні підстави для відхилення переможця, так як Замовник повинен самостійно перевірити інформацію, що керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, так як наразі дана інформація оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації” та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 588/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6e3dc43c-3a45-469c-b6da-67e087eab9e5&lang=uk-UA
|
|
|
19.04.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
24.03.2022р. подала Заяву на 6500грн. Пiдтримка, грошi не отримала ще.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки, пропонуємо його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки (http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian) для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, до компетенції якого належить Ваше питання.
|
|
|
08.09.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Інформую Вас, що між Жовтанецькою с/р, надалі - Замовник, Корпорацією «Енергорерурс-Інвест», надалі - Виконавець, ТОВ ТФ «Трембіта», надалі – Платник, укладено договір на виконання проектно-кошторисної документації від 29.04.2021р. згідно умов якого Замовник доручає, а Виконавець зобовязується виконати проектно-кошторисну документацію по обєкту «Нове будівництво очисних споруд продуктивністю 300м3/добу для котеджного містечка «Континент» в с. Ременів Камянка-Бузького р-ну Львівської області, а Замовник зобовязується прийняти роботи, а Платник оплатити на умовах, передбачених розділом 4 Договору.
Звертаємо Вашу увагу, що розроблення проекту здійснювалось при сто відсотковому фінансуванні коштів інвестора (платника), кошти з бюджету не використовувались та на виконання проектно-кошторисної документації не виділялись.
На сьогодні ТОВ ТФ «Трембіта», як інвестор (платник) незважаючи на війну на території України бажає приступити до фактичного нового будівництва очисних споруд продуктивністю 300м3/добу для котеджного містечка «Континент» в с. Ременів Камянка-Бузького р-ну Львівської області при сто відсотковому фінансуванні даного проекту за кошти інвестора (платника), замовником такого виступить - Жовтанецькою с/р, виконавцем - Корпорацією «Енергорерурс-Інвест», платником - ТОВ ТФ «Трембіта».
Орієнтовна вартість даного будівництва складе 25 000 000,00 (двадцять пять мільйонів) грн. 00 коп. та кошти на таке будівництво з бюджету не використовуватимуться, а будівництво буде здійснюватись при сто відсотковому фінансуванні за кошти інвестора (платника).
Закон України “Про здійснення державних закупівель” (зі змінами) (далі - Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону, зокрема цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень (у будівництві - 300 тисяч гривень), а робіт - 1 мільйон гривень.
Визначення поняття “державні кошти” наведено у пункті 4 частини першої статті 1 Закону.
Відповідно до частини п’ятої статті 2 Закону забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів, та/або оплата замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.
Таким чином, закупівля товарів, робіт і послуг повністю або частково за рахунок державних коштів здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону.
Зважаючи на той факт, що у запитуванній ситуації прогнозоване нове будівництво буде здійснено при сто відсотковому фінансуванні коштів інвестора (платника), кошти з бюджету не використовуватимуться, а отже чи підлягає застосуванню до таких відносин норми Закону України “Про здійснення державних закупівель” з обовязкових оголошенням та проведеням закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містить в запитах №№ 148/2023, 878/2021, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=393753ba-c210-476d-9d55-a7002ff7d1dc&lang=uk-UAhttps://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=058d8e9e-9e6a-4d7f-859a-0ccbcaa77787Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 постанови № 1178 замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. При цьому публічна закупівля згідно Закону це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями, незалежно від джерела фінансування. Крім цього, будь-які рішення щодо придбання замовником товарів, робіт і послуг, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому. Водночас інші правовідносини не є предметом регулювання цього Закону. Одночасно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках |