Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Замовник проводить закупівлю відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону (із публікацією англійською мовою). За результатами розгляду Замовник склав протокол розгляду тендерних пропозицій та оприлюднив на веб-порталі Уповноваженого органу. Оприлюднений протокол розгляду тендерних пропозицій та рішення тендерного комітету Замовника не містив результатів поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету всупереч вимогам частини 4 Статті 10 Закону. Свої дії Замовник пояснив використанням форми протоколу розгляду тендерних пропозицій, затвердженої наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 №490, зміст якої не передбачає можливості (по формі) відобразити інформацію про результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні, та вказати дату засідання в змісті протоколу. Прошу розяснити, чи є в діях Замовника порушення порядку оприлюднення рішення тендерного комітету, зокрема положень частини 4 Статті 10 Закону, яка визначає “4. Рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови…”?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Виходячи зі змісту статті 11 Закону склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника, при цьому рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.

Згідно з частиною п"ятою статті 28 Закону у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів. За результатами розгляду складається протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом, та оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.

Форми документів у сфері публічних закупівель затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ) відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону. Водночас Наказом встановлено, що формами документів, зазначених у пункті 1 цього наказу, затверджуються обов’язкові поля, що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель. У разі необхідності замовник може зазначити додаткову інформацію про закупівлю, якщо заповнить необов’язкові поля, передбачені системою.

При цьому формами документів у сфері закупівель не передбачено зазначення результатів поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету.

У свою чергу, наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 "Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)", яким замовникам рекомендовано керуватись під час розроблення положення про тендерний комітет, визначено, що формою роботи комітету є засідання, які скликаються головою комітету та проводяться у разі потреби. При цьому перелік питань, що підлягають розгляду на засіданні комітету, та порядок денний доводяться до відома членів комітету до початку засідання.

З огляду на викладене, оформлення протоколів засідання тендерного комітету здійснюється замовником самостійно у довільній загальноприйнятній у діловодстві формі із зазначенням результатів поіменного голосування членів комітету, присутніх на такому засіданні тендерного комітету, з кожного питання.

22.11.2017

Запитання Тема: Відкриті торги з публікацією англійською мовою

Розширений перегляд

8254 / 8355

1. Згідно вимог пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (зі змінами), (далі - Закон), істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. В роз’ясненні Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору» зазначено, «.. у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відстотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладення договору про закупівлю та за умови, що зазначена ціна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов’язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Водночас внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Утім перелік органів, установ, організацій які уповноважені надавати відповідну інформацію на ринку, не є вичерпним.» Між нашою установою та ТОВ «ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ» (далі – постачальний ) у зв’язку з відміною двічі тендеру через відсутність достатньої кількості учасників за результатами переговорної процедури закупівлі було укладено у лютому 2017 року договір на постачання природного газу протягом 2017 року, за ціною 9350,00 грн. за 1000 куб.м. У зв’язку з пониженням ціни за одиницю товару на постачання природного газу згідно прейскуранту НАК «Нафтогазу» між сторонами 01.04.2017 року було укладено додаткову угоду на зниження ціни за 1000 куб.м. за ціною 8500,80 грн. У вересні 2017 року постачальник звернувся до університету щодо підвищення ціни за одиницю товару в межах суми договору на 9020,00 грн., з 01.10.2017 року, посилаючись на те, що з моменту укладення додаткових угод відбулося коливання вартості природного газу в сторону збільшення. Згідно інформації, оприлюдненої на сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яка є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг рівень максимальної ціни на природний газ у жовтні 2017 року складає 11500, 00 грн. Отже, НКРЕКП інформує про максимальну ціну природного газу щомісячно. Водночас, НАК «Нафтогаз» на своєму офіційному сайті також публікує щомісячно прейскурант цін на природний газ. Враховуючи вищевикладене, просимо вас надати роз’яснення чи є підставою для збільшення вартості ціни за одиницю товару природного газу роздруківки з сайту НКРЕКП, НАК «Нафтогаз» у разі коливання такої ціни на ринку товару і в якій пріоритетності вони можуть бути застосовані, чи це повинна бути довідка Державної служби статистики України або її територіального органу. 2. Замовником двічі відмінено процедуру закупівлі відкритих торгів на підставі абзацу сьомого частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (відхилення всіх тендерних пропозицій). Чи є це підставою для застосування переговорної процедури закупівлі згідно пункту 4 частини другої статті 35 Закону.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Щодо питання 1

Щодо питання 2

Принагідно інформуємо, що з питання застосування, порядку проведення, оприлюднення інформації та відміни переговорної процедури закупівлі додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/651?q=

