|
10.01.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Тендерним комітетом Головного територіального управління юстиції у Харківській області відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” 30.11.2018 було розпочато процедуру відкритих торгів за номером процедури закупівлі в системі електронних закупівель UA-2018-11-30-002828-c на закупівлю по предмету ДК 021:2015: 09120000-6 — Газове паливо (природний газ).
За результатами аукціону 17.12.2018 року найбільш економічно вигідною визначено тендерну пропозицію подану Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" (далі — ТОВ "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ") з ціною тендерної пропозиції 102 519,70 грн. (Сто двi тисячi п’ятьсот дев’ятнадцять гривень 70 копiйок).
При цьому варто зазначити, що 22.12.2018 у 12.50 від зазначеного учасника - ТОВ "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" надійшла вимога (Номер вимоги: UA-2018-11-30-002828-c.a1), текст, якої містить наступне: “Через технічний збій в роботі Електронного майданчика Е-Тендер під час проведення аукціону Головного територіального управління юстиції у Харківській області на закупівлю природного газу, який відбувся 17.12.2018р. вимагаєио вважати заявку, подану ТОВ "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" в 3 раунді в сумі 1 025 197,00 грн”.
Беручи до уваги, що у вільному доступі відсутня інформація щодо технічного збою в роботі Електронного майданчика Е-Тендер, а також з метою реагування на вимогу Учасника та уникнення його скарг з цього приводу, звертаємось до Вас, як до Уповноваженого органу, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель з проханням надати, в найкоротший строк, відповідь щодо технічного збою в роботі Електронного майданчика Е-Тендер під час проведення аукціону Головного територіального управління юстиції у Харківській області на закупівлю природного газу, який відбувся 17.12.2018
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Таким чином, оскільки відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є ДП “ПРОЗОРРО”, щодо технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в системі вимог законодавства у сфері публічних закупівель, користувачам системи необхідно звертатись до зазначеного підприємства, як адміністратора системи.
|
|
09.01.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Тендерною документацією була встановлена чітка форма тендерної пропозиції, яка містила табличну частину щодо кількості, ціни та вартості предмету закупівлі та текстові частину, якою учасник підтверджував строк дії тендерної пропозиції, згоду з усіма вимогами і умовами тендерної документації, проектом договору, тощо. Переможцем торгів у складі пропозиції надано тендерну пропозицію за формою, яка містить лише табличну інформацію щодо кількості, ціни та загальної вартості предмету закупівлі. Іншу текстову частину форми тендерної пропозиції учасник не зазначив та виключив її зі складу форми тендерної пропозиції, окремим листом чи довідкою строк дії своєї тендерної пропозиції та іншу інформацію також не зазначив. Всі інші вимоги крім форми тендерної пропозиції учасником дотримано. Як правильніше вчинити: визнати учасника переможцем враховуючи принцип максимальної економії та ефективності закупівель, чи потрібно відхиляти пропозицію цього учасника як таку що не відповідає тендерній документації? Заздалегідь вдячний за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Враховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.
Водночас тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону).
Перелік підстав відхилення тендерних пропозицій учасників визначений статтею 30 Закону та є вичерпним. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
У свою чергу, виходячи зі змісту статей 11 і 38 Закону та Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженого наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557, прийняття рішень здійснює тендерний комітет, члени якого несуть відповідальність за порушення вимог згідно із законами.
Поряд з цим згідно з частиною третьою статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа замовника забезпечує рівні умови для всіх учасників, об'єктивний та чесний вибір переможця.
З огляду на викладене, рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно за наявності підстав, встановлених у статті 30 Закону.
При цьому до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів у конкретних випадках.
|
|
28.12.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Будь ласка поясніть порядок дій замовника після помилкового завершення тендерного договору в системі Прозорро. Дію тендерного договору Сторони фактично не припиняли та не завершували. До договору було укладено додаткову угоду, але система не надає можливості оприлюднити цю додаткову угоду на сторінці закупівлі та внести відповідні зміни. Обгрунтовано вважаю що завершити договір шляхом публікації інформації в системі Прозорро законодавчо неможливо. Яким чином можливо виправити вказану помилку?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 94/2016 та 82/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6a5f7f9-c28d-47e9-a028-d5f1ba23d8a3&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA
|
|
28.12.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
у грудні провели процедуру відкриті торги на закупівлю природного газу,результат відміна торгів пропозиції не відповідають тендерній документації оголошена повторна процедура, яка закінчиться в кінці січня. Як забезпечити потребу у природному газі на січень-чи можна заключити прямий договір на січень2019 р на період проведення процедури відкритих торгіа,чи як діяти в цій ситуації,бо школа залишається без опалення у січні.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що питання продовження строку дії договору на початку наступного року розглянуто в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” (в частині “Щодо продовження строку дії договору на початку наступного року”) розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Поряд з цим, Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
При цьому Законом забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом.
Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування Закону (частина сьома статті 2 Закону).
|
|
28.12.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» до послуг відноситься зокрема найм (оренда).
Із положень Глави 58 Цивільного кодексу України випливає, що передання рухомої речі у найм (оренду) здійснюється за договором прокату. Загальні положення надання послуг передбачені Главою 63 ЦКУ.
Оголошуючи відкриті торги, замовники у тендерній документації та проектах договорів часто використовують формулювання «Прокат», «Оренда», «Послуги оренди», «Послуги прокату». Для визначення предмета закупівлі застосовуються відповідні коди Національного класифікатора України «Єдиний закупівельний словник» ДК 021:2015, наприклад:
«60180000-3 - Прокат вантажних транспортних засобів із водієм для перевезення товарів;
45500000-2 - Прокат техніки та обладнання з оператором для виконання будівельних робіт та цивільного будівництва.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім вичерпного переліку випадків.
Частиною 6 статті 9 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що порядок проведення проведення конкурсу на право оренди державного та комунального майна визначається Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, визначеними Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.
Наприклад, Порядок передачі в оренду майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, врегульовано Положенням про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженим Рішенням Київської міської ради від 21 квітня 2015 року N 415/1280. Так, комунальні підприємства, установи та організації територіальної громади міста Києва можуть у встановленому порядку передавати закріплене за ними на праві господарського відання або оперативного управління майно в оренду за рішенням постійної комісії КМР з питань власності чи на підставі рішення Київської міської ради.
Згідно із ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі» вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
Передача державного та комунального майна у оренду/найм/прокат шляхом участі у відкритих торгах законодавством не передбачена. У таких випадках державні та комунальні суб’єкти господарювання автоматично позбавлені можливості законно приймати участь у тендері. Порушується їх право брати участь у процедурах закупівель на рівних з іншими учасниками умовах. Фактично «Прокат» та «Оренда» є дискримінаційними вимогами для таких учасників. І це не провина замовників, а наслідок практики правозастосування чинного законодавства України.
Прошу надати роз'яснення:
- як усунути даний дискримінаційний фактор;
- яким чином державні та комунальні суб’єкти господарювання можуть законно брати участь у закупівлях (послуг) оренди, прокату та найму?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Поряд з цим організаційні та майнові відносини, пов’язані з орендою та господарським використанням державного та комунального майна, що регулюються Законом України “Про оренду державного та комунального майна”, не є предметом регулювання Закону.
Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. При цьому закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом (пункт 20 частини першої статті 1 Закону).
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено здійснення придбання товарів, робіт або послуг, така закупівля здійснюється шляхом застосування однієї з процедур, визначених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі.
Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі”
|