|
22.04.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Оформив є-підтримку на одноразову допомогу 6500,заява прийнята,а кошти не прийшлиf
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо Вас, що інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, а запити, що надходять на нього знаходяться у відкритому доступі. Зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки, у разі наявності питань щодо отримання 6,5 тисяч гривень в рамках програми єПідтримка пропонуємо ознайомитися з інформацією за покликанням: https://www.me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=f3561763-44e7-4a12-a213-4c5bc9d2e903&title=UkraintsiGarantovanoOtrimaiut6-5-TisiachGrivenVRamkakhProgramipidtrimka та звертатися до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки.
|
|
10.04.2023
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Наше підприємство провело закупівлю щебеню на суму до 100 тис. грн. Чи можна після цього проводити відкриті торги по цій самій закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (2. Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667При цьому зазначаємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості). Згідно з пунктом 5 Особливостей забороняється придбання замовниками товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями (крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 цих особливостей). Відповідно до пункту 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями. Отже, у разі якщо замовником передбачено здійснення придбання товарів, робіт і послуг та укладення договору про закупівлю, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. При цьому будь-які рішення щодо здійснення закупівель товарів, робіт або послуг, у тому числі щодо визначення потреби та проведення процедури закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому.
|
|
11.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до статті 40 Конституції України та частини першої статті 1 Закону України “Про звернення громадян” прошу Міністерство економіки України надати обґрунтовані відповіді на такі питання в контексті Закону України "Про публічні закупівлі":
1. У чому полягають функції та обов'язки керівника замовника?
2. Які права та повноваження має керівник замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Інші правовідносини не є предметом регулювання цього Закону. При цьому зазначаємо, що відповідь на Ваш запит здійснюється Мінекономіки як Уповноваженим органом у сфері публічних закупівель у відповідності до пункту 13 частини першої статті 9 Закону, як надання безоплатної консультації рекомендаційного характеру з питань закупівель. З огляду на вказане та в межах компетенції зазначаємо, що виходячи зі змісту статті 2 Закону, суб’єкти, які є замовниками у розумінні Закону, є різними за типом і категорією організаціями (зокрема, є підприємствами, установами, господарськими товариствами, органами влади тощо) та здійснюють свою діяльність на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про яку володіють самі суб’єкти. Згідно з статтею 57 Господарського кодексу України установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання. В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом. Положенням визначається господарська компетенція органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи інших суб'єктів у випадках, визначених законом. Своєю чергою, пункт 1 глави 1 розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом від 18.06.2015 № 1000/5 Міністерства юстиції України, передбачає загальні вимоги до створення управлінських документів, а саме: створювані управлінські документи повинні відповідати правовому статусу установи; право на створення, підписання, погодження, затвердження документів визначається актами законодавства, положеннями (статутами) установ, положеннями про структурні підрозділи і посадовими інструкціями.
|
|
21.11.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Під час планування закупівель на наступний рік є потреба придбання товару за одним кодом ДК 021, але на різні суми, залежно від виробничої необхідності підприємства.
Чи буде це вважатися порушенням п.6 Особливостей та вказувати на поділ предмету закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкритих торгів, якщо спочатку будуть закуповуватися нагальні потреби сумами у відповідності до п. 11 Особливостей (до 100 тис. грн.), а потім оголошені процедури закупівель відповідно до чинного законодавства України?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо скорочення підстав; щодо форми і змісту обгрунтування),розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Відповідно до пункту 5 Особливостей забороняється придбання замовниками товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями (крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 цих особливостей). Згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями. Згідно з абзацом третім пункту 17 Особливостей забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення відкритих торгів/використання електронного каталогу, крім випадків, передбачених цими особливостями. Відповідно до підпункту 1 пункту 21 Особливостей договір про закупівлю є нікчемним у разі коли замовник уклав договір про закупівлю з порушенням вимог, визначених пунктом 5 Особливостей. Відповідно до пункту 15 Особливостей якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена; замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами). При цьому будь-які рішення щодо придбання замовником товарів, робіт і послуг, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому. Слід зазначити, що відкриті торги є основною процедурою закупівлі у відповідності до частини першої статті 20 Закону. Порядок проведення відкритих торгів, визначений Особливостями, передбачає скорочені строки проведення процедури закупівлі (орієнтовно може становити 20 днів) та спрощення вимог до учасників процедури закупівлі. Альтернативою для закупівлі товарів є використання електронного каталогу. Виходячи з пункту 13 Особливостей, придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень,замовником товарів, робіт і послуг без застосування електронної системи закупівель, шляхом укладання прямих договорів, здійснюється за наявності підстав, які мають бути обґрунтованими та документально підтвердженими. Обґрунтування має бути у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа, що готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника. Такою підставою, зокрема, є випадок, коли існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів. Крім цього, згідно з підпунктом 8 пункту 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону. Відповідно до частини шостої статті 41 Закону дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. Згідно з частиною другою статті 44 Закону за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
11.04.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Коаліцією RISE Ukraine виявлено 2 важливих питання, які, на нашу думку, потребують уточнення та можливого додаткового правового в регулювання.
