|
|
05.06.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Просимо надати відповідь на таке питання щодо публічних закупівель.
Новокаховською міською радою створено комунальне підприємство «АкваСпорт», яке рішенням міської ради визначене замовником проектування та будівництва Центру Олімпійських видів спорту «Н2О Нова Каховка». Земельну ділянку під будівництво об’єкта надано комунальному підприємству в постійне користування. Проект будівництва Центру Олімпійських видів спорту «Н2О Нова Каховка» замовлявся комунальним підприємством «АкваСпорт» Новокаховської міської ради та був виготовлений за кошти місцевого бюджету.
Штат комунального підприємства налічує лише директора та бухгалтера, а проект будівництва є досить масштабним, і організація закупівель в рамках будівництва потребує залучення фахівців з різних напрямків.
Зважаючи на це, чи може Новокаховська міська рада як засновник комунального підприємства «АкваСпорт» передати функції замовника будівництва Центру Олімпійських видів спорту «Н2О Нова Каховка» та замовника в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» виконавчому органу ради – виконавчому комітету Новокаховської міської ради (у виконавчому комітеті діє тендерний комітет)?
Яким чином виконавчий комітет Новокаховської міської ради в даній ситуації може використати готовий проект будівництва Центру Олімпійських видів спорту «Н2О Нова Каховка» та земельну документацію для організації та проведення тендеру на будівництво?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас питання визначення сфери застосування Закону та делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня розглянуто у запиті 988/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3e27af09-04a2-4876-9ef9-57b482f3d193&lang=uk-UA
Поряд з цим відповідно до статті 31 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема виконання або делегування на конкурсній основі генеральній будівельній організації (підрядній організації) функцій замовника на будівництво, реконструкцію і ремонт житла, інших об'єктів соціальної та виробничої інфраструктури комунальної власності.
У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197 (далі – Положення), Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва та відповідно до покладених на нього завдань зокрема затверджує будівельні норми, методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів, забезпечує формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції.
Тому, з питання передачі та використання проектної документації пропонуємо додатково звернутись до вищезазначеного органу виконавчої влади.
|
|
|
04.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз’яснення як діяти в наступній ситуації.
В грудні 2019 року комунальним підприємством була запланована закупівля на суму 5000000,00. грн. В річному плані джерелом фінансування було визначено — кошти від господарської діяльності підприємства.
Відповідно до річного плану було проведено тендер та укладено договір з переможцем цієї процедури закупівлі на суму 4188200,00 грн. з ПДВ.
В подальшому (в ході виконання цього договору) рішенням сесії міської ради для забезпечення функціювання підприємств, установ та організацій, що виробляють, виконують та/або надають житлово-комунальні послуги у 2020 році, було виділено з місцевого бюджету кошти в розмірі 500000,00 грн.
Відповідно до цього рішення між контрагентом та комунальним підприємством було укладено додаткову угоду про внесення змін до Договору, а саме в частині визначення джерела фінансування. Даною Додатковою угодою було визначено джерелом фінансування : кошти від господарської діяльності підприємства — 3688200,00 грн.з ПДВ та кошти з місцевого бюджету — 500000,00 грн.з ПДВ. Ця додаткова угода була підписана уповноваженими представниками Сторін, скріплена їх печатками та оприлюднена Замовником (комунальним підприємством) в установленому порядку на Офіційному порталі оприлюднення інформації про публічні закупівлі України.
Однак, Управління державної казначейської служби України, посилаючись на джерело фінансування, яке було визначено в річному плані (кошти від господарської діяльності підприємства), відмовляється брати бюджетні зобов'язання за договором та реєструвати вище визначену додаткову угоду. В свою чергу, на сьогоднішній день, функціонал авторизованих електронних майданчиків унеможливлює внесення змін до річного плану, що суперечить ст.4 Закону України “Про публічні закупівлі” (в редакції, що діяла до 19.04.2020 року) та ч. 1 ст. 4 Закону України “Про публічні закупівлі” (в чинній редакції).
