|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі).
Так, технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами.
Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля.
Ураховуючи викладене, замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства.
Разом з тим, тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону).
Крім того, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі, у тому числі розгляду та оцінки тендерних пропозицій, необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола учасників для подальшого визначення переможця торгів.
При цьому звертаємо увагу, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника.
Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону згідно з частиною першою статті 23 Закону.
Поряд з цим, частиною другою статті 23 Закону встановлено, що замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше ніж сім днів.
У свою чергу, порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 18 Закону скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.
|
|
1. Відповідно до п.2 ч.3 ст.36 ЗУ «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
При цьому, aні чинне законодавство України, ані роз’яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (принаймні ті, які є у публічному доступі) не дають відповіді на питання, з якого моменту визначається рівень коливання ціни товару на ринку – подання пропозицій, чи проведення аукціону, чи укладення договору.
З огляду на вищезазначене, просимо роз’яснити, з якого моменту визначається рівень коливання ціни товару на ринку для цілей встановлення необхідності змінити ціну за одиницю товару шляхом внесення змін до договору про закупівлю?
2. У Роз’ясненні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 №3302-06/34307-06 зазначено, що внесення змін щодо ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
У цьому ж Роз’ясненні Міністерство економічного розвитку і торгівлі України називає одним з органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, Державну службу статистики України, хоча також вказує, що перелік відповідних органів не є вичерпним.
З огляду на вищезазначене, просимо роз’яснити:
- Які органи, окрім Державної служби статистики України, уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни товару на ринку?
- Як діяти, якщо кілька (два і більше) відповідних органів надають різну інформацію щодо коливання ціни товару? Інформація якого органу матиме переважаючу силу при встановленні рівня коливання ціни за одиницю товару на ринку?
3. У ст. 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» серед принципів здійснення закупівлі виокремлено принцип максимальної економії та ефективності, а метою ЗУ «Про публічні закупівлі» є, зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель.
З огляду на вищезазначене, просимо роз’яснити, чи буде правомірною та чи відповідатиме принципам публічних закупівель (у т.ч. принципу максимальної економії та ефективності) зміна ціни за одиницю товару у бік збільшення на 7% у разі коливання ціни такого товару на ринку у бік збільшення лише на 2%?
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що питання зміни істотних умов міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , який зокрема містить рекомендацію Мінекономрозвитку щодо необхідності обґрунтування та документального підтвердження коливання ціни товару на ринку у разі внесення змін до договору про закупівлю, у випадку передбаченому пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону.
Крім того, пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків може здійснюватися виключно у разі наявності коливання ціни такого товару на ринку. Таким чином, оскільки коливання ціни товару на ринку може відбуватися як в бік збільшення так і в бік зменшення, сторони можуть вносити зміни до договору про закупівлю на підставі пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону відповідно до коливання ціни на ринку.
Разом з тим, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій замовника в конкретних випадках.
|