1. ДОНОРСЬКЕ ФІНАНСУВАННЯ ТА НАЦІОНАЛЬНІ ПРАВИЛА ЗАКУПІВЕЛЬ.
Як свідчить практика, абсолютна більшість певних кредитних/позикових угод з МФО містять посилання на правила закупівель відповідних МФО, які проводяться у їх процедурному режимі. Проте, в останній час є стійка тенденція використовувати спеціальний механізм, передбачений у внутрішніх процедурних документах МФО (наприклад, в Угодах з Європейським Інвестиційним Банком (ЄІБ) це Посібник для закупівель ЄІБ ) та подекуди і відповідних кредитних угодах (ратифікованих парламентом, тобто закріплено пріоритет цих правил над національним законодавством), який дозволяє для контрактів з низькою/середньою вартістю використання національних правил закупівель в тій мірі, в якій вони відповідають принципам і правилам відповідних МФО.
Наші колеги з МФО та партнери з українських організацій-бенефіціарів міжнародної допомоги докладають чимало зусиль для роз’яснення правомірності такого алгоритму серед українських стейкхолдерів та бізнесу (як майбутніх учасників торгів), використовуючи спеціальні процедурні посібники тощо. Зокрема, це стосується додаткових умов донорів у тендерній документації (у тому числі проектів договорів), які прямо не фігурують в українському законодавства (наприклад, Пакти доброчесності, певні кваліфікаційні вимоги, довші мінімальні строки для подання пропозицій, додаткові підстави для відхилення пропозицій та додаткові підстави для розірвання договору на підставі санкційної політики відповідного МФО). Такі додаткові умови можуть нести додаткові ризики непорозумінь, оскаржень скарг тощо.
Тому вважаємо за доцільне та будемо вдячні за:
- надання загального роз’яснення Міністерства економіки щодо підтвердження правомірності використання додаткових умов і вимог МФО для закупівель за кошти позик/грантів (відповідно до ратифікованих міжнародних договорів) у національних процедурах закупівель в ЕСЗ ПРОЗОРРО на підставі частини 2 статті 6 Закону у поєднанні з частиною 3 статті 22 Закону;
- опрацювання внесення зміни до Особливостей, затверджених постановою КМУ 1178 (а також у статтю 6 Закону), у вигляді уточнюючої норми у додатку.
2. ПРИСКОРЕНА РАТИФІКАЦІЯ ДОГОВОРІВ
Частини 1 і 2 статті 6 поділяє міжнародні договори України, що стосуються державних контрактів, на 2 групи.
Для чисельних угод, кількість яких зростає і буде зростати у процесі відбудови України, необхідною є тривала процедура ратифікації Верховною Радою України, яка зараз працює в ускладненому режимі воєнного стану. Поряд з цим, міжнародні угоди щодо позик та грантів прямо корелюються з конституційними повноваженням Кабінету Міністрів України.
У зв’язку з цим, та з метою прискорення залучення коштів міжнародної допомоги для відбудови України, вважаємо за доцільне ініціювати зміни до Закону України «Про міжнародні договори України» щодо скасування необхідності парламентської ратифікації угод про позики та гранти з МФО та натомість закріплення обов’язку затвердження таких угод Кабінетом Міністрів України.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 17.05.2023 №3323-04/22523-06 "Щ одо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо здійснення закупівель за кошти кредитів, позик, грантів з урахуванням додаткових вимог стор. 3) , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523. Принагідно пропонуємо переглянути вебінар та презентацію до нього, що проведений 18.05.2023 представниками Міністерства економіки України та ДП "Прозорро", в якому розглянуто тему: "Законодавчі зміни в регулюванні закупівель", що доступні за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/vebinar-na-temu-povernennya-aukcioniv-v-sistemu або у Youtube: https://youtu.be/aDUZHUc5Yms. При цьому, оскільки відповідно до Положення про Міністерство закордонних справ України (далі - МЗС) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 (із змінами), МЗС є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зовнішніх зносин та відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: вносить Президентові України або Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо укладення, припинення чи зупинення дії міжнародних договорів України, а також погоджує подання зазначеними органами таких пропозицій; веде реєстр міжнародних договорів України, зберігає оригінали текстів міжнародних договорів України, документів міжнародних організацій, їх завірені копії та офіційні переклади, а також інші матеріали з питань зовнішньої політики; здійснює обмін ратифікаційними грамотами і передачу грамот про ратифікацію міжнародних договорів України на зберігання депозитаріям, з порушеного у запиті питання про внесення змін до Закону України "Про міжнародні договори України " стосовно пропозиції скасування необхідності парламентської ратифікації угод про позики та гранти з МФО та закріплення обов’язку затвердження таких угод Кабінетом Міністрів України, слід звертатись до МЗС.
|