14.11.2017

Запитання Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа

Розширений перегляд

7039 / 6916

Доброго дня, прошу надати роз'яснення з наступного питання. Німецько-Український фонд (далі - НУФ) - це юридична особа, яка має специфічний статус (її засновниками є НБУ, Мінфін та юр.особа-нерезидент) та цілі, зокрема, направлені на реалізацію програм фінансування середнього та малого бізнесу в Україні за гроші ЄС (в рамках державних програм та проектів). За своєю структурою НУФ складається з 1 (однієї) особи - виконавчого директора. Більше ніякого персоналу в штаті НУФ не має. Реальне управління (адміністрування) діяльністю НУФ здійснює Державна Установа "Офіс адміністрування проектів міжнародного фінансового співробітництва" (далі - Офіс) на підставі відповідного договору. У НУФ виникла необхідність здійснити закупівлю послуг відповідно до вимог закону. Враховуючи фактичну відсутність персоналу в НУФ (окрім виконавчого директора), чи буде правомірним, якщо проведення закупівель від імені НУФ буде здійснювати Офіс (із залученням тендреного комітету, створеного в Офісі)? Договором між Офісом та НУФ передбачається можливість здійснення Офісом закупівель для НУФ. Якщо запропонований варіант не є прийнятним, чи може виконавчий директор НУФ призначити себе уповноваженою особою НУФ для здійснення закупівель? Чи потрібно для цього додаткове рішення вищого органу НУФ (Ради НУФ)? Чи є обов'язковим наявність досвіду роботи у такої уповноваженої особи в сфері державних закупівель не менше 2-х років? У випадку необхідності готова надати додаткові пояснення або документи.

Відповідь

На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “ Щодо здійснення закупівель замовниками”, який містить інформацію щодо самостійного визначення юридичними особами приналежності до замовників у розумінні Закону.

При цьому зазначаємо, що Законом не передбачено здійснення закупівель замовником в інтересах інших замовників, крім закупівель централізованою закупівельною організацією, які наразі здійснюються у рамках пілотного проекту в інтересах Секретаріату Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади згідно Постанова Кабінету міністрів України від 23.11.2016 № 928.

Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “Щодо визначення Уповноваженої особи”.

10.11.2017

Запитання Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю

Розширений перегляд

5744 / 5706

Прошу надати роз'яснення щодо обчислення строків згідно із Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), зокрема щодо обчислення строку подання переможцем торгів інформації про відповідність статті 17 Закону. Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 17 Закону переможець торгів у строк, що не перевищує п'яти днів з доти оприлюднення на веб - порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2,3,5,6 і 8 частини першої цієї статті. визначення. З якого дня починається відлік 5 днів та який день є кінцевий, якщо останній день буде вихідним?

Відповідь

06.11.2017

Запитання Тема: Оскарження процедур закупівель

Розширений перегляд

7930 / 7655

Під час участі у процедурі закупівлі UA-2017-10-06-001542-b (ID: 0400813e5a0c4549951feabf8cda5958) ТОВ НВО «Термосистеми» зіткнулося з ситуацією, яка позбавила нас права на реалізацію свого права на оскарження рішення замовника щодо відхилення нашої пропозиції. Згідно частини 2 ст.18 ЗУ «Про публічні закупівлі» скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначення відповідності учасників кваліфікаційним критеріям, подаються протягом п'яти днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій. ТОВ «НВО «Термосистеми» є користувачем авторизованого майданчика «Держзакупівлі он-лайн» з 02.11.2016р. у рамках участі в системі публічних закупівель ProZorro. Керуючись зазначеним положенням Закону, ТОВ НВО «Термосистеми» намагалося реалізувати своє право на оскарження рішення, але це виявилося неможливим через відсутність технічної можливості подання скарги. Звернувшись до фахівців електронного майданчика, ми отримали відповідь, що можливість подання скарги до Антимонопольного комітету України в межах вказаної норми закону можливо лише у відкритих торгах з публікацією на англійській мові. При цьому, жодних посилань на застосування лише у межах міжнародних закупівель ч.2 ст.18 ЗУ «Про публічні закупівлі» не містить. Просимо надати роз’яснення: 1. Чи правомірним є обмеження права ТОВ НВО «Термосистеми» на звернення до Антимонопольного комітету України зі скаргою щодо оскарження рішення замовника про відхилення пропозиції у закупівлі UA-2017-10-06-001542-b? Якщо так, то просимо нормативно обґрунтувати. 2. Чи існує законодавче право учасника публічних закупівель на оскарження рішення тендерного комітету замовника про невідповідність пропозиції вимогам тендерної документації у випадку відхилення цінових пропозицій всіх учасників? Якими ще нормативними актами, окрім Закону України «Про публічні закупівлі», це питання врегульовано? Наперед вдячні за відповідь!

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2