|
|
24.08.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до абзацу третього пункту 4 Розділу ІІІ Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 18.02.2020 № 275, очікувана вартість закупівлі робіт з будівництва, капітального ремонту та реконструкції визначається з урахуванням ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, а також Галузевих виробничих норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301, відповідно до розробленої та затвердженої проектно-кошторисної документації.
На даний час ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, втратив чинність на підставі Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 281 від 01.11.2021 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві».
Згідно з підпунктом 1 пункту 2.5 Розділу ІІ Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України 01.11. 2021 року № 281 (далі – Настанова), вартість будівництва визначається на стадії проектування ― у складі інвесторської кошторисної документації.
Відповідно до пункту 3.1 Розділу ІІІ Настанови кошторисна вартість об’єкта будівництва, що визначається у складі інвесторської кошторисної документації, використовується для планування капітальних вкладень, фінансування будівництва, проведення процедури закупівлі.
На даний час службами відновлення та розвитку інфраструктури в областях (далі – Служби) на виконання Порядку реалізації експериментального проекту щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 382, делеговано функції замовника робіт з будівництва (нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту), у тому числі на підставі наданих облдержадміністраціями та органами місцевого самоврядування (ОМС) проектними документаціями на об’єкти будівництва. Вказані проектні документації було розроблено ОМС (на замовлення ОМС) та затверджено за результатами проведеної експертизи.
Просимо надати роз’яснення, чи можуть Служби, за умови, що проектна документація не передається на їх баланс та авторські майнові права на таку проектну документацію у них відсутні, вносити зміни щодо цін на ресурси, визначених у складі інвесторської кошторисної документації (в сторону зменшення), зазначати очікувану вартість закупівлі іншу від кошторисної вартості об’єкта будівництва, що визначається у складі інвесторської кошторисної документації (в сторону зменшення)?
Додатково просимо надати роз’яснення щодо механізму коригування інвесторської кошторисної документації в розробленій та затвердженій за результатами проведеної експертизи проектній документації у разі виявлення замовником завищених цін на матеріально-технічні ресурси.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" та від 03.07.2023 № 3323-04/32328-06 "Щодо здійснення закупівель"( Щодо змін, внесених до порядку визначення предмета закупівлі ), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F32328-06Відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Тому, з порушеного питання пропонуємо звернутись до вищевказаного центрального органу виконавчої влади. |
|
|
23.08.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальне підприємство по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради є підприємством, яке займає монопольне становище на ринку, що забезпечує виробництво, транспортування та постачання теплової енергії споживачам, постачання гарячої води.
В свою чергу КП «Тепловик» має ліцензію на господарську діяльність з будівництва об’єктів клас наслідків СС2, СС3. Нами укладаються договори на виконання будівельних та монтажних робіт з підприємствами комунальної, державної та приватної власності. Дані договори не мають відношення до основного виду діяльності підприємства де воно є монополістом. Для виконання будівельно монтажних робіт по укладених договорах підприємству «Тепловик» необхідно закупляти матеріали та обладнання яке в подальшому використовується для виконання укладених договорів (Комерційної діяльності).
У відповідності до ст. 3 ч.6 п.2 ЗУ «Про публічні закупівлі» закон про публічні закупівлі не застосовується у випадку якщо замовники визначені у п. 4 частини першої ст. 2 ЗУ «Про публічні закупівлі» здійснюють закупівлю таких предметів закупівлі : товари, що закуповлюються для перепродажу третім особам, за умови, що замовник не займає монопольне (домінуюче) становище на ринку таких товарів, а інші суб’єкти господарювання можуть вільно здійснювати їх продаж на тих же умовах, що й замовник. Як сказано вище, ми не займаємо монопольне становище на ринку будівельних товарів.
Також 21.05.2020р. Вами надавались роз’яснення за номером 3304-04/32275-06 у відповідності до яких було вказано, що якщо підприємство здійснює комерційну діяльність, то дія закону при закупівлі товарів для комерції не застосовується.
Просимо надати роз’яснення, чи необхідно проводити закупівлі, торги через систему «Прозоро», товарів та матеріалів, які в подальшому використовуються для комерційної діяльності, тобто для виконання договорів підряду, договорів на виконання робіт та інших договорів які не мають відношення до основного виду діяльності???
