|
|
05.10.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до частини другої статті 24 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник має право з власної ініціативи внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше семи днів.
Роз'ясніть, будь ласка, як правильно обраховувати вказані строки.
Мова ведеться про те, що від моменту внесення замовником змін до тендерної документації ще додаємо 7 календарних днів і таким чином продовжуємо кінцевий строк для подання тендерних пропозицій на таку кількість днів, незалежно від вже встановленого кінцевого строку подання тендерних пропозицій.
Чи що внесення змін до тендерної документації можливо лише не менше ніж за 7 календарних днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, встановленого під час розміщення оголошення про закупівлю, І в такому випадку фактично ніякого продовження немає. Бо із Закону та наявних роз'яснень не зрозуміло, як правильно обраховувати вказані строки продовження,
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше семи днів.
Таким чином, Законом передбачено обов”язок продовження строку подання тендерних пропозицій у разі внесення змін до тендерної документації, якщо до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишається менше ніж сім днів.
При цьому у разі, якщо до закінчення строку залишається сім та більше днів, необхідність продовження строку подання тендерних пропозицій відсутня.
|
|
|
22.09.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи є це достатньою помилкою для відхилення: "Пропозиції вважаються дійсними протягом 90 робочих днів тендерної пропозиції" Ми погоджуємося дотримуватися умов цієї тендерної пропозиції протягом 90 днів, а повинно бути 90 робочих днів із дати кінцевого строку подання пропозиції. Тобто забули вказати саме "робочих днів"!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Поряд з цим розгляд тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно у відповідності до статті 29 Закону. Своєю чергою, підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 31 Закону.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб"єктів у конкретних випадках.
|
|
|
22.09.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, підскажіть будь-ласка, чи може Замовник вимагати від учасника досвід виконання аналогічних договорів за класом наслідків нижчим чем об'єкт який планується закупити. ( тобто якщо об'єкт закупівлі значні наслідки (СС3) а досвід що вимагається середні наслідки (СС2).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік відомостей, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Частиною другою статті 16 Закону передбачено, що замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, зокрема наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).
Перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеному кваліфікаційному критерію, визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону.
Своєю чергою, будь-які рішення, у тому числі щодо встановлення кваліфікаційних критеріїв у тендерній документації, приймаються замовником самостійно.
Крім цього, питання щодо аналогічних договорів розкрито в запиті № 1126/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=269393bd-4ae4-4f85-8c55-25c3886d0c34&lang=uk-UA
|
|
|
10.09.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Постановою Кабінету Міністрів України № 305 від 24 березня 2021 року «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» ( частина 47 Порядку), а також спільними наказами МОН України та МОЗ України від 17.04.2006 р. № 298/227 «Про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних закладах» ( пункт 4.7.Інструкції) ), регламентовано:
« В дошкільних навчальних закладах забороняється використовувати продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти », тобто продукти мають бути виключно натуральними.
Тобто, продукти харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку мають бути виключно НАТУРАЛЬНИМИ.
Підтвердженням того, що продукт харчування є натуральним, має бути сертифікат відповідності критеріям натуральності за схемою згідно ДСТУ ISO 14024 стосовно, виданий акредитованим Національним агентством з акредитації органом оцінювання відповідності.
Щоб уникнути дискримінації, вимогу надати документи, що підтверджують натуральність продукту доцільно використовувати в якості нецінового критерію:
«1. Ціна - 70 %;
2. Відповідність молочних продуктів критеріям натуральності - 30 %:
• відповідність молочних продуктів критеріям натуральності має бути підтверджена наданням сертифікату відповідності критеріям натуральності за схемою згідно ДСТУ ISO 14024 стосовно предмету закупівлі -30 %;
• відсутність сертифікату відповідності критеріям натуральності за схемою згідно ДСТУ ISO 14024 стосовно предмету закупівлі - 0 %.»
Просимо надати роз’яснення: чи суперечить вказана редакція нецінового критерію Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 23.09.2021 № 3304-04/46862-07 “Щодо примірної тендерної документації у сфері організації харчування у закладах освіти”, від 02.04.2021 № 3304-04/20327-06 "Щодо критеріїв оцінки тендерних пропозиції" від 29.07.2021 № 3304-04/39136-06 "Щодо договорів про закупівлю у сфері організації харчування у закладах освіти", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F46862-07
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20327-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39136-06
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання ДСТУ та встановлення вимог тендерної документації міститься у запитах № 812/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5b611473-8eaa-40aa-b68b-4f3c79883492&lang=uk-UA
При цьому інформація щодо сертифікації ISO міститься за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/sertifikaciya-iso-praktika-organu-oskarzhennya
https://infobox.prozorro.org/articles/ekologichne-markuvannya-i-tipu-ta-publichni-zakupivli
|
|
|
09.09.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Останнім часов, багато замовників в тендерних документаціях по закупівлі газу та електричної енергії (відкриті торги, спрощені закупівлі), вказують формулу, у якості методики розрахунку цінової пропозиції. Обгрунтовують введення цієї формули у тендерній документації за для виключення демпінгу з боку учасників. Сама формула містить показники, які є офіційно встановленими на державному рівні та встановлені нормативно-правовими актами, а також відсоток маржі учасників-постачальників, який може бути закладено при розрахунку. Замовник встановлює фіксований відсоток маржі та вказує, що маржа при розрахунку цінової пропозиції не може бути від'ємною та якщо маржа при розрахунку від'ємна, тендерна пропозиція учасника відхиляється. Питання: чи може Замовник встановлювати таку вимогу у тендерній документації, стосовно від'ємної маржі та чи має право Замовник відхиляти учасників на етапі оцінки тендерних пропозицій, якщо маржа від'ємна.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо ознайомитись з листами від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06 “Щодо розрахунку ціни на природний газ" та від 30.09.2019 № 3304-04/39989-07 "Щодо закупівлі природного газу у зв’язку зі змінами законодавства", розміщеними на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54265-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39989-07
При цьому у відповідності до статті 24 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону.
Водночас, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|