|
27.04.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Державне агентство рибного господарства України проводило тендер на закупівлю послуг з виконання науково-технічних робіт у рибній галузі (ідентифікатор закупівлі: UA-2018-03-19-000605-c)
Переможцем за лотами №1 та №2 було визнано ДП «Інститут рибного господарства та екології моря», яке надежить до сфери управління агентства.
За день до підписання договорів до Агентства надійшов лист від Нацполіції, у якому стверджувалось, що цей тендер повинен бути скасований з причини порушення вимог п.7 ст.17 Закону, а саме: тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.
Членами тендерного комітету Агентства, дійсно, є посадові особи Агентства (заступники керівника), але їх туди включено не як фізичних осіб. Посадові особи та представники учасників в тендерному комітеті відсутні.
Поясніть, чи можна вважати ДП «Інститут рибного господарства та екології моря», яке надежить до сфери управління агентства, пов’язаною з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника, та чи повинна бути скасована ця закупівля?
Лис нацполіції додається
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 197/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=650e3d64-8a95-4e6e-a524-c8cd7b6422f8&lang=uk-UA
Крім того зазначаємо, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
При цьому повноваження правоохоронних органів визначені у відповідних нормативно-правових актах, зокрема у Законі України “Про Національну поліцію”, Законі України “Про Службу безпеки України”, Законі України “Про прокуратуру” та інших.
|
|
25.04.2018
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно до ч. 1 ст. 10 ЗУ №922-VIII Замовник самостійно оприлюднює: звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання;
Мелітопольське ВДК у Запорізькій області відмовляється реєструвати додаткову Угоду «№2» від 25.04.2018 р. Відділу освіти Мелітопольської РДА (далі – ВО РДА) у Запорізькій області, оскільки вважає що така додаткова Угода укладена після закінчення строку дії основного Договору. Замовник з іншою стороною договору, фактично не можуть зменшити обсяги закупівлі газу та позбавлені можливості припинити строк дії договору за взаємною згодою сторін, та, відповідно до ст. 10 ЗУ «Про публічні закупівлі» скласти звіт протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору.
Додатковою угодою «№2» від 25.04.2018 р. зменшено об’єм закупівлі газу та припинено строк дії Договору з 25.04.2018 р.
Аргументи Мелітопольського ВДК:
- Строк дії Договору сплинув до укладення додаткової угоди про зменшення об’єму закупівлі газу та про припинення строку дії Договору (Додаткова угода 2);
- Інша додаткова угода «№1» «про тлумачення змісту» договору Мелітопольським ВДК не приймається до уваги (Додаткова угода 1).
Про сплив строку дії договору Мелітопольське ВДК дійшло до висновку самостійно, аналізуючи п.11.1 щодо строку дії основного Договору:
- «11.1. Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє в частині постачання газу до 28.02.2018 р. (включно), а в частині проведення розрахунків до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань за цим Договором. Керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, ч.7 ст. 180 Господарського кодексу України Сторони домовилися що умови, передбачені цим Договором, можуть застосовуватись до правовідносин, що склалися між сторонами до моменту підписання цього Договору.»
Мелітопольське ВДК ігнорує та не приймає до уваги додаткову угоду Сторін «№1» від «28» лютого 2018 р. про тлумачення умов договору, а саме:
Фактично, після тлумачення Сторонами змісту Договору Закупівлі - п. 11.1 читається наступним чином:
«11.1. Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє в частині постачання газу до 28.02.2018 р. (включно), а в частині проведення розрахунків до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань за цим Договором. Керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, ч.7 ст. 180 Господарського кодексу України Сторони домовилися що умови, передбачені цим Договором, можуть застосовуватись до правовідносин, що склалися між сторонами до моменту підписання цього Договору.»
При тлумаченні змісту Договору Сторони керувались ст.ст. 213 «Тлумачення змісту правочину», 637 «Тлумачення умов договору» ЦК України, норми якого прямо дозволяють Сторонам робити відповідні дії.
