|
11.09.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Мелітопольська міська територіальна виборча комісія Мелітопольського району Запорізької області в межах повноважень, визначених Виборчим кодексом України (надалі – Кодекс), забезпечують організацію підготовки та проведення місцевих виборів.
Відповідно до Кодексу фінансове забезпечення підготовки і проведення чергових місцевих виборів за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України, здійснюється територіальною виборчою комісією, яка є розпорядником цих коштів.
При цьому закупівля товарів і послуг указаними комісіями повинні здійснюватися згідно із законодавством про публічні закупівлі, зокрема Законом України «Про публічні закупів», що передбачає (з урахуванням змін, які нещодавно набули чинності та не мали ще практичного застосування підчас виборчого процесу) призначення уповноваженої особи, відповідальної за організацію та проведення процедури закупівлі; затвердження положення про вказану особу; застосування процедур закупівлі тощо.
На даний час існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання територіальною виборчою комісією строків для проведення закупівель.
Враховуючи складність застосування положень Закону України «Про публічні закупівлі» під час організації підготовки і проведення місцевих виборів належне матеріально-технічне забезпечення підготовки та проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020 року буде під загрозою.
Враховуючи вищенаведене, прошу:
1. Надати інформацію щодо алгоритму дій для територіальних виборчих комісій застосування положень Закону України «Про публічні закупівлі» під час організації підготовки і проведення місцевих виборів належне матеріально-технічне забезпечення підготовки та проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020 року.
2. Дозволити територіальним виборчим комісіям укладати прямі договори для підготовки і проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020 року.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи пункт 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
При цьому порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі - Порядок).
Так, згідно з пунктом 18 розділу II "Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг" Порядку визначення предмета закупівлі товарів і послуг, необхідних для підготовки та проведення виборів Президента України, виборів народних депутатів України, місцевих виборів, здійснюється за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів або надання послуг (зокрема для кожної виборчої комісії або груп виборчих комісій) окремо щодо кожних виборів.
При цьому повідомляємо, що питання визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель розглянуто в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням :https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
Питання вартісних меж розглянуто у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
09.09.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, просимо надати роз'яснення. Стосовно пункту 4 частини 5 статті 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно, а саме в якому випадку виникають майнові права на землю?
А також чи можна вважати виникненням майнових прав на землю:
- укладення договору на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
- укладення договору на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель з формуванням земельної ділянки;
- укладення договору на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно.
Згідно з частиною першою статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Своєю чергою, відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Отже, у разі якщо предметом закупівлі є є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно, то таку закупівлю замовник здійснює без застосування Закону на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 3 Закону.
|
|
08.09.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Пояснить, будь ласка, в якому нормативно-правовому акті визначено поняття «номенклатурна позиція».
Якщо закуповується персональний комп’ютер код ДК 30210000-4 Машини для обробки даних (апаратна частина), в склад якого входить: системний блок, монітор, клавіатура, маніпулятор «миш», чи є це номенклатурні позиції?
А якщо закуповується, наприклад, послуга «Послуги з утримання зелених насаджень» код ДК 021:2015:77310000-6: «Послуги з озеленення територій та утримання зелених насаджень» в кількості 1 послуга, до складу якої входить обрізування дерев, омолодження дерев, корчування пеньків, навантаження деревини на транспортні засоби, захоронення/утилізація відходів?
Якщо визначати ці складові предмету закупівлі, як номенклатурні позиції, то деякі складові відносяться до інших кодів ДК, аніж код предмету закупівлі в цілому.
На мою думку, якщо закуповується одна одиниця товару, або одна послуга, то назва номенклатурної позиції співпадає з назвою предмету закупівлі (відповідно і код ДК), а їх складові повинні бути наведені в додатку до тендерній документації/оголошення про здійснення спрощеної закупівлі/закупівлі з використанням електронної системи закупівель «Інформація про технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель".
|
|
07.09.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Чи потрібно на протязі року підсумовувати вже оплачені суми по одному коду класифікатора ДК 021:2015, та чи впливає це на визначення процедури закупівлі?
Приклад: Згідно річного плану закупівель на папір була закладена сума 199999,99грн. По спрощеній процедурі закуплено паперу на суму 199999,99грн. Виникла потреба в додатковій закупівлі товару в іншого постачальника ще на 35700,00грн.
Питання: Яка процедура закупівлі буде задіяна?
В будь-якому випадку згідно яких норм Закону, постанов та ін. це рішення буде правомірне?
