|
20.05.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно з пунктом 11 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ від 17.03.2016 № 454, визначення предмета закупівлі товарів і послуг, необхідних для проведення заходів і офіційних прийомів за участю зокрема Голови Верховної Ради України, здійснюється за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів або надання послуг окремо для кожного заходу чи офіційного прийому. Прошу дати відповідь, чи правомірним буде використання Замовником даної норми для визначення предмета закупівлі товарів і послуг, необхідних для проведення зазначеного заходу, із урахуванням нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі"? При нагоді інформую, що Управління справами Апарату Верховної Ради України не наділено правом офіційного тлумачення законів та наказів міністерств.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.04.2020 № 3304-04/25806-06 "Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів", розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F25806-06
|
|
19.05.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник - Державне підприємство «Місцеві дороги Запорізької області» (далі ДП «МДЗО») звертається до Вас з наступним питанням.
ДП «МДЗО» планує у 2020 році здійснення закупівлі проектних робіт по двох об’єктах поточного середнього ремонту, а саме: поточного середнього ремонту двох шляхопроводів через одну автомобільну дорогу.
Відповідно до п. 6.3 ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт» до робіт, що виконуються при поточному середньому ремонті, належать, зокрема, проектні роботи (п.6.3.6).
Пунктом 21 частини 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, який затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 17.03.2016 № 454 (далі Порядок визначення предмета закупівлі) визначено, що предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника.
З огляду на вищезазначене, просимо роз’яснити, під час здійснення закупівлі проектних робіт по об’єктах поточного середнього ремонту автомобільних доріг Замовник при визначені предмета повинен керуватися:
1) абзацем 2 пункту 1 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі?
АБО
2) пунктом 2 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим оскільки низка нормативно-правових актів (далі – НПА) наразі знаходиться на етапі погодження або на державній реєстрації, тому, до їх затвердження замовники можуть використовувати чинні НПА в частині, що не суперечить вимогам нової редакції Закону. Так, замовники можуть використовувати порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06, розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”.
|
|
18.05.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
рішенням сесії виділено 50,0 тис на поточний ремонт приміщення школи і 40,0 тис на поточний ремонт приміщення д/садка розташованих за одною адресою. відповідно до наказу МЕРТУ №454 від 17,03,2016р. "Про порядок визначення предмета закупівлі" прописано "під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком". у мене питання на 40,0 тис. я оприлюднюю звіт про укладений договір, а на 50,0 проводю спрощену процедуру
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим оскільки низка нормативно-правових актів (далі – НПА) наразі знаходиться на етапі погодження або на державній реєстрації, тому, до їх затвердження замовники можуть використовувати чинні НПА в частині, що не суперечить вимогам нової редакції Закону. Так, замовники можуть використовувати порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3816-06, https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06, розміщено листи від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 “Щодо спрощених закупівель”.
|
|
08.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» у новій редакції (далі-Закон), яка набула чинності 19.04.2020р. у пп.37), п.1 Ст.1 Закону передбачена можливість участі у закупівлі Учасника - об’єднання юридичних осіб - нерезидентів без створення окремої юридичної особи, наприклад консорціум. Розуміємо, що такий консорціум без створення юридичної особи можливий лише за іноземним законодавством.
Об’єднання юридичних осіб - нерезидентів без створення окремої юридичної особи планує взяти участь у публічних закупівлях за предметом закупівлі Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення (45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація) та уповноважений учасник (член) консорціуму має відповідну за видами робіт Ліцензію на будівельну діяльність в Україні.
Розуміємо, що Об’єднання юридичних осіб - нерезидентів без створення окремої юридичної особи – не може отримати Ліцензію на будівельну діяльність в Україні оскільки не є юридичною особою.
Питання:
Чи достатньо для участі у публічних закупівлях за предметом закупівлі Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення (45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація) наявності відповідної Ліцензії на будівельну діяльність в Україні лише у уповноваженого учасника (члена) консорціуму за умови що всі ліцензовані роботи виконуватимуться таким уповноваженим учасником (членом) консорціуму? Чи навпаки, вимагається відповідна Ліцензія для усіх учасників (членів) консорціуму?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація – документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Поряд з цим умови проведення спрощеної закупівлі визначаються в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
У свою чергу, пунктом 2 частини другої статті 41 Закону визначено, що переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
У разі якщо переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є об’єднання учасників, копія ліцензії або дозволу надається одним з учасників такого об’єднання учасників.
Водночас Закон України “Про ліцензування видів господарської діяльності” регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.
Таким чином, у разі якщо переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є об’єднання учасників, копія ліцензії або дозволу надається одним з учасників такого об’єднання учасників відповідно до вимог тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі або вимог замовника під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі
|
|
05.05.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Чи здійснюється визначення предмета закупівлі послуги з проведення технічної інвентаризації (виготовлення технічних паспортів) об'єктів нерухомого майна (будівель, приміщень) стосовно різних(кількох) об'єктів окремо для кожного об'єкта?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Разом з тим оскільки низка нормативно-правових актів (далі – НПА) наразі знаходиться на етапі погодження або на державній реєстрації, тому, до їх затвердження замовники можуть використовувати чинні НПА в частині, що не суперечить вимогам нової редакції Закону. Так, замовники можуть використовувати порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06, розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”.
|