Отже, просимо надати роз’яснення як діяти підприємству в такій ситуації, а також відповісти на питання щодо законності та обґрунтованості зазначених вище дій Управління державної казначейської служби України, зокрема чи є зазначене в річному плані джерело фінансування (з огляду на те, що джерело фінансування у річному плані визначалось замовником на момент, що передував проведенню відповідної процедури закупівлі та не підлягає коригуванню за результатами здійснення такої процедури) належною підставою для відмови УДКСУ у реєстрації додаткової угоди та взяття бюджетних зобов'язань за Договором.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічні відповіді міститься у запитах № 25/2016 і 512/2018 за посиланнями
http://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=0641e4a3-4de3-4821-bf02-694737c50bc3
http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d69be35c-3504-4f34-a35e-c44052f682c9&lang=uk-UA
Разом з цим, ураховуючи вимоги статті 4 та частини третьої статті 11 Закону, закупівля здійснюється відповідно до річного плану, який складає та затверджує тендерний комітет або уповноважена особа (особи), що планує закупівлі.
При цьому розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі у річному плані зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі та не потребує коригування за результатами здійснення процедури закупівлі.
Водночас перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів визначений статтею 7 Закону.
Тому, з питань правомірності вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України.
|
|
|
27.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Якщо кошторисна вартість робіт 500 тис. грн, а сума фінансування на поточний рік 40 тис. необхідно проводити скорочену процедуру чи можна заключити прямий договір на поточний рік в межах фінансування?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Відповідно до пункту 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Разом з тим оскільки низка нормативно-правових актів (далі – НПА) наразі знаходиться на етапі погодження або на державній реєстрації, тому, до їх затвердження замовники можуть використовувати чинні НПА в частині, що не суперечить вимогам нової редакції Закону. Так, замовники можуть використовувати порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Згідно з розділом ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону (до введення в дію Закону № 114-IX ) за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої – п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника.
Водночас об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163.
Своєю чергою, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники мають керуватися даними коштрорису (кошторисного розрахунку на весь об'єкт будівництва).
Ураховуючи викладене, якщо роботи проподяться по окремому об'єкту, на який складений окремий об'єктий кошторис (кошторисний розрахунок), їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, установленими Законом.
При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
|
26.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник оголошує відкриті торги на поточний середній ремонт дороги у технічному завданні передбачено дві частини, одна з яких містить виготовлення проектно-кошторисної документації, інша-виконання робіт, відповідно до проектно-кошторисної документації, а також встановлено вимогу, щодо надання в тендерній пропозиції динамічної договірної ціни учасником, в якій повинна бути передбачена оплата експертизи проектно-кошторисної документації. Чи можливо Замовнику поєднувати ці дві роботи? Чи можливо оголошувати відкриті торги з публікацією англійською мовою, не маючи експертного звіту та проектно-кошторисної документації? Чи це є законним зі сторони Замовника?Якщо ні, то якими нормативно-правовими актами регулюється необхідність проведення проектно-кошторисних робіт, потім експертного звіту, а після цього відкритих торгів на закупівлю поточного ремонту дороги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216, розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить вичерпну відповідь щодо порядку визначення предмета закупівлі робіт.
При цьому визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно.
У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197 (далі – Положення), Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва та відповідно до покладених на нього завдань зокрема затверджує будівельні норми, методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів, забезпечує формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції.
Тому пропонуємо додатково звернутись до вищезазначеного органу виконавчої влади.
|
|
|
13.05.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Одним з Видів об'єктів інтелектуальної власності, згідто ст.156 ГКУ - Є Твір архітектури (це - твір у галузі мистецтва спорудження будівель і ландшафних утворень). Питання…. чи можливо виготовлення проектно-кошторисної документації віднести до твору архітектури та відповідно - до об’єкту інтелектуальної власності
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Поряд з цим замовник здійснює закупівлю робіт шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 13 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Водночас зазначаємо, що Інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі.
Тому, з питання об’єктів інтелектуальної власності слід звертатися до Мінекономіки як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. Детальна інформація розміщена на вебсайті Мінекономіки у розділі "Діяльність" рубрики "Інтелектуальна власність' за посиланням
http://www.me.gov.ua/Tags/DocumentsByTag?lang=uk-UA&id=bb27fb37-4305-4686-9ea0-995d1c10f028&tag=DerzhavnaSluzhbaIntelektualnoiVlasnosti
|