Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецбайт» (Учасник) брало участь у процедурі закупівлі – "ДК 021:2015: 72210000-0 — Послуги з розробки пакетів програмного забезпечення", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2019-04-19-002642-c (далі - процедура закупівлі). Замовник визнав ТОВ «Спецбайт» переможцем. Один з учасників написав скаргу до АМК, який розглянувши скаргу прийняв рішення щодо скасування рішення замовника про визнання переможця. Наше підприємство готує позов до суду про визнання рішення АМК протиправним та його скасування. Відповідно до ч.12 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель. Враховуючи, що рішення рішення АМК набрало законної сили з моменту його проголошення, прошу відповісти на наступні питання: 1) Чи може Замовник відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» продовжити розгляд пропозицій інших учасників та визначити іншого учасника переможцем закупівлі ? 2) Чи можливо відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», у разі скасування рішення АМК України в частині зобов'язання Замовника скасувати рішення про визначення Учасника переможцем процедури закупівлі, визнати такого Учасника переможцем процедури закупівлі та опублікувати на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель повідомлення про намір укласти договір та в подальшому договір про закупівлю якщо вже буде укладено договір з інших учасником процедури закупівлі або прийнято рішення? 3) Чи можливо в такому випадку вжити заходів забезпечення позову, відповідно до глави 10 КАС України?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі, підстави та обґрунтування прийняття рішення, у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково – зобов'язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.

У свою чергу, згідно з частиною дванадцятою статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.

Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб'єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.

Згідно частини першої статті 2 Глави 1 Розділу I Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Таким чином, виходячи зі змісту статті 27 Глави 2 Розділу I КАСУ оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Поряд з цим, відповідно до частини першої статті 150 Глави 10 Розділу I КАСУ суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. При цьому статтею 151 Глави 10 Розділу I КАСУ визначено види забезпечення позову.

Водночас відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.

При цьому з питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства у сфері публічних закупівель необхідно звертатись до
ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи.

03.07.2019

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

4017 / 3799

Відповідно до абз.2 ч.3 ст.17 закону України "Про публічні закупівлі" переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті. Яким чином, у якій формі (за допомогою електронної системи чи у вигляді паперових документів)здійснюється надання даних документів переможцем.

Відповідь

02.07.2019

Запитання Тема: Допорогові закупівлі

Розширений перегляд

5644 / 5496

Прошу надати відповідь на наступні питання, а саме: - чи необхідно розробляти та оприлюднювати протокол рішення уповноваженої особи про необхідність проведення допорогової закупівлі? Якщо потрібно розробляти протокол та оприлюднювати його, якими нормативно-правовоми актами це передбачено та яка відповідальність для уповноваженої особи за нездійснення цих дій?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання розглянуто у запиті 165/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0c44e968-9d4d-4884-80a8-a51e9e91b455&lang=uk-UA

Водночас повідомляємо, що питання прийняття рішення стосовно використання замовником електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону, та визначення відповідальних осіб за проведення таких закупівель розглянуто в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31462-06

У свою чергу, перелік інформації щодо закупівель, які замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу, визначений статтею 10 Закону.

27.06.2019

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

4290 / 4319

Відповідно до ч.2 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг регулюються виключно цим Законом та/або Законом України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", крім випадків, передбачених цим Законом, і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно норми щодо внесення змін до цього Закону та/або до Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони". Частиною 2 ст.21 ч.2 Закону № 922-VIII встнаовлено перелік інформації, що обов'язково повинна бути зазначена в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів. Оскільки Закон № 922-VIII має вищу юридичну силу ніж підзаконні нормативно-правові акти, а ч.2 ст.21 Закону не містить посилань на можливість розширення цього переліку Уповноваженим органом, питання: Чи буде порушенням Закону № 922-VIII не зазначення інформації в оголошенні крім інформації визначеної ч.2 ст.21 Закону № 922-VIII?

Відповідь

Частиною другою статті 21 Закону встановлено перелік інформації, яка повинна бути зазначена в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів.

При цьому відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону основними функціями Уповноваженого органу є розроблення та затвердження форм, зокрема оголошення про проведення процедури закупівлі (оголошення про проведення відкритих торгів, оголошення про проведення конкурентного діалогу).

Разом з тим, відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону форми документів у сфері публічних закупівель затверджені наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 (далі – Наказ), зокрема форма оголошення про проведення відкритих торгів.

При цьому, виходячи зі змісту пункту 2 Наказу, формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації.

Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22177-06, розміщено лист від 28.05.2019 № 3304-04/22177-06 “Щодо змін, внесених до наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490”.

27.06.2019

Запитання Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа

Розширений перегляд

3871 / 3836

Доброго дня!Згідно з п. 2.5 Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) формою роботи комітету є засідання, яке є правомочним за присутності на ньому не менше двох третин членів комітету. Якщо у тендерному комітеті є 5 членів, то воно буде правомочне за присутності на ньому 3 членів?

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2