Чи правомірні дії Мелітопольського ВДК. Як протидіяти неправомірній відмові зареєструвати додаткову угоду у відділенні державного казначейства? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання продовження строку дії договору про закупівлю розглянуто в розділі “Щодо продовження строку дії договору та виконання зобов'язань” листа від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі", є вичерпним.
При цьому, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів у конкретних випадках.
|
|
24.04.2018
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
26 березня 2018 року центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (Держенергоефективності) оприлюднений середньозважений тариф на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, її транспортування та постачання.
Dідповідно до ч. до ч. 11 ст. 20 Закону України «Про теплопостачання», для встановлення тарифу на теплову енергію, тарифу на виробництво теплової енергії суб’єкт господарювання, що здійснює виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, подає органу, уповноваженому встановлювати такі тарифи(виконавчим комітетам міських, сільських рад), заяву із зазначенням розміру тарифу, розрахованого відповідно до частини четвертої та/або п’ятої цієї статті.
Згідно з п.7 ч.4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Просимо, надати роз'яснення:
1.Чи тарифи розраховані та оприлюднені Держенергоефективності та встановлені органом місцевого самоврядування є регульованими тарифами?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Поряд з цим відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014, НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, яка відповідно до покладених на неї завдань установлює тарифи на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках.
При цьому відповідно до Положення Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі − Міненерговугілля), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 208, Міненерговугілля є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах (далі − паливно-енергетичний комплекс), а також забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання.
Тому, з питань встановлення регульованих тарифів додатково пропонуємо звернутись до вищезазначених органів.
|
|
11.04.2018
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
ТОВ "ПРОМСТРОЙТЕХ" перемогло у закупівлі UA-2018-02-19-001157-a, запропонувавши найкращу ціну на товар, після чого підписан договір 31/18 від 3 березня 2018р. Після підписання договір подано замовником на реєстрацію в Тендерне Управіння Маріупольської Міської Ради. Тендерне Управління відмовляється завізувати вищезазначений договір аргументуючи, що ціна на товар, яка визначена в результаті аукціону Вище ринкової, вимагаючи підписання додаткової угоди на зниження ціни.
Прошу повідомити, чи має право Тендерне Упраління відмовитися затвердити договір, чим повністю заблокує його виконання, у випадку, якщо ми відмовимося від підписання додаткової угоди?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
При цьому повноваження органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій визначені Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Законом України “Про місцеві державні адміністрації” та іншими нормативно-правовими актами.
Разом з тим, беручи до уваги частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій органів місцевого самоврядування у конкретних випадках.
|
|
11.04.2018
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Підкажіть будь-ласка: на підприємстві наказом визначено відповідальну особу за здійснення допорогових закупівель. При прийнятті рішення відповідальною особою щодо відповідності пропозиції вимогам закупівлі та оголошення переможцем. Як повинно виглядати рішення відповідальної особи, яке розміщується на PROZORRO, воно повинно бути підписано відповідальною особою? (на сайті прозоро зустрічаються різні рішення відповідальних осіб. як з підписами так і без них).
Дякую за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
У разі здійсненні допорогових закупівель з використанням електронної системи закупівель (далі – система) застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель, затверджений наказом Державного підприємства “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в Державне підприємство “ПРОЗОРРО”) від 13.04.2016 № 35 (далі – Порядок).
Відповідно до пунктів 9.1. та 9.3. Порядку замовник розглядає учасника допорогової закупівлі, який надав за результатами аукціону найнижчу пропозицію, та приймає рішення щодо відповідності пропозиції вимогам, зазначеним у період оголошення закупівлі. Якщо пропозиція учасника відповідає умовам закупівлі, замовник визначає такого учасника переможцем та публікує в системі скан-копію документа з відповідним рішенням.
Зважаючи не те, що Порядок не містись конкретних вимог стосовно форми такого рішення, оформлення рішень осіб, відповідальних за проведення допорогових закупівель, здійснюється замовником самостійно у довільній загальноприйнятній у діловодстві формі.
|