|
|
12.11.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Закон України “Про соціальні послуги” передбачає можливість залучення до надання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів надавачів соціальних послуг недержавного сектора шляхом, зокрема, соціального замовлення, механізм якого визначений статтею 26. Так, згідно цієї статті, залучення надавачів недержавного сектора до надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення здійснюється через оголошення уповноваженими органами системи надання соціальних послуг конкурсу на надання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів. Порядок надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення та компенсації надавачам вартості соціальних послуг затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 450.
Одночасно Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Стаття 3, п.5 Закону встановлює вичерпний перелік випадків, коли дія Закону не поширюється. У наведеному переліку відсутні напрямки, що передбачають соціальне замовлення.
Зважаючи на зазначене, просимо надати консультацію про поширення і обов'язковість застосування норм Закону України “Про публічні закупівлі” для:
1) укладення договору про надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення;
2) компенсації надавачам вартості соціальних послуг за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів без проведення процедур публічних закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг та за результатами закупівлі укладається договір, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія Закону не поширюється на інші правовідносини. Крім цього, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|
|
|
12.11.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день!
Прошу надати роз'яснення щодо дій замовників під час оголошення та завершення процедур закупівель робіт у звязку з прийняттям наказу Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 "Про затвердження кошторисних норм України у будівництві" яким затверджено, що ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 втрати чинність? Чи може замовник визначати вартість робіт, виходячи з ПКД, яка пройшла експертизу, на що були витрачені державні кошти, до набрання чинності наказу Мінрегіону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=56247
|
|
|
04.11.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч.3 ст. 10 Закону Україні «Про публічні закупівлі»:
Оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов’язково додатково оприлюднюються в електронній системі закупівель англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну:
для товарів і послуг - 133 тисячам євро;
для робіт - 5 150 тисячам євро.
Курс євро визначається згідно з офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату оприлюднення в електронній системі закупівель оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі.
В зв’язку з вищезазначеним, чи застосовується ця норма закону до Централізованої Закупівельної ОрганізаціЇ, якщо сумарна очікувана вартість за кодом ДК від замовників, в інтересах яких ЦЗО здійснює закупівлі, перевищує зазначені межі? Просимо надати роз’яснення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 38 частини першої статті 1 Закону централізовані закупівельні організації - юридичні особи державної або комунальної власності, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до Закону.
Згідно пункту 13 частини першої статті 1 Закону конкурентна процедура закупівлі (далі - тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу. При цьому у разі якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5 150 тисячам євро, то оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель обов’язково додатково оприлюднюються в електронній системі закупівель англійською мовою (частина третя статті 10 Закону).
Відповідно до частини тринадцятої статті 11 Закону особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 встановлені особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій, що встановлюють механізм визначення централізованих закупівельних організацій та умови їх діяльності (далі – Особливості, постанова № 1216).
Поряд з цим відповідно до підпункту 3 пункту 3 Особливостей централізовані закупівельні організації визначаються органами місцевого самоврядування (міською та обласною радами, якщо чисельність населення міста або області становить чи перевищує 1 млн. осіб) - для проведення тендерів в інтересах органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб (підприємств, установ та організацій) та їх об’єднань, які є замовниками відповідно до Закону.
Отже, централізовані закупівельні організації, що визначені органами місцевого самоврядування, проводять тендери в інтересах замовників з дотриманням вимог Закону, постанови № 1216 та несуть відповідальність згідно із законами України.
При цьому зазначаємо, що централізовані закупівельні організації самостійно визначають предмет та спосіб закупівлі з урахуванням Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 та вимог Закону.
|
|
|
02.11.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником.
З 01.01.2022 функції тендерного комітету повністю покладаються на уповноважену(них) особу.
Станом на 29.10.2021 у вільному доступі відсутня інформація щодо функціонування електронної системи закупівель та акредитованих електронних майданчиків за участю уповноваженої особи, у зв’язку з чим просимо надати роз’яснення:
1. Чи може уповноважена особа створювати робочу групу або іншу структурну одиницю на підприємстві замовника яка буде взаємодіяти з електронною системою закупівель без участі уповноваженої особи, тобто здійснювати технічну реалізацію оприлюднення процедур закупівель/спрощених закупівель та їх супроводження?
2. Чи повинна уповноважена особа самостійно здійснювати всі дії, від планування до завершення процедур закупівель/спрощених закупівель?
3. Чи може одна уповноважена особа відповідати за організацію проведення процедур закупівель/спрощених закупівель а інша за визначення переможця?
4. Формування річного плану та затвердження процедур закупівель/спрощених закупівель, повинна робити одна уповноважена особа чи декілька уповноважених осіб які будуть в подальшому відповідати за різні процедури закупівлі?
5. Що вважається початком процедури закупівлі - оголошення про проведення закупівлі чи затвердження річного плану закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі-Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питань 1-4
Відповідь на питання міститься в листах від 10.04.2020 від 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", та від 11.11.2021 № 3304-04/53806-06 "Щодо тестування уповноважених осіб" розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53806
Поряд з цим зазначаємо, що повноважені особи не можуть бути відповідальними за організацію та проведення однієї й тієї самої процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Разом з тим відповідно до частини десятої статті 11 Закону уповноважена особа, зокрема забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог Закону.
Отже, уповноважена особа, яка буде відповідальною за оприлюднення інформації повинна накладати КЕП/УЕП.
Щодо питання 5
Складання та затвердження річного плану та внесення змін до нього, є передумовою здійснення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом та передує їх проведенню.
Відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону тендер/спрощена закупівля не може проводитися до/без оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель згідно з частиною першою статті 10 Закону.
Отже, початком тендеру/спрощеної закупівлі є оприлюднення оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель/оголошення про проведення спрощеної закупівлі.
|
|
|
16.10.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник "Відділ з питань освіти, молоді і спорту Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області" оголосив закупівлю - https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-08-31-001785-b за результатами аукціону всі три учасники дискваліфіковані, проте ми учасник з найбільш економічно вигідною ціною подали скаргу в АМКУ на неправомірне рішення щодо відхилення нашої тенд.пропоз. Проте, Замовник не дочекавшись завершення періоду оскарження і розгляду скарги оголошує таку ж, але нову закупівлю https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-10-06-003139-a !! Тобто якщо наша скарга буде задоволена, наша пропозиція буде знову на розгляді і нова закупівля вже теж триватиме, бо прийом пропозицій завершується скоріше (22.10.21 р.) ніж призначений розгляд скарги (25.10.21 р.) ! Запитання - чи є такі дії замовника законними, як одночасно можна проводити закупівлю на одні і ті ж роботи, з тим самим предметом і оголошеною вартістю?!! Просимо надати пояснення, будемо вдячні.
Це пояснення Замовника, щодо повторного оголошення по закупівлі:
"Шановний учаснику! Виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків. Разом з тим Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох процедур закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, за умови що вартість кожного такого предмета дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 2 Закону. Закон не містить обмежень щодо здійснення закупівель товарів, робіт або послуг за тим самим предметом закупівлі повторно у разі виникнення потреби протягом поточного року."
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас зазначаємо, що питання планування закупівель міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Ураховуючи зазначене, та виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків.
При цьому Закон не містить обмежень щодо проведення кількох закупівель з однаковим предметом закупівлі протягом року. Водночас плануючи такі закупівлі замовник має дотримуватись положень частини десятої статті 3 Закону, які забороняють замовнику ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 Закону.
Разом з тим закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 5 Закону, зокрема, максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|