Якщо Ваша відповідь буде: без застосування електронної системи!, - то існує поширена практика серед установ проводити відкриті торги(вони пудсумовують по коду ДК), що значно гальмує процес закупівлі товару.
Цей нюанс є надзвичайно важливим!
ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономіки АСКОД
Сертифікат 20B4E4ED0D30998C0400000008A21800AAAA6900
Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна
Дійсний з 22.10.2018 0:00:00 по 22.10.2020 0:00:00
№3304-04/54160-06 від 03.09.2020 дає пояснення як мені здається з цього питання але законодавчо ніяк не обгрунтований!?
Заздалегідь вдячний!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=54160 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", який містить вичерпну відповідь на питання.
Водночас аналогічна відповідь міститься у запиті 366/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA
При цьому про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
07.09.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно з частиною 7 статті 17 Закону у разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 цього Закону, замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у частині першій цієї статті.
Питання стосовно застосування положень вищезазначеної статті Закону:
1) Чи вірно Мін’юст розуміє, що у зазначеному положенні Закону йде мова лише про тих субпідрядників/співвиконавців, вартість робіт/послуг кожного з яких становить не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю?
По-перше, такий висновок зроблено з положень пункту 15 частини першої статті 19 Закону: «У звіті про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель обов’язково зазначаються повне найменування та місцезнаходження кожного суб’єкта господарювання, який буде залучений переможцем, з яким укладено договір про закупівлю, до надання послуг як співвиконавця або виконання робіт як субпідрядника, в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.
У зазначеній вище статті чітко зрозуміло, що критерій «не менше ніж 20%» від вартості договору про закупівлю має визначатися щодо кожного с субпідрядників/співвиконавців окремо.
По-друге, зазначене тлумачення логічно випливає з того, що у випадку, наприклад, коли залучається 10 субпідрядників, і у 9 з них вартість послуг становить менше ніж 20% від вартості договору про закупівлю, а лише у одного – 35%, то перевірка, про яку, йдеться, стосується тільки останнього.
2) Серед іншого, на підставі пункту 7 частини другої Закону, Мін’юст є замовником, який застосовує переговорну процедуру закупівлі як виняток у разі закупівлі юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України під час врегулювання спорів щодо розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України
Оскільки розгляд таких справ відбувається за кордоном і ведеться майже виключно на англійській мові, то у комерційних пропозиціях учасників переговорної процедури закупівлі майже завжди присутні суми запланованих витрат на субпідрядників/співвиконавців – локальних (українських або іноземних) юридичних радники компаній, на оплату наданих ними юридичних послуг.
Питання ж стосується тих сум запланованих витрат на послуги, які зазначаються у комерційних пропозиціях учасників процедур закупівлі окремим підрозділом, як технічні витрати (відшкодування витрат на відрядження, авіа перельоти, готелі, таксі, переклади, послуги з міжнародних поштових пересилань, оплату доступу до онлайн правових баз, експертизи, тощо).
Всі роботи та послуги, які перелічуються як технічні, не є юридичними послугами, які надаються з метою захисту і представництва інтересів держави Україна в судовому або арбітражному провадженні, але технічно необхідні для належного і своєчасного надання учасником процедури закупівлі та його субпідрядниками/співвиконавцями юридичних послуг замовникові (включаючи експертів, бо вони не представляють у судових/арбітражних провадженнях будь-яку сторону, а надають незалежні експертні висновки з того чи іншого питання, і такий висновок може як посилювати позицію України, так і послаблювати її). Чи правильно розуміється Мін’юстом, що відшкодування таких технічних витрат не вважається залученням субпідрядників/співвиконавців, адже вказані витрати не є юридичними послугами?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 2002/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=aaf1c283-6b9e-4e38-bc5c-bae9b4edb23a&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Щодо питання 2
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 7 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі закупівлі юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України, у тому числі з метою захисту національної безпеки і оборони, під час врегулювання спорів щодо розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України або рішень Ради національної безпеки і оборони України, введених в дію в порядку, визначеному законом, а також закупівлі товарів, робіт і послуг у разі участі замовника на підставі рішення Кабінету Міністрів України в міжнародних виставкових заходах.
Таким чином, переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі закупівлі саме юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України, зокрема на підставі рішення Кабінету Міністрів України.
У свою чергу, публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. При цьому договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі необхідності здійснення придбання замовником інших товарів, робіт чи послуг, визначених згідно Закону та Поорядку, замовнику слід дотримуватись вимог Закону та здійснювати таку закупівлю, керуючись відповідними вартісними межами.
|