|
Пунктом 3 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що: «5. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: … 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;».
Запитання.
Якщо частина товару поставлена покупцю (замовнику), а інша частина товару не може бути поставлена з об’єктивних причин, які не залежать від постачальника (учасника) (причина - товар вироблявся в країні, щодо якої застосовано санкції), чи буде правомірно внести зміни в договір, а саме, з посиланням на пунктом 3 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», доповнити договір новим товаром з кращими технічними характеристика з посиланням на покращення якості предмета закупівлі?
Чи можна доповнити договір новим товаром, який учасник не пропонував під час подання пропозиції, товар іншого виробника, іншого маркування?
Чи може потрібно розривати договір і на залишкову (непоставлену) частину товару замовник буде проводити закупівлю?
|
|
За результатами проведених торгів у 2021 році, було укладено трирічний договір на реконструкцію дороги, роботи були призупинені в результаті обставин непереборної сили, спричинених військовою агресією російської федерації та змінами законодавства, які обмежили оплату виконаних робіт Державною казначейською службою.
У 2023 році обмеження на проведенні оплати капітального будівництва було скасоване та з’явилася можливість оплачувати виконані роботи, а підрядник підтвердив свої наміри виконувати договірні зобов’язання за договором. Але, враховуючі те, що ціни на матеріально-технічні ресурси зросли в декілька разів та виникла необхідність у заміні деяких технічних рішень, замовником було проведено додаткову експертизу. Тому підрядник просить переглянути суму багаторічного тендерного договору у бік збільшення договірної ціни.
Питання, яким чином це можливо провести в межах законодавства?
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70997Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Застосування переговорної процедури закупівлі Особливостями не передбачено,
При цьому Особливостями встановлено широкий перелік випадків, коли придбання замовником товарів, робіт і послуг може здійснюватися без застосування електронної системи закупівель (далі - ЕСЗ), шляхом укладання прямих договорів, з подальшим розміщенням в ЕСЗ відповідних звітів про такі договори, а також інформації про внесення змін до договорів. Такі положення встановлені, зокрема для випадків, передбачених Законом для застосування переговорної процедури закупівлі. Отже, якщо замовник укладає договір про закупівлю згідно з підпунктами 5, 7, 8 пункту 13 Особливостей, які передбачають укладення договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання, за відсутності альтернативи, в такому разі сторони можуть встановити в договорі про закупівлю, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках згідно з частиною третьою статті 631 Цивільного кодексу України.
Водночас замовник приймає будь - які рішення самостійно з дотриманням вимог законодавства.
При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Поряд з цим частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
При цьому згідно статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог закону тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
|