|
|
06.03.2023
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Будь ласка допоможіть розібратись та знайти правду. Звернення до НКРЕ КП, Операторів газо транспортної та розподільчої систем ясноті з піднятого питання не внесла. Надія залишилась на уповноважений орган з державних закупівель. По суті питання.
Квартирно-експлуатаційний відділ (далі КЕВ) м. Вінниця є структурним підрозділом Збройних Сил України і відповідно до поставлених завдань відповідає за організацію надання комунальних послуг військовим частинам та військовим установам, які стоять на її балансі. На цій підставі 23.11.22 було укладено з ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» договір № 01-1392/21-БО-Т на постачання природного газу до кінця 2023 року.
В процесі формування нових військових частин за умовами діючого військового часу, в КЕВ м. Вінниця наприкінці листопада появилась нова комерційна точка обліку. У зв’язку з цим були внесені зміни в договір надання послуг з розподілу природного газу (Оператор газорозподільної мережі АТ «Вінницягаз»). На цій підставі новій точці був присвоєний ЕІС-код і вона з 07.12.22 почала отримувати природний газ для опалення приміщень, в яких проживали військовослужбовці. Станом на той час діючий з ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» договір дозволяв без проблем забезпечити природнім газом в тому числі і нову комерційну точку обліку.
Нажаль в січні місяці 2023 року КЕВ м. Вінниця отримав повідомлення від ТОВ «ГК «Нафтогаз України» про необхідність оплати обсягів газу за «договором останньої надії» для нашої нової комерційної точки обліку. Тариф за такою формою договору значно більший ніж тариф по діючому нашому договору. КЕВ м. Вінниця є державною структурою і фінансується з державного бюджету. Нам не зрозуміло те, що в такий важкий для держави час ми повинні безпідставно витрачати державні кошти.
У зв’язку з цим просимо пояснити, чому нова комерційна точка обліку автоматично потрапила в розряд забезпечення природним газом за «договором останньої надії», а також пояснити покроковий порядок дій замовника в випадку появи у нього нових точок комерційного обліку природного газу і хто дане питання повинен відсліковувати.
Вдячні за розуміння та обґрунтовану відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом.
Отже, Законом та Особливостями встановлено імперативну норму, згідно з якою істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-8 пункту 19 Особливостей. Зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей, встановлених Законом та постановою № 1178.
Водночас відповідно до абзацу третього пункту 15 Особливостей якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена; замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених цими особливостями.
Отже, у випадку виникнення нової чи додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, такий предмет закупівлі вважатиметься новим предметом договору і новим предметом закупівлі.
Крім цього, інформуємо, що оскільки Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є Регулятором у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (із змінами), то споживачі за наданням роз’яснень з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП мають звертатися до Регулятора.
|
|
|
06.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пунктом 6-1 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) передбачено, що замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує 15% у 2023 році та якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень.
Підпунктом 2 пункту 6-1 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону
передбачено, що особливості здійснення закупівель, визначені цим пунктом, застосовуються до наступного товару - мототранспортні вантажні засоби.
Прошу надати роз'яснення, чи транспортний засіб пікап, підпадає під визначення "мототранспортні вантажні засоби". При тому, що вантажопідйомність пікапа становить 900 кг, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу даний автомобіль визначено як вантажний - загальний пікап
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
03.03.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 22) ч. 1 ст.1 вище зазначеного закону, предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі.
Відповідно до роз’яснень АМКУ - Відповідь на запит 1126/2020 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=269393bd-4ae4-4f85-8c55-25c3886d0c34&lang=uk-UA): «Отже, аналогічним (аналогічними) є договір (договори) щодо того самого предмету закупівлі відповідно до коду Єдиного закупівельного словника та пункту 22 частини першої статті 1 Закону.».
Пункт 4 ст.22 ЗУ «Про публічні закупівлі» визначає, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Учасником було надано аналогічні договори з юридичними особами, які були укладені в загальному порядку, а не в системі «PROZORRO».
Замовник встановлює такий кваліфікаційний критерій в тендерній документації та в цій же процедурі закупівлі товару як надання документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних за предметом закупівлі договорів, а саме посилання на публічне розміщення інформації про укладений аналогічний договір на веб-порталі уповноваженого органу з публічниих закупівель https://prozorro.gov.ua/. Оригінал (-и) позитивного відгуку (-ів) щодо надання аналогічних послуг, оригінали та/або копії, завірені учасником, договорів надання цих послуг за вищевказаним (-и) відгуком (-ами), а також оригінал (-и) та/або копію (-ії), завірену (-і) учасником, первинного (-их) документу (-ів), що підтверджують факт надання цих послуг (акт, тощо). (Фактичне виконання договорів обов’язково вказати у відгуці (-ках). (Аналогічними вважаються послуги з організації шкільного харчування на умовах організації харчування/кейтерінгу за нормами, встановленими Постановою КМУ від 22.11.2004 №1591, або за нормами, погодженими органами СЕС чи Держпродспоживслужби України для категорій осіб, визначених вищевказаною Постановою. Аналогічним вважається договір, що укладений із замовниками (контрагентами) за результатами проведення процедури закупівлі, інформація про проведення якої знаходиться у публічному доступі на веб-порталі уповноваженого органу з публічниих закупівель https://prozorro.gov.ua/ або договір, інформація про який знаходиться у публічному доступі на веб-порталі уповноваженого органу з публічниих закупівель https://prozorro.gov.ua/. Учасники повинні документально підтвердити факт проведення процедури закупівлі, за якою був укладений договір, наданий у складі тендерної пропозиції або здійснити посилання на публічне розміщення інформації про укладений аналогічний договір на веб-порталі уповноваженого органу з публічниих закупівель https://prozorro.gov.ua/).
