|
|
29.06.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи буде вважатись закупівля хліба нагальною потребою? Чи можемо не проводити спрощену закупівлю по цьому товару, а тільки опобліковувати звіт про укладення договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповіді на порушені питання містяться у запитах № 438/2022 та 1814/2020 за покликанням:https://me.gov.ua/old/InfoRez/Details?id=358339c1-dfd3-41f5-af94-875754920804&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62c73b9e-a8c8-4b5c-b74b-a752568418ca&lang=uk-UA
|
|
|
02.11.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Чи вірним є те, що згідно п. 44 Особливостей підстава визначена п. 13 частини 1 ст. 17 Закону (податкова заборгованість) при проведенні ВТ з особливостями не застосовується. Тобто Учасник під час подання пропозиції самостійно не декларує відсутність підстави передбаченої п. 13 ч.1 ст. 17 Закону (наявності/відсутності податкової заборгованості), а Замовник в свою чергу на етапі розгляду пропозиції не перевіряє відсутність в Учасника даної підстави (п. 13 ч.1 ст. 17 Закону)?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
20.04.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. 12.04.2022р. постановою КМУ №437 від 12.04.2022р. було внесено зміни до постанови КМУ №169 від 28.02.2022 р. зміни, що стосуються права використання порядку здійснення публічних закупівель, вартість яких не перевищує 50 тис. гривень, з використанням електронної системи закупівель, та окремо здійснення закупівель, вартість яких не перевищує 50 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель.
Питання:
1) В чому різниця між цими видами закупівель (публічні закупівлі, вартість яких не перевищує 50 тис. гривень, з використанням електронної системи закупівель; закупівлі, вартість яких не перевищує 50 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель).
2) Порядок використання положень щодо права здійснення публічних закупівель, вартість яких не перевищує 50 тис. гривень, з використанням електронної системи закупівель.
3) Чи не суперечить перше речення абзацу 1 підпункту 1 пункту 1 постанови КМУ №437 від 12.04.2022р. (Замовник може здійснювати публічні закупівлі, вартість яких не перевищує 50 тис. гривень, з використанням електронної системи закупівель, у тому числі з використанням електронних каталогів.) щодо самого пункту 1 постанови КМУ №169 від 28.02.2022 р. (оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законами України “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі”). Тобто, пункт 1 постанови КМУ №169 від 28.02.2022 р. говорить про повну відмову замовниками на час війни від використання процедур закупівель та спрощених закупівель, а от абз.1 підп.1 п.1 постанови КМУ №437 від 12.04.2022р. говорить про можливе право замовника на використанням електронної системи закупівель за умови не перевищення 50 тис. грн. Прошу також роз'яснити дану неясність.
Завчасно дакую за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.04.2022 № 3304-04/16796-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=16796
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
25.07.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Коли я можу отримати кошти на допомогу переселенцям?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту публічних закупівель, конкурентної політики та гуманітарної сфери Мінекономіки, пропонуємо його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки ( http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian) для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться Ваше питання. |
|
|
01.09.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! При визначенні очікуваної вартості методом порівняння ринкових цін, Примірна методика визначення очікуваної вартості (наказ Мніекономіки від 18.02.2020 № 275) передбачає (пп. 2 п. 1 розділу ІІІ): "з масиву цінових даних (щонайменше 3 ціни) виключити, за необхідності, ціни, які суттєво (на 30 % і більше) відрізняються в меншу/більшу сторону від найближчої наступної/попередньої ціни". Проте на практиці часто виходить, що така різниця в 30% може мати місце всередині діапазону зібраних цін. Якщо викидаємо таку ціну із середини діапазону, далі це правило зобов'язує нас викинути наступні ціни обох боків від раніше викинутої ціни і т.д., аж допоки не залишиться дві крайні ціни (найбільша і найменша), які теж відрізняються між собою більше ніж на 30%. Таким чином, "правило 30%" (яке, як я розумію, покликано усунути аномально високі і аномально низькі ціни з цінового діапазону для більш об'єктивного розрахунку ОВ) цей ціновий діапазон розбиває та унеможливлює розрахунок ОВ. Прошу роз'яснити, яким чином слід застосовувати вищезазначене правило виключення з масиву цінових даних цін, які суттєво (на 30 % і більше) відрізняються в меншу/більшу сторону від найближчої наступної/попередньої ціни, якщо такі ціни знаходяться в середині діапазону зібраних цін. Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - примірна методика) та містить, зокрема методи визначення очікуваної вартості.
Ця примірна методика застосовується для визначення замовником очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі" (зі змінами) (далі - Закон) та має рекомендаційний характер.
Виходячи з пунктів 2 розділів І "Загальні положення" і III "Методи визначення очікуваної вартості" примірної методики, для розрахунку очікуваної вартості за методом порівняння ринкових цін рекомендується, зокрема, з масиву цінових даних (щонайменше 3 ціни) виключити, за необхідності, ціни, які суттєво (на 30 % і більше) відрізняються в меншу/більшу сторону від найближчої наступної/попередньої ціни.
В разі, якщо після виключення таких цін залишилось менше 3 цінових пропозицій, слід використовувати метод розрахунку очікуваної вартості на підставі закупівельних цін попередніх закупівель.
Розрахунок очікуваної вартості товарів/послуг може здійснюватися на підставі закупівельних цін попередніх закупівель, тобто цін на товари власних проведених процедур, або укладених угод (договорів, додаткових угод, рахунків-фактур тощо) інших організаторів закупівель, як вже виконаних, так і діючих.
При цьому, у разі якщо закупівлі інших замовників співставні за параметрами, умовами закупівель тощо, замовник може використовувати вказані закупівельні ціни.
Водночас, оскільки способи розрахунку очікуваної вартості не є вичерпними, вибір способу та визначення очікуваної вартості здійснюється замовником самостійно.
|