|
Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та введений в дію з 19.04.2020.
Відповідно до абз. 2 ч. 10 ст. 3 нової редакції Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 10 нової редакції Закону оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов’язково додатково оприлюднюються в електронній системі закупівель англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5 150 тисячам євро.
Чи може замовник проводити процедуру відкритих торгів за конкретною запланованою закупівлею, без дотримання вимог ч. 3 ст. 10 нової редакції Закону, якщо очікувана вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені цією частиною, проте загальна запланована сума за кодом по підприємству є більшою, ніж межі, встановлені ч. 3 ст. 10 нової редакції Закону?
Чи буде таке проведення закупівлі вважатися поділом предмета закупівлі, враховуючи, що в одному коді можуть знаходитися закупівлі, які технічно та фактично не підлягають об’єднанню, проте за четвертою цифрою Єдиного закупівельного словника відносяться до одного коду ДК?
Так наприклад, за кодом ДК 021:2015 71630000-3 Послуги з технічного огляду та випробовувань – загальна очікувана вартість закупівель в цілому по підприємству становить біля 32 мільйонів гривень.
Цей код містить закупівлі за такими конкретними назвами як:
Технічний огляд транспортних засобів – 36 000 гривень;
Контрольно-інспекторське обстеження ГТС – 240 000 гривень;
Огляд і технічне обслуговування аварійно-рятувального та протипожежного майна – 1 140 000 гривень; і т.д.
У даному випадку за конкретними назвами закупівель (наприклад - Огляд і технічне обслуговування аварійно-рятувального та протипожежного майна – 1 140 000 гривень) потрібно проводити відкриті торги чи відкриті торги з публікацією оголошення англійською мовою?
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 Закону послуги – будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Таким чином, якщо супровідні роботам послуги по об’єкту будівництва, включені до кошторисного розрахунку, та водночас вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт (будівництва), такий предмет закупівлі відноситься до визначення “роботи” у розумінні Закону.
В іншому випадку закупівля має здійснюватись за відповідним визначенням предмета згідно з терміном “послуги” на підставі пункту 21 частини першої статті 1 Закону.
Разом з тим оскільки низка нормативно-правових актів (далі – НПА) наразі знаходиться на етапі погодження або на державній реєстрації, тому, до їх затвердження замовники можуть використовувати чинні НПА в частині, що не суперечить вимогам нової редакції Закону. Так, замовники можуть використовувати порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Поряд з цим інформуємо, що питання визначення предмету закупівлі послуг з виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель розглянуто у запиті № 353/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b07b1be6-95a2-420c-b42d-2208eee8d84b&lang=uk-UA
У свою чергу, відповідно до частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Отже, при здійсненні закупівель замовники керуються вартісними межами, встановленими в пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону з дотриманням положень частини 10 статті 3 Закону.
|
|
У новій редакції Закону, при проведенні спрощеної закупівлі, передбачено, що у вимогах до предмета закупівлі, які містять посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників. Таке формулювання я розцінюю як можливість на власний розсуд визначати, чи потрібно зазначити про можливість надання аналогів чи еквівалентів до відповідного предмету закупівлі. У разі відсутності можливості надання аналогів чи еквівалентів ця норма суперечить принципам недискримінації учасників, максимальної економії та ефективності, які, відповідно до цього законопроекту, застосовуються й у спрощених закупівлях.
Тому до сих пір, після подання оголошення у допорогових закупівлях, завжди задається одне і теж питання (я рахую адміністрацією майданчика) щодо еквівалентів і аналогів.З цього питання точяться постійні чвари між замовником і учасниками, які плутають допорогові закупівлі з конкурентними процедурами. Як правильно поступати Замовнику? Особливу у новаціях нової редакції Закону.
|