|
|
23.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня,в ст.21 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі-Закон) вказано, яку інформацію має містити оголошення про проведення відкритих торгів, але і Наказ МЕРТУ від 22.03.2016 р. №490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель" (далі-Наказ) наразі чинний і не приведений у відповідність до Закону, а саме, в формі оголошення, відповідно до Наказу, відсутні такі пункти, як категорія замовника, мова (мови), якою(якими) будуть готуватися тендерні пропозиції, умови надання забезпечення тендерних пропозицій. При цьому в Наказі містяться пункти, які не передбачені Законом, а саме - контактна особа замовника, уповноважена здійснювати зв’язок з учасниками, вид предмета закупівлі, конкретна назва предмета закупівлі, джерело фінансування закупівлі. Разом з тим, п. 11 ч.1 ст.9 Закону не передбачено розроблення і затвердження Уповноваженим органом форм документів у сфері публічних закупівель. В зв'язку з чим питання, якими нормативно-правовими актами керуватися під час оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів? Заздалегідь вдячні за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті за посиланям 681/2020 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=77cf103d-6aa8-486d-9bbb-ff95809e22d0&lang=uk-UA
|
|
|
03.07.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
ст. 16 ч. 2 чітко вказано, Замовник установлює ОДИН або ДЕКІЛЬКА З таких кваліфікаційних критеріїв. - Чому Замовники в своїй тендерній документації встановлюють ВСІ ОДНОЧАСНО В ОДНІЙ ЗАКУПІВЛІ кваліфікаційні критерії. Законом чітко вказано у ст. 14 ч. 4, що "під час проведення ТОРГІВ ІЗ ОБМЕЖЕНОЮ УЧАСТЮ замовником застосовуються ВСІ кваліфікаційні критерії, встановлені частиною другою цієї статті. - Хто може дати кваліфікаційне розяснення з даного питання ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Кваліфікаційні критерії до учасників процедури закупівлі встановлюються замовником відповідно до статті 16 Закону.
Так, згідно з частиною другою статті 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
У свою чергу, відповідно до частини четвертої статті 16 Закону під час проведення торгів із обмеженою участю замовником застосовуються всі кваліфікаційні критерії, встановлені частиною другою цієї статті.
Отже, виходячи з норм частини другої статті 16 Закону, при здійсненні процедур закупівель замовник може установити як один або декілька кваліфікаційних критеріїв, так і одночасно всі. Натомість під час проведення торгів з обмеженою участю замовник має встановлювати всі кваліфікаційних критерії, передбачені частиною другою статті 16 Закону.
|
|
|
27.02.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
ТОВ «РОТОР5000» здійснює юридичне консультування та юридичне представництво інтересів суб’єктів малого підприємництва в державних органах на безоплатній основі.
До ТОВ «РОТОР5000» звернулась товариство з обмеженою відповідальністю стосовно питань можливої участі у процедурі закупівлі електричної енергії, оголошеної Замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі».
Замовник, який одночасно є Споживачем електричної енергії у розумінні Закону України «Про ринок електричної енергії», планує здійснити закупівлю електричної енергії за процедурою відкритих торгів.
Відповідно до пункту 5.10 примірного договору про постачання електричної енергії споживачу, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, Споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через Постачальника, або безпосередньо оператору системи.
Як вбачається із проекту договору, що оприлюднений у складі тендерної документації, Замовником (Споживачем) обрано спосіб плати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через Постачальника. При цьому вартість послуги з розподілу електричної енергії не перевищує вартість електричної енергії.
Відповідно до п. 5 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі затвердженому Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454 якщо під час здійснення замовником закупівлі товарів передбачається також закупівля послуги (послуг), пов'язаної (пов'язаних) з поставкою товарів (зокрема послуги з транспортування, установки, монтажу, наладки, інсталяції програмного забезпечення, навчання персоналу тощо), предметом закупівлі в такому разі є товари за умови, що вартість такої послуги (таких послуг) не перевищує вартості самих товарів.
Замовником (Споживачем) предметом закупівлі визначено електричну енергію (ДК 021:2015: 09310000-5 — Електрична енергія).
За результатами аналізу чинного законодавства України встановлено таке.
Відповідно до Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що, зокрема надає на власному інформаційному ресурсі безоплатні консультації рекомендаційного характеру з питань закупівель.
Враховуючи зазначене, а також те, що помилкові дії замовника можуть нанести шкоду товариству з обмеженою відповідальністю, що звернулась до ТОВ «РОТОР5000», просимо надати консультацію рекомендаційного характеру з питань закупівель, а саме чи має Замовник право в межах однієї процедури закупівлі закупити електричну енергію разом з послугою з розподілу електричної енергії та визначити у договорі загальну ціну електричної енергії, та окремо зазначити складові ціни електричної енергії, зокрема тариф на послугу з розподілу електричної енергію.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, відповідь з питань закупівлі електричної енергії міститься у запитах №№ 964/2019, 987/2019, 989/2019, з якими пропонуємо ознайомитися за посиланнями
http://www.me.gov.ua/inforez/Details?id=8ab68f1e-e880-43e5-9b43-a1505bbf915a&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2574c0c1-4349-45d9-92c7-4be56fc03ced&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2fefb51b-74fe-490c-9e50-3e62e0b8851b&lang=uk-UA
|
|
|
16.04.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Підскажіть будь ласка, якщо було на початок року назначено відкриті торги для закупівлі продуктів харчування, та заключено договір з учасником. Але через місяць учасник розриває договір (так як не може постачати товар за такою низькою ціною). Ми можемо на момент проведення нових відкритих торгів, заключити прямий договір згідно абз. 3 підпункту 3 п.7 ст. 3 закону України "Про публічні закупівлі" (розірванням договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендеру, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в договорі про закупівл., який розірваний з вини такого учасника) ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 820/2020 (Щодо частини сьомої статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі”) за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ba065115-6629-4ef2-87ab-7b520c14c8b1&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
02.04.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Косенко Ілля Володимирович
м. Харків, вул. Плеханівська, 25
Доброго дня!
Пишу вам що до закупівлі з ідентифікатором UA-2020-12-31-003899-c
Замовник двічі, порушуючи закон, намагався скасувати торги (обидва протоколи про скасування були успішно оскаржені в АМКУ)
Термін дії тендерних пропозицій за цією закупівлею складає 90 днів. Враховуючи постійні протоколи від замовника про "продовження терміну розгляду пропозиції" та дві процедури оскарження (до 30 днів на виконання кожного з рішень АМКУ, до трьох днів на прийняття скарги, до 7 днів на розгляд, та до 20 днів на кваліфікацію), незабаром сплине термін дії усіх тендерних пропозицій по цій закупівлі, і пропозиції моєї компанії також. У зв'язку з цим, мені здається що замовник на законних підставах зможе скасувати закупівлю. Тобто, законно зробити те що двічі намагався зробити незаконно.
Чи є вихід з такої ситуації? Чи буде законним скасування закупівлі у такому випадку? Чи є законні інструменти, що забороняють відміну тендеру?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, відповідь на питання міститься у запиті 2455/2020 за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a80e9891-6ace-4729-9123-02a554750a1c&lang=uk-UA
Згідно з частиною двадцять другою статті 18 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
Водночас згідно статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, у разі необхідності вжиття заходів контролю слід звертатись до указаного органу виконавчої влади.
|