|
|
20.08.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може бути накладений штраф на замовника за невідхилення тендерної пропозиції , яка підлягала відхиленню при проведенні спрощеної закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.
Водночас статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс) установлений перелік правопорушень законодавства про закупівлі у разі настання яких передбачена відповідальність. При цьому Кодекс не передбачає накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у разі невідхилення пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до Закону під час проведення спрощеної закупівлі.
Поряд з цим згідно з частиною двадцятою статті 14 Закону з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду.
Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.
|
|
|
20.08.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. До договору можуть бути внесені зміни в випадках, передбачених частиною 5 цієї статті, такі зміни оформлюються додатковими угодами. В Державному підприємстві для проведення процедур закупівель утворений тендерний комітет. Договори та додаткові угоди до них підписує керівник підприємтвта та/або уповноважена ним на підписання договорів особа по довіреності. Хто повинен приймати рішення про внесення змін до договору, укладеного за результатми процедур закупівель, в порядку ч.5 ст.41 Закону: тендерний комітет чи керівник підприємтвта та/або уповноважена ним на підписання договорів особа по довіреності?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи зі змісту пункту 4 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель.
Тендерний комітет - це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом. Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) затверджено наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557 (далі –Примірне положення).
Так, у пункті 2.7 розділу ІІ Примірного положення визначені головні функції тендерного комітету при організації та проведенні процедур закупівель.
Водночас Законом та Примірним положенням не передбачено повноважень щодо прийняття рішення тендерним комітетом стосовно виконання зобов’язань за договором про закупівлю.
|
|
|
19.08.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник відповідно до рішення про місцевий бюджет затвердив видатки на придбання ТМЦ (будівельні матеріали та вироби) необхідні для проведення поточного ремонту на загальну суму 753,250 тис.грн. та затверджено видатки на оплату послуг по поточному ремонту на загальну суму 199,950 тис.грн. Уповноважена особа, внесла зміни до річного плану закупівель установи, де сума в розмірі 753,250 тис.грн. зазначена по кодам ЄЗС відповідно до суті , вартість групи яких не перевищує 200,00 тис.грн. В подальшому установою здійснено закупівлі ТМЦ та послуг за окремими договорами у підприємств, засновниками яких є громадські організації осіб з інвалідністю . Вартість договорів є не більше 200,00 тис.грн. Чи буде в даному випадку порушення законодавства про закупівлю ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що схоже за змістом питання розглянуто у запиті 1536/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=984f6f38-76e0-4671-86d7-72f688b32c6e&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
18.08.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Тендерна документація (технічна специфікація) містить умови поставки партіями, а у проекті договору умови поставки -протягом 10 днів з дати укладання договору. Торги відбулися договір укладено згідно затвердженої форми чи можна після підписання договору змінити умови поставки товару, а саме партіями у звязку з недостатнім фінансуванням? Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною п'ятою статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначеній у цій частині цієї статті Закону.
Таким чином, зміна істотних умов договору здійснюється замовником виключно у випадках, передбачених Законом, перелік яких є вичерпним.
|
|
|
18.08.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Потрібно замовити чашки, пакети, ручки та блокноти з логотипом організації на загальну суму більше 50 000,00 грн.
1. Чи можна даний товар віднести до коду дк 22460000-2
2. Проводити спрощену процедуру закупівлі чи краще без використання електронної системи (за кожним кодом дк окремо, якщо їх не можна відносити до 22460000-2) ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06, https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972 розміщено листи від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель".
|