|
27.08.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день! Юридична особа під час проведення процедури закупівлі змінила свою назву, подання пропозицій було за старою назвою, а вже на час підписання договору - нова назва. Надайте, будь ласка, роз'яснення, за якою назвою (старою чи новою) необхідно підписати основний тендерний договір із учасником?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини третьої статті 90 Цивільний кодекс України (далі -
ЦК України) найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.
Згідно з частиною другою статті 57 Господарський кодекс України (далі -
ГК України) в установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.
Разом з тим згідно з частиною четвертою статті 57 ГК України статут суб'єкта господарювання повинен містити зокрема відомості про його найменування суб'єкта господарювання.
Відповідно до частини п’ятої статті 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Водночас згідно частини п’ятої статті 89 ЦК України зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.
При цьому згідно з частиною першою статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Таким чином, договір про закупівлю укладається з учасником процедури закупівлі, який є юридичною особою відповідно до його найменування зазначеного в установчих документах, з урахуванням змін, які набрали чинності з дня їх державної реєстрації.
|
|
27.08.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) учасник надає тендерну пропозицію через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація у т.ч. й про ціну.
Відповідно до вимог тендерної документації (далі – ТД) на конкретну закупівлю валютою тендерної пропозиції для учасників процедури закупівлі – резидентів є гривня; у разі якщо учасник закупівлі - нерезидент України, він може визначити ціну тендерної пропозиції у доларах США або євро. У такому випадку, для проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель, учасник-нерезидент України визначає перераховану ціну тендерної пропозиції у гривні відповідно до порядку, визначеному ТД.
Учасник-нерезидент подав у складі тендерної пропозиції документ «Тендерна (цінова) пропозиція», у якому ціна тендерної пропозиції визначена в євро, та разом з тим в електронній системі закупівель визначив ціну, перераховану в гривні, шляхом заповнення відповідного поля. Запропонована учасником цінова пропозиція, перерахована у гривню, не перевищує очікувану вартість закупівлі. Разом з тим, виявилося що, при перерахунку євро у гривню згідно з порядком, визначеним ТД, учасник невірно виконав перерахунок. За умови правильного перерахунку цінова пропозиція учасника, перерахована у гривню, перевищила б очікувану вартість закупівлі. За результатами аукціону (проходив з пониженням) електронна система закупівель автоматично визначила найбільш-економічно вигідною тендерну пропозицію учасника-нерезидента, перерахунок початкової ціни у гривню якого містить помилку. Замовником було визначено переможцем вищезазначеного учасника та прийняте рішення про намір укласти договір. Відповідно до ст. 17 Закону та на виконанням вимог тендерної документації переможцем були надані усі відповідні документи та тендерна (цінова) пропозиція після пониженням з перерахунком остаточної ціни у євро, яка відповідає механізму перерахунку ціни та не перевищує очікувану вартість закупівлі.
Чи вірними є дії та рішення Замовника у ситуації, що склалася? Чи повинен був Замовник відхилити пропозицію учасника після аукціону з урахуванням помилки при перерахуванні стартової ціни? Які взагалі можливі дії Замовника в такому випадку?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповідь у запитах 130/2017 (питання 4) та 603/2018, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4b7c2f27-204b-4fab-bc7b-96482ec5a116&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d71d5494-1bb6-4246-98c5-6a6733a0871b&lang=uk-UA
|
|
27.08.2018
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Чи повинен Замовник (Комунальне підприємство "Дніпровський електротранспорт" Дніпровської міської ради, 32616520)оприлюднювати укладені договори разом зі специфікацію (додатками) до цього договору, якщо договори укладені із зазначенням у специфікації типу товару, кількості, вартості за одиницю товару.
приклад, процедура закупівлі https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-04-26-001110-b
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки на аналогічне питання, викладене у запиті 211/2016, відповідь надавалася, пропонуємо ознайомитись за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b87476e4-4e92-4557-9f31-2ba6c2a1e884&lang=uk-UA
|
|
27.08.2018
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Підприємство має на 2018 рік кошторисних призначень за КЕКВ3132 (роботи)-450 тис.грн.
За зробленим проектом-1665 тис.грн.
На 2019-2020 рік кошти не передбачені.
Як визначити суму предмета закупівли?
Можливо ли укладання прямого договору на 450тис.грн. без застосування процедур закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 "Щодо закупівлі робіт", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
25.08.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Вітаю.
Наше підприємство приймає участь у відкритих торгах UA-2018-04-12-000421-a. Не погодившись із відхиленням нашої пропозиції ми подавали скаргу до АМКУ, яка була задоволена.
На виконання рішення АМКУ замовник скасував свої незаконні рішення та замість того, щоб визначити наше підприємство переможцем закупівлі розпочав повторний розгляд нашої пропозиції та за такої самої причини відхилив повторно нашу тендерну пропозицію та обрав переможцем того ж учасника, що й до нашого звернення до АМКУ.
Скажіть будь-ласка чи дозволяє Закон повторно розглядати тендерні пропозиції учасників, порушуючи при цьому строк розгляду пропозицій - 20 робочих днів, що передбачений законом.
В такому випадку рішення АМКУ ніякої ролі не грає, оскільки ситуація з нашим відхиленням перейшла на те саме коло, що й була після першого відхилення нашої тендерної пропозиції.
Як захистити наші права в цій ситуації, оскільки замовнику нічного не варто знову формально виконати ще одне рішення АМКУ та втретє відхилити нашу пропоизцію. Тим самим строк чинності тендерної пропозиції спливає, що може бути підставою для відміини торгів. Навіщо тоді взагалі Закон, якщо Замовник може й не виконувати його вимоги начебто в законний спосіб?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
Виходячи зі змісту частин дев’ятої та одинадцятої статті 18 Закону, за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення.
Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону).
У свою чергу, згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
При цьому пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
|