Таким чином виникає замкнуте коло, і в публічних закупівля перемагає не той учасник який дає найкращу цінову пропозицію, та більш якісні послуги, а той учасник, який формально виконав умови тендерної документації, які мітять штучні перепони у їх виконанні.
Питання:
- Чи не є такі вимоги тендерної документації (щодо надання договорів зареєстрованих в «PROZORRO») для учасника який вперше приймає участь у публічних закупівлях такими що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, оскільки учасник який вперше приймає участь у таких закупівля, з формальних підстав ніколи не зможе стати переможцем таких закупівель, оскільки для того щоб надати договори зареєстровані в системі «PROZORRO» необхідно щоб його пропозиція була прийнята. А його пропозиція, незважаючи на те, що вона є найкращою відхиляється, оскільки учасник не може надати договори зареєстровані в «PROZORRO».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо кваліфікаційних критеріїв) , від 01.04.2019 № 3304-04/13647-06 “Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE&fNum=13647Відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Пунктом 45 Особливостей передбачено, що під час здійснення закупівлі товарів замовник може не застосовувати до учасників процедури закупівлі кваліфікаційні критерії, визначені статтею 16 Закону. У разі закупівлі послуг або робіт замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційному критерію (кваліфікаційним критеріям) відповідно до статті 16 Закону. Відповідь на питання щодо визначення аналогічного (аналогічних) договору (договорів) міститься в запиті № 1126/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=269393bd-4ae4-4f85-8c55-25c3886d0c34. Водночас вимоги, що зазначаються в тендерній документації, встановлюються замовником самостійно з дотриманням чинного законодавства. Відповідно до частини 4 статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Ураховуючи викладене, замовники самостійно встановлюють вимоги в тендерній документації не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола потенційних учасників. Поряд з цим, згідно з пунктом 51 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 52-64 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону.
|
|
|
02.03.2023
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. 25.02.2023 набрала чинності постанова КМУ від 17.02.2023 № 157 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178» (далі — Постанова № 157), яка внесла зміни зокрема і до пункту 44 Особливостей. Відповідно до пункту 44 Особливостей: Учасник процедури закупівлі підтверджує відсутність підстав, зазначених в цьому пункті (крім абзацу чотирнадцятого цього пункту), шляхом самостійного декларування відсутності таких підстав в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції.
Але при створенні оголошення про відкриті торги з особливостями, підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі не приведено у відповідність до Постанови №157.
Наприклад, відповідно до пп.6 п. 44 Особливостей: керівник учасника процедури закупівлі був засуджений за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якого не знято або не погашено в установленому законом порядку.
А при створенні оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями на електронному майданчику та на веб-порталі Уповноваженого органу ця підстава виглядає так: Службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), не була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої знято або погашено у встановленому законом порядку.
Які дії Замовника стосовно закупівель оголошених після 25.02.2023 року? Коли будуть внесені зміни до технічної реалізації ДП "Прозорро"? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є ДП “ПРОЗОРРО”. Тому з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. Так, Мінекономіки, звернувшись до ДП “ПРОЗОРРО”, отримало відповідь на Ваше звернення, що міститься в листі ДП “ПРОЗОРРО” від 29.03.2023 № 206/01/445/11, що додається. |
|
|
22.02.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
В сфері благоустрою м. Біла Церква обліковується 303 вулиці, загальною протяжністю 453 км., в тому числі з твердим покриттям 320 км. з удосконаленим покриттям 133 км. На даний час в межах міста є 9 автомобільних, 2 пішохідних мости і 3 шляхопроводи. Експлуатується 45 світлофорних об’єкти, 32 колектори зовнішньої зливової каналізації довжиною 51,9 кілометра.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІ «Порядку визначення предмету закупівлі» затвердженого наказом №708 від 15.04.2020року Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
Згідно з ДБН А.2.2-3-2014 Лінійний об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури це наземні, надземні або підземні лінійні об’єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо.
Враховуючи вищевикладене, та усвідомлюючи що в Замовника на балансі комунальні вулиці та дороги, а не дороги загального користування (див. Закон України "Про автомобільні дороги"), просимо надати роз’яснення з питання чи елементи благоустрою такі як тротуари, колектори зливової каналізації, мережі зовнішнього освітлення є лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури, чи лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури може бути виключно об'єкт благоустрою?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 “Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06Водночас відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (Мінінфраструктури) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику: у сфері автомобільного, залізничного, морського та внутрішнього водного транспорту, надання послуг поштового зв’язку, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері авіаційного транспорту та використання повітряного простору України, туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів), мультимодальних перевезень, захисту критичної інфраструктури у секторах, за які відповідальне, розвитку, будівництва, реконструкції та модернізації інфраструктури авіаційного, залізничного, морського та внутрішнього водного транспорту, дорожнього господарства, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, з питань безпеки на авіаційному, автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та внутрішньому водному транспорті, а також державного нагляду (контролю) за безпекою на авіаційному, автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та внутрішньому водному транспорті; у сфері розвитку, будівництва, реконструкції, ремонту, облаштування та модернізації пунктів пропуску через державний кордон, їх утримання та експлуатації; у сфері розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою, житлової політики; у сфері благоустрою населених пунктів, житлово-комунального господарства, управління побутовими відходами; у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері з відновлення регіонів, територій та інфраструктури, що постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду; у сфері контролю житлово-комунального господарства; у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель.
Тому з порушеного питання слід звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|