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання міститься в запиті № 538/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e88efea9-703e-4598-8943-d51e917b6388&lang=uk-UAПри цьому будь-які рішення приймаються замовником самостійно з дотриманням законодавства в цілому.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
22.08.2023
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підпунктом 8 пункту 13 Постанови № 1178 від 12.10.22 року «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі” визначена можливість укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли:
8) у замовника після укладення договору про закупівлю виникла необхідність у закупівлі додаткових робіт чи послуг, пов’язаних з предметом закупівлі основного договору, в того самого виконавця робіт/надавача послуг. Можливість і умови виконання таких додаткових робіт чи надання послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, укладеному за результатами проведення закупівлі. Закупівля додаткових робіт чи послуг у того самого виконавця робіт/надавача послуг здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення закупівлі;
Просимо надати роз‵яснення на наступне питання в контексті вищезгаданого підпункту 8 пункту 13 Постанови № 1178:
Чи існують в чинному законодавстві України обмеження по обсягам та/або вартості вже виконаних робіт на об‵єкті будівництва щодо можливості проведення коригування проектної документації та затвердження змін до завдання на проектування у зв‵язку з виявленням в процесі будівництва на об‵єкті необхідності виконання додаткових обсягів та видів робіт.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 1156/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c36aaf90-ebbb-4fee-84b7-374bdb158b16&lang=uk-UA
|
|
|
18.08.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
21.07.2023 набрала чинності постанова Уряду № 736 від 18.07.2023 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», у зв’зку з чим внесено зміни до Постанови № 1275 від 11.11.2022 «Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (далі — Постанова № 1275) та Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі — Особливості оборонних закупівель). У замовників оборонної сфери виникає чимало питань, просимо надати роз’ясненя:
Відповідно до пункту 9 Особливостей оборонних закупівель встановлено придбання державними замовниками товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), без застосування конкурентних процедур закупівель, передбачених особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 84, ст. 5176), допускається за однієї з таких умов:розрахунок ціни договору передбачає прибуток до 25 відсотків собівартості товарів, робіт та послуг, у разі коли виконавець державного контракту (договору) є виробником запропонованого товару, надавачем послуг або виконавцем робіт; якщо виконавець державного контракту (договору) не є виробником товару, він має гарантувати, що сукупний прибуток усіх суб’єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), становить до 25 відсотків первинної собівартості товару. Собівартість товарів, робіт і послуг визначається виробником товару, надавачем послуг або виконавцем робіт на підставі стандартів бухгалтерського обліку.
Чи потрібно готувати розрахунок ціни ддо оборонного договору з вартісними межами до 200 тис. грн. ( товари та послуги) і до 1,5 млн. (роботи) згідно пункту пункту 9 Особливостей оборонних закупівель
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, відповідно до пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” регулює питання оборонних закупівель товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин). Тобто, пунктом 8 Особливостей, які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель (далі - закупівлі) для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) визначено вартісні межі закупівель товарів, послуг та робіт із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Відповідно до пункту 9 Постанови № 1275 розрахунок ціни державного контракту (договору) передбачає прибуток до 25 відсотків собівартості товарів, робіт та послуг, у разі коли виконавець державного контракту (договору) є виробником запропонованого товару, надавачем послуг або виконавцем робіт.
Принагідно зазначимо, що до компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого органу відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, не належить визначення правомірності дій суб'єктів у конкретних випадках та повідомляємо, що роз'яснення міністерств не встановлюють норм права, мають виключно інформативний характер.
|
|
|
15.08.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником проведено процедуру закупівель відкритих торгів, за результатами якого укладено договір №308-09-21 від 21.09.2021 року на виконання будівельно-монтажних робіт.
Згідно п. 11.7. Договору Замовник, при наявності бюджетних коштів на розрахунковому рахунку, протягом 10 (днів) робочих днів перераховує Генеральному підряднику аванс у розмірі не більше 30% від вартості річного обсягу Робіт за цим Договором, згідно Постанови КМУ від 04.12.2019 №1070.
Згідно п. 11.9 Договору Генеральний підрядник зобов'язується, згідно з Постановою КМУ від 04.12.2019 №1070. використати одержаний аванс на придбання матеріалів, конструкцій, виробів протягом 3 (трьох) місяців після одержання авансу. По закінченні зазначеного терміну невикористані суми авансу повертаються Замовнику з нарахуванням відсоткової плати на рівні облікової ставки НБУ із застосуванням коефіцієнта 1,2 за кожний день прострочення.
На виконання п. 11.7 Договору Замовником було перераховано попередню оплату (аванс) за договором в сумі, що не перевищує 30% від вартості річного обсягу Робіт за цим Договором.
24.02.2022 року на території України введено військовий стан у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (зі змінами про продовження строку дії військового стану). Торгово-промисловою палатою України в свою чергу було опубліковано листа від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Отже Замовником та Учасником з урахуванням об’єктивних обставин, що унеможливлюють виконання зобов’язань в строки передбачені Договором укладено Додаткову угоду №5 від 01.04.2022 року. В якій сторонами погоджено, викласти п. 11.9 Договору наступним чином: "11.9. Генпідрядник, згідно Постанови КМУ №1764 від 27.12.2001 р. (зі змінами), постанови КМУ від 04.12.2019 р. №1070 (зі змінами), з урахуванням обмежень визначених постановою КМУ від 22.07.2020 р. №641 (зі змінами) та відповідно до Положення про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються в поточному бюджетному періоді 2022 року, зобов’язується використати одержаний аванс на придбання матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу за виключенням періоду дії Указів Президента України про встановлення та продовження строку дії воєнного положення".
Чи може вважається укладання додаткової угоди №5 від 01.04.2022 року порушенням вимог п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України "про публічні закупівлі", а саме внесено зміни до істотних умов Договору щодо продовження використання Генеральним підрядником сум попередньої оплати за відсутності документального підтвердження обставин, які б свідчили про неможливість своєчасного виконання зобов’язань за Договором.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
При цьому будь які рішення приймаються замовником самостійно з дотриманням законодавства в цілому.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|