|
При проведенні експертизи кошторисної документації у відповідальних виконавців (експертів) постійно виникає питання, а саме:
Будівництво, яке здійснюватиметься за рахунок бюджетного фінансування, замовником отримано позитивний звіт в 2017році за всіма напрямками на капітальний ремонт будівлі. При визначенні загальної кошторисної вартості капітального ремонту цього об’єкту в 2017 році, було погоджено рівень заробітної плати у розмірі 5500 грн, що відповідає середньому розряду складності робіт у будівництві 3,8 при виконанні робіт у звичайних умовах.
По цьому об’єкту Замовник провів тендерну процедуру в 2018 році та уклав договір на виконання робіт з підрядною організацією (договірна ціна тверда). Після чого, підготував завдання на коригування робочого проекту по об’єкту капітального ремонту (для уточнення обсягів, видів робіт та цін на матеріальні ресурси), та затвердив заробітну плату на рівні 7500 грн для середнього розряду складності робіт у будівництві 3,8 при виконанні робіт у звичайних умовах і звернувся до проектної організації з проханням про перерахунок кошторисної документації.
Прошу надати роз’яснення з вище викладеного питання, а саме: чи можна перераховувати рівень заробітної плати будівельників на залишки робіт під час перезатвердження або коригування проекту, якщо вже визначена підрядна організація та укладений договір на виконання робіт (договірна ціна тверда) з затвердженим розрахунком заробітної плати (додаток до договору-підряду)?
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
При цьому інформаційна підтримка користувачів системи, та забезпечення можливості вчинення замовниками усіх необхідних дій для проведення процедури закупівлі та виконання інших вимог, встановлених у Законі України “Про публічні закупівлі”, є обов’язками оператора авторизованого електронного майданчика.
Крім того, питання використання ЕЦП розглянуто на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланнями http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/668?q=
|
|
Суть питання: Добрий день! Просимо надати методичну допомогу та відповідь на наступне питання. Згідно п.30 ч.1 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» ) далі – Закон) тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Стаття 30 Закону містить вичерпний перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій. Так, в пп. 4 п. 1 ст. 30 Закону зазначено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника якщо вона не відповідає умовам тендерної документації.
Замовником у тендерній документації встановлені кваліфікаційні критерії та визначено перелік документів на підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям стаття 16 Закону та визначено порядок оформлення документів. Зокрема, тендерною документацією встановлено наявність транспорту для перевезення продуктів харчування та визначено відповідність форми договору найму транспортного засобу за участю фізичної особи частині 2 статті 799 Цивільного кодексу України (нотаріальне посвідчення). Інструкцією з підготовки тендерної пропозиції встановлено, що у разі якщо учасник не зобов’язаний складати якийсь із вказаних в положеннях документації документ, то він надає лист-роз’яснення в довільній формі, за підписом уповноваженої особи учасника/переможця, в якому зазначає законодавчі підстави ненадання відповідних документів.
При проведенні замовником відкритих торгів за результатами аукціону визначено пропозицію з найменшою ціною. При перевірці пропозиції на відповідність умовам тендерної документації та визначеному порядку оформлення документів встановлено, що договір оренди транспортних засобів за участю фізичних осіб-підприємців нотаріально не посвідчено; предметом договору оренди транспортного засобу є службові перевезення працівників та вантажні перевезення речей. Листа-пояснення у складі пропозиції щодо надання договору оренди транспортного засобу за участю фізичних осіб нотаріально не посвідченого та щодо предмету договору оренди транспорту (відповідно до предмету закупівлі транспорт потрібен для постачання продуктів харчування) учасником не надано.
Питання: Чи повинен замовник в даному випадку відхилити пропозицію учасника, що має найменшу ціну, як таку що не відповідає умовам тендерної документації, чи повинен прийняти його пропозицію вважаючи відсутність нотаріального посвідчення договору оренди транспортного засобу, укладеного за участю фізичних осіб, не суттєвим, а укладений учасником договір оренди транспортного засобу для службових перевезень працівників та речей таким, що не впливає в цілому на подальше виконання зобов’язань по постачанню продуктів харчування?
|
|
Згідно статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів). Інформація отримується замовником з «Зведених відомостей про рішення органів Комітету про визнання вчинення суб’єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді спотворення результатів торгів (тендерів) та накладення штрафу» (далі – Реєстр). Учасником подано пропозицію на участь у відкритих торгах, Учасника наявний в цьому Реєстрі. Про те в Реєстрі зазначена інформація, що рішення органу Комітету оскаржене у судовому порядку. Зазначено, що залишено апеляційну скаргу Комітету/територіального відділення без задоволення, а постанову суду про оскарження рішення АМКУ залишено без змін (тобто суд рішення АМКУ скасував) . Блок «Перегляд та перевірка органом Комітету рішень у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» АМКУ в Реєстрі не заповнений.
Чи має право Замовник не відмовляти такому учаснику в участі у процедурі закупівлі чи до отримання результатів перегляду та перевірки органом Комітету рішень у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (тобто до моменту виключення учасника з Реєстру) Замовник зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника відповідно до статті 30: наявні підстави, зазначені у статті 17.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Пунктом 4 частини першої статті 17 Закону передбачено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).
Разом з тим, відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.
При цьому згідно пункту 7 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з відносин, пов’язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов’язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
Відповідно до частини першої статті 25 ГПК України апеляційні господарські суди переглядають в апеляційному порядку судові рішення місцевих господарських судів, які знаходяться у межах відповідного апеляційного округу (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного господарського суду).
Згідно з статтею 26 ГПК України Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій.
Поряд з цим, Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є зокрема забезпечення державного захисту конкуренції у сфері державних закупівель. АМКУ здійснює свою діяльність на підставі законодавства про захист економічної конкуренції, що ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України і складається із Закону України “Про захист економічної конкуренції”, Закону України “Про Антимонопольний комітет України” (далі – Закон про АМКУ), Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно зі статтею 7 Закону про АМКУ у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМКУ має, зокрема такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
Додатково інформуємо, що Мінекономрозвитку звернулось до АМКУ листом від 13.06.2018 № 3304-04/25268-03 стосовно питань щодо інформації про суб’єктів господарювання зі зведених відомостей та про рішення органів АМКУ про визнання вчинення суб’єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції та отримало відповідь АМКУ листом від 19.06.2018 № 300-29/02-7453 (копії у вкладенні додаються).
|